« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 840—848

УДК [398.2:355.4(470+571:477):303.6-057.36]: 930.2″191/201″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.840

ГОЛОВНІ СЮЖЕТИ В ОПОВІДЯХ ПРО ВІЙНУ (НА ПРИКЛАДІ ІНТЕРВ’Ю ІЗ УЧАСНИКАМИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ)

КІЛАР Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3360-513X
  • аспірантка, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: anastasiakilar@gmail.com

Анотація. Розповіді респондентів про російсько-українську війну багаті на велику кількість сюжетів, образів, нового військового фольклору тощо. У статті розглянуто декілька сюжетів: уявлення вояків про смерть, страх, побратимство. Тема статті є актуальною з огляду на те, що записування інтерв’ю проходять по «гарячих слідах», адже війна і досі триває. Ці спогади дають унікальну можливість висвітлити ті теми, про які не пишуть в підручниках та академічній літературі.

Мета статті — проаналізувати унікальність сучасних свідчень про війну, порівняти із попередніми періодами історії — від 1914 року. Об’єкт — спогади очевидців російсько-української війни.

 Для аналізу зазначеної проблематики використано джерельну базу, в основі якої — інтерв’ю з очевидцями російсько-української війни, література про Першу та Другу світові війни.

Для написання статті було використано методи усної історії, що допомагає відтворити інформацію про війну з перших вуст, а також порівняльно-історичний метод.

Перспектива: запропонована тема є недостатньо вивченою, її розкриття стане для багатьох науковців підґрунтям для дослідження.

Ключові слова: російсько-українська війна, бойове побратимство, перший бій, ЗСУ, апотропеї.

Надійшла 30.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 830: Польові етнографічні матеріали до теми «Воїн в етнокультурній традиції українців: суспільний статус і стереотипи сприйняття», зафіксовані Кілар Анастасією, Пікулицькою Христиною, Булкою Світланою в лютому 2017 — червні 2019 р. у м. Львові та м. Одесі. 248 арк.
  • 2. Рош А. Перша стать. Зміни та криза чоловічої ідентичності. Київ: Основи, 2018. 248 с.
  • 3. Кузьменко О. Драматичне буття людини в укра­їнському фольклорі: концептуальні форми вира­ження (період Першої та Другої світових воєн): монографія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 4. Історія українського козацтва: Нариси: у 2 т. Київ: Вид. Дім «Києво-Могилянська академія», 2011. Т. 1. 800 c.
  • 5. Броди. Збірник статей і нарисів за редакцією О. Лисяка, доповнене. Дрогобич: Відродження, 2003. 176 с.
  • 6. Шарий І. Січовики під Крутами. Крути: Збірка у пам’ять героїв Крут. Київ: Смолоскип, 2008. 422 с.
  • 7. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 829: Польові етнографічні матеріали до теми «Воїн в етнокультурній традиції українців: суспільний статус і стереотипи сприйняття» зафіксовані Кілар Анастасією Юріївною 24—27 січня 2016 р. в м. Чорноморськ Одеської області. 22 арк.
  • 8. Гречило А. Перша світова війна та українські національні символи, Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2015. № 26. С. 99—106.
  • 9. Кузьменко О. Фольклорний концепт «Молитва» в усній народній творчості про Велику війну: український досвід. Народознавчі зошити. Львів, 2015. № 2. С. 283—289.
  • 10. Кобилянський В. Музика в житті українських повстанців на Прикарпатті (друга половина 1940-х — початок 1950-х рр.). Галичина. Івано-Франківськ, 2013. Ч. 24. С. 331—343.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »