« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 900—908

УДК 75.046:27-312.55]-043.86(477)”16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.900

ХУДОЖНЯ ЕВОЛЮЦІЯ ОБРАЗІВ АПОСТОЛІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ІКОНОПИСІ ХVІІ—ХVІІІ ст. ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ТЕОРІЇ КУЛЬТУРНОГО ТРАНСФЕРУ

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна

  • ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0977-4470
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.levytska@gmail.com

ЛЕСІВ Андрій

  • ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3408-7496
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: lesiv@nas.gov.ua

Анотація. Метою статті є проаналізувати художню еволюцію образів апостолів в українському іконописі у ХVІІ та ХVІІІ ст. з огляду на впливи і запозичення із західноєвропейських живописних та графічних взірців. Об’єктом дослідження є ґенеза та розвиток стилістики іконографії на українських теренах у XVII—XVIII ст. та вплив на неї західноєвропейських мистецьких традицій. Дослідження фокусується на окремих, найбільш характерних зразках нової іконографії апостолів, які можна розцінювати як приклад культурного трансферу — методологічну основу дослідження. Поняття культурного трансферу розглядається як перенесення визначених художніх схем із їх певною трансформацією, згідно з вимогами місцевого середовища. В результаті дослідження встановлено, що одним із головних чинників розвитку нової іконографії та стилістики в церковному малярстві ХVІІ—ХVІІІ ст. була позиція замовників — церковних ієрархів і кліру та вірних, які прагнули «модернізувати» традицію в умовах виразної конфесійної конкуренції на теренах Галичини.

Ключові слова: теорія культурного трансферу, український іконопис, образи апостолів, лицеві Біблії, графічні зразки.

Надійшла 5.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Białostocki J. Rokoko: ornament, styl i postawa. Przeglаd problematyki badawczej. Rokoko. Studia nas sztukа I polowy XVIII wieku. Materialy sesji naukowej Stowarzyszenia Historyków Sztuki. Warszawa, 1969. S. 9—36.
  • 2. Białostocki J. The Art of the Renaissance in Eastern Europe: Hungary — Bohemia — Poland. London, 1976.
  • 3. Da Costa Kaufmann T. Toward a Geography of Art. Chi­­cago et al., 2004.
  • 4. Da Costa Kaufmann T. Paintered Enlightenment: The Art of Franz Anton Maulbertsch, 1724—1796. University of North Carolina Press, 2005.
  • 5. Burke P. et al. (eds.). Cultural Translation in Early Modern Europe. Cambridge. 2007. P. 125—141.
  • 6. Cultural Transfer, by Wolfgang Schmale (Original in German, translated in English, published 2012—05—12). URL: http://ieg-ego.eu/en/threads/theories-and-methods/cultural-transfer (11-09-2018).
  • 7. Hock B., Allas A. Globalizing East European art His­tories: Past and Present. Routledge, 2018.10
  • 8. Schmale W. Das 18. Jahrhundert. Vienna, 2012.
  • 9. Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія ХІІ—ХVІІІ ст. Львів, 2010.
  • 10. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. С. 7—19.
  • 11. Butler Jacobo Ollero. Algunas novedades acerca de la pintura flamenca del siglo XVI en Espaсa: Pieter de Witte. Anuario del Departamento de Historia y Teorнa del Arte Madrid: Universidad Autуnoma de Madrid, 1989. Vol. 3. P. 79—82.
  • 12. Голубець М. Долинський. Львів, 1924. С. 4—5.
  • 13. Кобрин М. Замойський синод і формування традиційної ідентичності УГКЦ. Вісник ЛНУ. 2012. Вип. 15. С. 232—236.
  • 14.       Fenczak A.  Łatynizacja czy Okcydentalizacja? W sprawie nowych kierunków badaс nad rolą wpływów z Zachodu w ksztaltowaniu si ę tożsamości kościoła greckokatolickiego w Polsce w latach 1596—1772. Biuletyn informacyjny Południowо-Wschodniego instytutu naukowego w Przemyślu. 1995. №~1. S.~46—48.
  • 15. Степовик Д. Українська графіка ХVІ—ХVІІІ століть. Еволюція образної системи. Київ, 1982.
  • 16. Telesko Werner. Einfьhrung in die Ikonographie der barocken Kunst. Wien u. a., 2005.
  • 17. Arijcuk Petr. F.A. Maulbertsch oder Caspar Franz Sam­bach. Franz Anton Maulbertsh und Mitteleuropa. Ed. Hingelang, L. Slavicek eds. Museum Lagenargen am Bodensee — SDU MU. Brno, 2007.
  • 18. Левицька М. Віденський досвід Луки Долинського (1775—1777 роки). Записки НТШ. Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. 2011. Т. CCLXI. С. 223—232.
  • 19. Hindelang E. Franz Anton Maulbertsch und der Wiener Akademiestil, 1996.
  • 20. Lanckoroсska M., Oehler R. Die Buchillustration des XVIII. Jahrhunderts in Deutschland, Цsterreich und der Schweiz. Erster Teil: Die Buchillustration des Spдtbarock und Rokoko. Leipzig, 1923. S. 23.
  • 21. The Illustrated Bartsch: Italian masters of the 16th—17th cc. Abaris Books: New York, 1995. Vol. 39. Part 2. P. 216.
  • 22. Stoll P. Die Bilderbibel der Bruder Joseph Sebastian und Johann Baptist Klauber. URL: http://opus.bibliothek.uniaugsburg.de/opus4/files/565/Stoll_Klauber_Bilderbibel.pdf (14-08-2018).
  • 23. Лильо О. Посмертний опис майна львівського ґравера і друкаря середини ХVІІІ ст. Івана Филиповича. Записки НТШ. Праці комісії образотворчого та ужит­кового мистецтва. Львів, 1998. T. 236. С. 475.
  • 24. Grafik aus dem Klebeband № 13 der Fьrstlich Wal­deckschen Hofbibliothek Arolsen Apostelbildnisse von Schelte a Bolswert nach Gerard Seghers: S. Petrus. URL: http://digi.ub.uni-heidelberg.de/fwhb/klebe­band­13 (21-08-2018).
  • 25. Вуйцик В. Монастир Св. Онуфрія у Львові. Інститут «Укрзахідпроектреставрація». Вісник’2004. Львів, 2004. С. 61.
  • 26. Апостоли Андрій, Йоанн, Павло і Петро. Інв. № 45783, 45773, 45774, 45775. Фонд графіки Ін­ституту дослідження бібліотечних мистецьких ре­сурсів ЛННБ ім. В. Стефаника НАНУ.
  • 27. Апостоли Петро і Павло, ескіз невідомого художника ХVІІІ ст. Інв. № 33277, 33278. Фонд графіки Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ ім. В. Стефаника НАНУ.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »