« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 601—605

УДК 94(477.83-25)”19″:629.433(036)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.601

«…І НАВІТЬ РОДОВИТИЙ ЛЬВІВ’ЯНИН НЕ ЗАВЖДИ МІГ ПОЯСНИТИ ПРИЇЖДЖОМУ ТОЙ ЧИ ІНШИЙ МАРШРУТ»: ПУТІВНИКИ ТРАМВАЯМИ ЛЬВОВА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ       

МОВНА Маріанна

  • ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0003-2473-6998
  • кандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Львівська національна наукова бібліотека
  • України ім. В. Стефаника НАН України,
  • відділ наукової бібліографії,
  • вул. Стефаника, 2, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. Вперше проаналізовано фактологічне наповнення спеціалізованих путівників трамвайними коліями Львова початку XX ст. Як модерний вид транспорту трамвай відразу після своєї появи у 1894 р. потрапив в поле уваги авторів путівників містом, як загальних, так і спеціально присвячених електричним коліям. Першим спеціалізованим провідником трамвайними лініями міста є «Путівник Львовом електричним трамваєм» (1913).

Дослідження путівників трамвайними коліями Львова ніколи не було предметом спеціального розгляду. Більше того, навіть історія львівського трамваю, незважаючи на його безумовну атракційність, не надто часто потрапляла у поле зору дослідників — як українських, так і польських, що обумовлює актуальність обраної теми.

Об’єктом дослідження є Львів як культурно-мен­тальна категорія, а предметом — путівники львівським трамваєм.

Методика дослідження базується на застосуванні прин­­ципів науковості, об’єктивності та історизму. Задля розв’язання конкретно-дослідницьких завдань було використано порівняльно-історичний, типологічний, метод історичної реконструкції, проблемно-хронологічний, дискурс-аналізу.

Ключові слова: путівник, трамвай, Львів, історія, маршрут, початок XX ст.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Надрага О. Серед львівських парків. Упоряд. К. Курилишин. Львів: Піраміда, 2004. 292 с.
  • 2. Тархов С.А. Історія львівського трамваю. Львів: Фенікс, 1994. 128 с.
  • 3. Szajner J., Rechtowicz M. Tramwaje Lwowskie 1880—1944. Јуdџ, 2020. 520 s.
  • 4. Przewodnik po Lwowie kolej№ elektryczn№. Lwуw, 1913. 128 s.
  • 5. Лем С. Високий Замок. Львів: Піраміда, 2002. 164 с.
  • 6. Przewodnik dla jeїdїaj№cych tramwajem lwowskim. Gazeta Wieczorna (Lwуw). 1913. 2 stycznia (№ 1068). S. 5.
  • 7. Przewodnik po Lwowie kolej№ elektryczn№. Kurjer Lwowski (Lwуw). 1913. 3 stycznia (№ 3). S. 2.
  • 8. Przewodnik po Lwowie kolej№ elektryczn№. Sіowo Polskie (Lwуw). 1913. 9 stycznia (№ 14). S. 6.
  • 9. Przewodnik po Lwowie kolej№ elektryczn№ wraz z dziкnniczkiem na rok 1914. Uіoїyі W. Werner. Lwуw, 1914. 84 s.
  • 10. Janusz B. 293 dni rz№dуw rosyjskich we Lwowie (3.IX.1914 — 22.VI.1915). Lwуw; Warszawa, 1915. 266 s.
  • 11. Какъ пользоваться трамваями. Львовъ, 1915. 8 с.
  • 12. Мовна М.В. Львів у туристичних путівниках другої половини ХIХ — першої третини ХХ ст.: автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.01 — «історія України»; ЛНУ ім. І. Франка. Львів, 2020. 20 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »