« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 840—848

УДК [398.2:355.4(470+571:477):303.6-057.36]: 930.2″191/201″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.840

ГОЛОВНІ СЮЖЕТИ В ОПОВІДЯХ ПРО ВІЙНУ (НА ПРИКЛАДІ ІНТЕРВ’Ю ІЗ УЧАСНИКАМИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ)

КІЛАР Анастасія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3360-513X
  • аспірантка, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: anastasiakilar@gmail.com

Анотація. Розповіді респондентів про російсько-українську війну багаті на велику кількість сюжетів, образів, нового військового фольклору тощо. У статті розглянуто декілька сюжетів: уявлення вояків про смерть, страх, побратимство. Тема статті є актуальною з огляду на те, що записування інтерв’ю проходять по «гарячих слідах», адже війна і досі триває. Ці спогади дають унікальну можливість висвітлити ті теми, про які не пишуть в підручниках та академічній літературі.

Мета статті — проаналізувати унікальність сучасних свідчень про війну, порівняти із попередніми періодами історії — від 1914 року. Об’єкт — спогади очевидців російсько-української війни.

 Для аналізу зазначеної проблематики використано джерельну базу, в основі якої — інтерв’ю з очевидцями російсько-української війни, література про Першу та Другу світові війни.

Для написання статті було використано методи усної історії, що допомагає відтворити інформацію про війну з перших вуст, а також порівняльно-історичний метод.

Перспектива: запропонована тема є недостатньо вивченою, її розкриття стане для багатьох науковців підґрунтям для дослідження.

Ключові слова: російсько-українська війна, бойове побратимство, перший бій, ЗСУ, апотропеї.

Надійшла 30.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 830: Польові етнографічні матеріали до теми «Воїн в етнокультурній традиції українців: суспільний статус і стереотипи сприйняття», зафіксовані Кілар Анастасією, Пікулицькою Христиною, Булкою Світланою в лютому 2017 — червні 2019 р. у м. Львові та м. Одесі. 248 арк.
  • 2. Рош А. Перша стать. Зміни та криза чоловічої ідентичності. Київ: Основи, 2018. 248 с.
  • 3. Кузьменко О. Драматичне буття людини в укра­їнському фольклорі: концептуальні форми вира­ження (період Першої та Другої світових воєн): монографія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 4. Історія українського козацтва: Нариси: у 2 т. Київ: Вид. Дім «Києво-Могилянська академія», 2011. Т. 1. 800 c.
  • 5. Броди. Збірник статей і нарисів за редакцією О. Лисяка, доповнене. Дрогобич: Відродження, 2003. 176 с.
  • 6. Шарий І. Січовики під Крутами. Крути: Збірка у пам’ять героїв Крут. Київ: Смолоскип, 2008. 422 с.
  • 7. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 829: Польові етнографічні матеріали до теми «Воїн в етнокультурній традиції українців: суспільний статус і стереотипи сприйняття» зафіксовані Кілар Анастасією Юріївною 24—27 січня 2016 р. в м. Чорноморськ Одеської області. 22 арк.
  • 8. Гречило А. Перша світова війна та українські національні символи, Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2015. № 26. С. 99—106.
  • 9. Кузьменко О. Фольклорний концепт «Молитва» в усній народній творчості про Велику війну: український досвід. Народознавчі зошити. Львів, 2015. № 2. С. 283—289.
  • 10. Кобилянський В. Музика в житті українських повстанців на Прикарпатті (друга половина 1940-х — початок 1950-х рр.). Галичина. Івано-Франківськ, 2013. Ч. 24. С. 331—343.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »