« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 800—809

УДК 930.2:[94(477)”9/17″:327] 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.800

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА У ПРАЦЯХ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША

КОКОШ Артем

  • доктор філософії історичних наук
  • і міжнародних відносин,
  • Український Вільний Університет,
  • Контакти: вул. Бареллі, 9а, 80638, Мюнхен, Німеччина

Анотація. У статті йдеться про історію самобутнього українського народу в баченні історика. Хронологічно праця охоплює період з руських часів по кінець ХVIII ст. з ліквідацією Гетьманщини та Запорозької Січі. Виклад української історії розпочинається з Русі, найбільшим періодом розквіту якої П. Куліш називав часи князювання Володимира Великого.

Актуальність статті полягає у нових підходах до вивчення впливу українських козаків на східноєвропейську політику.

Мета праці — на основі історичних праць Пантелеймона Куліша охарактеризувати місце і роль козаків на політичній арені Східної Європи. Об’єктом дослідження є міжнародна політика українських козаків у баченні Пантелеймона Куліша як історика. Натомість, предметом виступають історичні погляди та оцінки Куліша стосовно українського козацтва, відображені у його працях. Методологічну основу роботи становлять принципи історизму та об’єктивності, які передбачають розгляд фактів у їхньому часовому та просторовому взаємозв’язку. Використовувались описовий, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний методи та метод історіографічного аналізу і синтезу. Структура роботи відповідає поставленій меті та виконанню основних завдань дослідження. В основу структурування роботи покладено проблемно-тематичний підхід, який передбачає виокремлення історичних поглядів історика, його оцінок щодо українського козацтва та їхньої міжнародної політики.

Ключові слова: козаки, Річ Посполита, Москва, Порта.

Надійшла 12.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Кулиш П. Отпадения Малоросии от Польши: в 3 т. Москва, 1888. Т. 1. 281 с.
  • 2. Кулиш П. Записки о Южной Руси: в 2 т. Санкт-Петербург, 1856. Т. 1. 322 с.
  • 3. Франко О. Етнічний зміст і популяризація термінів «Україна», «українці» у програмних і публіцистичних працях Кирило-Мефодіївців. На крутосхилах істо­рії-2. «Час збирати каміння». Київ, 2005. С. 62—69.
  • 4. Куліш П. Книга о ділах народу українського… Вибрані твори. Пантелеймон Куліш. Київ: б. в., 2013. 233 с.
  • 5. Костомаров Н. Две русские народности. Основа. Санкт-Петербург, 1861. № 3. С. 33—80.
  • 6. Повести П.А. Кулиша: в 4 т. Т. 2: Алексей Однорог. Санкт-Петербург, 1860. 321 с.
  • 7. Кулиш П. История воссоединения Руси: в 3 т. Санкт-Петербург, 1874. Т. 1. 363 с.
  • 8. Куліш П. История воссоединения Руси: в 3 т. Москва, 1877. Т. 3. 363 с.
  • 9. Кулиш П. История воссоединения Руси: в 3 т. Санкт-Петербург, 1874. Т. 2. 457 с.
  • 10. Кулиш П. Отпадения Малоросии от Польши: в 3 т. Москва, 1888. Т. 2. 399 с.
  • 11. Кулиш П. Михайло Чарнышенко или Малороссия восемдесят лет назад. Сочинения и письма П.А. Кулиша. Под ред. И. Каманина. Киев, 1910. С. 89.
  • 12. Кулиш П. Повесть об украинском народе. Санкт-Петербург: б. в., 1946. 116 с.
  • 13. Кулиш П. Отпадение Малороссии от Польши: в 3 т. Москва, 1889. Т. 3. 415 с.
  • 14. Куліш П. Жизнь Куліша. Київ: Український світ, 2005. 382 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »