« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 849—863

УДК 391+677.076.62(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.849

ВИШИВКА НА ОДЯЗІ УКРАЇНЦІВ: ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ДИСКУРСУ

БАЛУШОК Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1362-8270
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: grigras@i.ua

ОЛІЙНИК Марина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2946-8243
  • кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. Грушевського, 4, 01001, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: marina.oliynik@gmail.com

Анотація. Останнім часом у деяких публікаціях з’явилися заяви про помилковість ряду усталених тверджень попередників щодо походження й еволюції української вишивки на одязі. Висувається думка, що українською традиційною вишивкою слід вважати лише сільську (селянську), яка з’явилася винятково як запозичення в «еліти» не раніше кінця XVIII ст.; «еліта» теж цілком запозичила її від інших народів. Мета дослідження: визначити, наскільки ці радикальні заяви відповідають дійсності, розглянувши соціальний контекст, час і шляхи появи української вишивки на одязі, а також намітити можливі напрями розв’язання проблем. Методологію складають положення про закономірності функціонування явищ культури як складових відповідних суспільних структур, включно з дією механізму культурних запозичень та адаптації — праці Ф. Боаса, А. Кребера, К. Грушевської, С. Арутюнова й ін. («соціальне життя речей»).

Ключові слова: вишивка, традиційний одяг, селяни, соціальна верхівка, походження, запозичення, адаптація.

Надійшла 15.05.2021

Список використаних джерел

  • 1. Вовк Хв. Характерні ознаки південноросійської народної орнаментики. Народознавча спадщина Хведора Вовка. [Голов. ред. Г. Скрапник]. Київ: ІМФЕ НАН України, 2012. Кн. 1. С. 108–116.
  • 2. Савицкий П. Об украинской вышивке XVIII века и современном ее возрождении. Черниговская земская не­деля. 1914. № 24 (13 июня). С. 1–5; № 25 (20 июня). С. 1–5.
  • 3. Миллер А. Лотос в малорусском орнаменте. Труды IV Археологического съезда в Чернигове. Т. ІІІ, 1908. Москва, 1911. С. 81–88.
  • 4. Модзалевський В. Основні риси українського мистецтва. Чернігів, 1918. 30, [1] с.
  • 5. [Спаська Є.] Народознавчі та мистецтвознавчі праці Євгенії Спаської. [Голов. ред. Г. Скрипник]. Київ: ІМФЕ НАН України, 2015. 600 с.
  • 6. Олена Пчілка. Українське селянське малювання на сті­нах. Записки історично-філологічного відділу ВУАН. 1929. Кн. ХХІІІ. С. 177–188.
  • 7. Михайлов К. Ранние образцы древнерусского золотого шитья из Чернигова и Шестовицы. Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи. Зб. наук. праць, присвячених 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів. Чернігів: Деснянська правда, 2007. С. 138–153.
  • 8. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки. Ки­їв: Мистецтво, 2008. 464 с.
  • 9. Косміна О. Вбрання української еліти XVII–XVIII ст. Соціум: Альманах соціальної історії. Київ: Ін–т історії України НАН України, 2015. Вип. 11–12. С. 330–364.
  • 10. Косміна О. Передумови формування символіки традиційного українського вбрання: давньоруський одяг. Народознавчі зошити. 2015. № 4 (124). С. 830–840.
  • 11. Зайченко В. Вишивка козацької старшини XVII–XVIIІ століть з колекції Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Київ: Родовід, 2015. 108 с.
  • 12. Зайченко В. Вишивка Чернігівщини. Київ: Родовід, 2019. 208 с.
  • 13. Космина О. Ю. Украинская рубашка: от белья к этническому символу. Мода и дизайн: исторический опыт — новые технологии. Мат. XIV‑й Международной научн. конф–и. Санкт-Петербург, 27–30 июня 2011 г. Санкт-Петербург, 2011. С. 370–373.
  • 14. Косміна О. Запорозькі козаки носили не шаровари, а вузькі полотняні штани.: URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/03/2/157122/ (Дата звернення: 28.09.2020).
  • 15. Гордієнко Я. Errare humanum est: 50 нарисів з українського примарознавства. Київ: Дуліби, 2015. 216 с.
  • 16. Boas F. Primitive Art. Oslo, 1927 (Harv. Univ. Press). 376 pp., 15 pls., 308 figs.
  • 17. Kroeber A. L. Decorative symbolism of the Arapaho. American Antropologist. 1901. Vol. 3. April–June. Рp. 308–336.
  • 18. Грушевська К. Збирання і видання дум в ХІХ і в початках ХХ віку. Українські народні думи. [у 2 т.] Уклад. К. Грушевська. Київ, 1927. Т. 1. С. ХІІІ–ССХХ.
  • 19. Sahlins М. D. Evolution: specific and general. Anthropological Theory: A Sourcebook. Eds. R. A. Manners, D. Kaplan. New Brunswick and Lindon, 2009. Pp. 229–241.
  • 20. Арутюнов С. А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие. Москва: Наука, 1989. 247 с.
  • 21. Косміна О. Іноетнічні запозичення та їх вплив на формування одягу українських міщан (За матеріалами XIV–XVI століть). Народна творчість та етно­гра­фія. 2005. № 5. С. 80–88.
  • 22. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація. Матеріали до українсько-руської етно­льоґії. Львів, 1929. Вип. 21—22. С. 43–109.
  • 23. Олійник М. Український одяг у системі міської культури Києва (друга половина ХІХ — початок ХХІ століття). Київ: ІМФЕ НАН України, 2017. 312 с.
  • 24. Інтерв’ю Грубнік Л. з О. Косміною: Символіка українських вишиванок: етнолог розкрила значення ор­наментів і кольорів. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20200521-symvolika-ukrayinskyh-vyshyvanok-etnolog-rozkryla-znachennya-ornamentiv-i-koloriv/ (Дата звернення: 28.09.2020).
  • 25. Маєрчик М. Еротичний фольклор» як дискурсивна категорія. Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі XIX–XX століть. Упоряд., підгот. текстів, комент. та покажч. М. Маєрчик і О. Боряк. Київ: Критика, 2018. С. 1–35.
  • 26. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIІI століття. Київ: Генеза, 1997. 380 с.
  • 27. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки социально-политической истории. Ленинград: Изд–во Ленин­гр. ун–та, 1980. 256, [3] с.
  • 28. Ададуров В. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця ХVІІІ століття). Львів: Вид–во Укр. Катол. ун–ту, 2002. 412 с.
  • 29. Mikulski К., Zieliсska-Nowicka А. Miкdzy Zachodem a Wschodem. Etniczne, kulturowe i religijne pogranicza Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wiеku. Toruс: Grado, 2006. 316 s.
  • 30. Семчик В.І. Селянство. Юридична енциклопедія. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.). Київ: Укр. енцикло­пе­дія, 2003. Т. 5. URL: https://leksika.com.ua/11090324/legal/selyanstvo (Дата звернення 10.03.2021).
  • 31. Клепатский П. Очерки по истории Киевской земли. Литовский период. Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2007. 480 с.
  • 32. Басовская Н.И. Столетняя война 1337–1453 гг. Москва: Высшая школа, 1985. 185 с.
  • 33. Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе. Ленинград: Изд–во Ленингр. ун-та, 1985. 286 с.
  • 34. Мельникова Е.А. Меч и лира: Англосаксонское общество в истории и эпосе. Москва: Мысль, 1987. 203 с.
  • 35. Поліщук В., Білоус Н. [Рец.] Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 року. Житомир, 2002. Український гуманітарний огляд. Київ: Критика, 2002. Вип. 8. С. 235—242.
  • 36. Васянович О. З минулого шляхти околичної Центрального Полісся. Берегиня. 2004. № 3. С. 55–65.
  • 37. Балушок В. З історії шляхти Фастівщини. «Прес-музей». Науково-інформаційний бюлетень. Фастів, 2016. № 2 (43). С. 3—54.
  • 38. Брехуненко В. Козаки на степовому кордоні Європі. Київ: Ін–т української археографії та джерелознавства НАН України, 2011. 504 с.
  • 39. Головацкий Я. О костюмах или народном убранстве Русинов или русcких в Галичине и Северовосточной Венгрии. Санкт-Петербург, 1868. [2], 67 с.
  • 40. Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів. Київ: Мистецтво, 1978. Ч. 1. 243 с.
  • 41. Контамин Ф. Война в Средние века. [Перевод c франц. Ю. П. Малинина и др.] Санкт-Петербург: Ювента, 2001. 416 c.
  • 42. Geijer A. Birka III. Die Textilfunde aus den Grдbern. Uppsala, 1938. 191 S.
  • 43. Косміна О. Традиційне вбрання українців. Лісостеп. Степ. Київ: Балтія-Друк, 2008. Т. І. 160 с.
  • 44. Косміна О. Українські орнаменти в Парижі 1878. Альбом Олени Пчілки: міфи, вигадки, реальність. URL: http://likbez.org.ua/ua/ukrayinska-ukrayinski-ornamenti-v-parizhi-1878-albom-oleni-pchilki-mifi-vigadki-realnist.html (Дата звернення: 28.09.2020).
  • 45. Феест К. Искусство коренных народов Северной Америки. Пер. с англ. А. Ващенко. Москва: Радуга, 1983. 224 с.
  • 46. Ostjakische Stickereien. Mit der Reproduktion einer Autochrom-Photographie, von 4 Photographien und 31 Farbigen Lithographien. Budapest, 1921. 12 s. XXXI Taf.
  • 47. Симченко Ю.Б. Нганасанские орнаменты. Советская этнография. 1963. № 3. С. 166—171.
  • 48. Соколова З.П. Путешествие в Югру. Москва: Мысль, 1982. 173 с.
  • 49. Сельскому учителю о народных художественных ремеслах Сибири и Дальнего Востока. Сост. Т.Б. Митлянская. Москва: Просвещение, 1983. 256 с.
  • 50. Нидерле Л. Быт и культура древних славян. Прага, 1924. 285 с.
  • 51. Переписка Михайла Драгоманова з Мелітоном Бучинським 1871—1877. Зладив М. Павлик. Львів, 1910 (Зб. Філологічної Секції НТШ, т. XIII). 353 c.
  • 52. Фехнер М. В. Древнерусское золотное шитье X–XIII вв. в собрании Государственного Исторического музея. Сред­не­вековые древности Восточной Европы. [Сб. ст.] Отв. ред. Н. Г. Недошивина. Москва: ГИМ, 1993. С. 3—21.
  • 53. Cтасов В. Русский народный орнамент. Вып. I. Шитье, ткани, кружева. Санкт.-Петербург, 1872. ХХ, 25 с., 75 л.
  • 54. Kendrick A. F. and Cole A. S. Embroidery. The Encyclopaedia Britannica: a Dictionary of Arts, Sciences, Literature and General Information. Cambridge, England at the University Press New York, 1910. Vol. 9. Pp. 309—314.
  • 55. Каган Ю. М. О латинских словах, обозначающих одеж­ду. Быт и история в античности. Отв. ред. Г. С. Кнабе. Москва: Наука, 1988. С. 127—142.
  • 56. Forrer R. Die Graeber- und Textilfunde von Achmim-Panopolis. Mit 16 Taf., 250 Abbild. Strassburg, 1891. 27 s.
  • 57. Шлюмберже Д. Эллинизированный Восток: греческое искусство и его наследники в несредиземноморской Азии. Перевод с франц. Н.П. Алампиевой. Москва: Искусство, 1985. 206 c.
  • 58. Desrosiers S., Rast-Eicher A. Luxorios Merovingian Textiles Excavated from Burials in the Saint Denis Basilica, France in the 6th–7th Century. URL: https://www.researchgate.net/publication/301224237_Luxurious_Merovingian_Textiles_Excavated_from_Burials_in_the_Saint_Denis_Basilica_France_in_the_6th-7th_Century (Дата звернення: 24.09.2020).
  • 59. Die Awaren am Rand der byzantinischen Welt: Studien zu Diplomatie, Handel und Technologietransfer im Frьhmittelalter. F. Daim (Hrsg.). Beitr. von J. Andrasi u. a. Innsbruck, 2000. 365 S.
  • 60. Schwab Ch. Stickerei im 12. Jahrhundert — Techniken und Materialien. URL: https://www.vianostra.at/scriptorium/handarbeiten/historisches-sticken.htm (Дата звернення: 11.12.2020).
  • 61. Christie G. Embroidery and Tapestry Weaving: a practical Text-book of Design and Workmanship. London, 1912. 412 pp.
  • 62. Livre de modиles pour broderie et tapisserie. 1500. 54 рр.
  • 63. Siebmacher J. Newes Mӧdelbuch in Kupffer gemacht: darinen allerhand Arth newer Mӧdel von dьn, mittel vnd dick aussgeschnidener Arbeit, auch andern kьnstlichen Nehwerck zu gebrauchen. 1604. [13], 58 S.
  • 64. Lessing J. Muster altdeutscher Leinenstickerei. Berlin, 1882. [2], 8, [2] S., 26 Taf.
  • 65. Kostьm Ausstellung im K. K. Oesterreichischen Museum. Vorwort J. Lцwy. Wien, 1891. 15 s., 50 Taf.
  • 66. Dietrich B. Kleinasiatische Stickereien. Plauen I. V.: Dr. Dietrichs Selbstverlag, 1911. 152 s., XVL Taf.
  • 67. Symonds M. (Mrs. Guy Antrobus) and Preece L. Needlework through the Ages: Short Survey of Its Development in Decorative Art, with Particular Regard to Its Inspirational Relationship with Other Methods of Craftsmanship. London, 1928. XXXIII, 413 pр., CIII pl.
  • 68. Hough H. and Ruessinck F. Design Elements of Renaissance Embroidery. Arlington, 2016. 176 рр., 98 pl.
  • 69. Яковчик М. С. Золотные нити на территории Древней Руси домонгольского периода. Автореф. дис. … канд. исторических наук. Москва, 2018. 24 с.
  • 70. Архив Юго-Западной России. Киев, 1859. Ч. 1. Т. 1. 640 с.
  • 71. Литовская Метрика. Книга первая судных дел. Русская историческая библиотека. Т. 20. Санкт-Пе­тербург, 1903. VII, 50 с., 1566 стб., 153 с.
  • 72. Срезневский И. Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Санкт-Петербург, 1912. Т. 3. 1684, 272 стб., 13 с.
  • 73. Словник української мови: в 11 т. За ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1980. Т. 11. 699 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »