« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 810—817

УДК 930:[929І.Боберський:061.2](477.83/.86:712.743)” 190/193″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.810

СПІВПРАЦЯ ІВАНА БОБЕРСЬКОГО З ТОВАРИСТВОМ «ПРОСВІТА» (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ ст.)

СОВА Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0548-4975
  • доктор історичних наук, доцент,
  • кафедра олімпійської освіти,
  • Львівський державний університет
  • фізичної культури імені Івана Боберського,
  • вул. Костюшка, 11, 79007, м. Львів, Україна;
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича
  • НАН України, відділ новітньої історії
  • вул. Козельницька, 4, 79026, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: sovaandrij1980@gmail.com

Анотація. Серед видатних українських діячів кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. чільне місце займає подвижник української національної ідеї Іван Боберський (1873—1947) — педагог, організатор, перекладач, журналіст, редактор, видавець, громадський, військово-політичний і державний діяч, основоположник українського тіловиховання, спортсмен, меценат, фотограф, архівіст, знавець декількох європейських мов. У 1920—1932 рр., проживаючи в Канаді, Іван Боберський долучився до діяльності Українського інституту «Просвіта» у Вінніпезі. Ця тема не опрацьована в українській історіографії, в чому й полягає новизна запропонованої публікації. Метою дослідження є комплексно проаналізувати співпрацю Івана Боберського з товариством «Просвіта». Хронологічні межі дослідження охоплюють 1901—1932 роки. Територіальні межі охоплюють Галичину (1901—1919) та Канаду (1920—1932). Методологічною основою статті становлять принципи історизму та об’єктивності. Джерельною базою для написання статті стали документи товариства «Просвіта», зокрема звіти, протоколи засідань, звернення і пропам’ятні книги; звіти та періодика організації «Сокіл-Батько»; замітки, статті та спогади Івана Боберського; спогади сучасників.

Ключові слова: Іван Боберський, «Просвіта», Галичина, Львів, Канада, Вінніпег, суспільно-культурна діяльність.

Надійшла 1.06.2021

Список використаних джерел

  • 1. Сова А. Іван Боберський — провідний діяч українського сокільського руху. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 30: Український визвольний рух ХХ століття. Гол. редкол. Микола Литвин, упоряд. і наук. ред. Михайло Романюк. НАН України; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2017. С. 3—22.
  • 2. Сова А. Участь Івана Боберського в Науковому товаристві ім. Шевченка напередодні Першої світової війни. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2019. Вип. 32. С. 257—265.
  • 3. Сова А. Іван Боберський — засновник та ідейний натхненник Українського спортового кружка в Академічній гімназії у Львові. Галичина. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2017. Ч. 29—30. С. 166—175.
  • 4. Сова А. Діяльність Івана Боберського в «Учительській Громаді». Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. За заг. ред. проф. І.С. Зуляка. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. Вип. 2. Ч. 2. С. 103—107.
  • 5. Сова А. Внесок Івана Боберського у становлення організації «Пласт». Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Збірник наукових праць. Львів, 2014. Вип. 15. С. 85—95.
  • 6. Сова А. Іван Боберський та спортове товариство «Україна»: формування української спортової традиції в Галичині. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Ред. кол. С.Д. Гелей (гол. ред.), В.К. Баран, С.П. Качараба та ін. Львів: вид-во Львівського торговельно-економічного університету, 2016. Вип. 14. С. 68—75 (Гуманітарні науки).
  • 7. Blazejowskyj D. Historical љematism of Peremyљl inclu­ding the apostolic administration of Lemkivљиyna (1828—1939). Lviv, 1995. 1008 p.
  • 8. Назарко І. Чільний священик з Бойківщини. Літопис Бойківщини. Піврічник, присвячений дослідам історії, культури й побуту бойківського племени. 1976. Липень-грудень. Чис. 2/24 (35). С. 38—42.
  • 9. О. Микола Боберський. Ілюстрований калєндар товариства «Просьвіта» з літературним збірником на переступний рік 1920. Львів, 1919. С. 357.
  • 10. Чабан Л. Рід Боберських. Матеріали четвертої міжобласної генеалогічної конференції «Український родовід» 27—28 березня 2004 року. Упор. А. Огорчак. Львів: Українські технології, 2005. С. 108—133.
  • 11. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі — ЦДІАЛ України). Ф. 366 (Боберський Іван (1873—1947), педагог, організатор, українського спортивного руху в Галичині та за кордоном, голова товариства «Сокіл-Батько» у Львові, професор). Оп. 1. Спр. 4 (Листи товариства «Просвіта» у Львові і Загребі та гімнастичного товариства «Сокіл» у Львові про заснування філіалу «Просвіти» в Самборі, подяку за фінансову допомогу, розповсюдження альманаху «Карпатська Україна в боротьбі» та ін.). 3 арк.
  • 12. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914. На підставі споминів. Львів: Накладом власним, 1926. 738 с.
  • 13. Редакция. [Вступ]. Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати. Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. С. V—ІХ.
  • 14. Учасники конгресу. Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати. Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. С. 641—655.
  • 15. Звіт «Сокола-Батька» у Львові за рік 1909. Львів: Накладом «Сокола-Батька», 1910. 24 с.
  • 16. Боберський І. Як ми збирали складки на народні цїли досї, а як досї їх збирати повинні. Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати. Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. С. 193.
  • 17. Боберський І. Значінє рухових товариств. Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати. Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. С. 239—245.
  • 18. Горук С. Пожарні «Соколи». Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати. Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. С. 245—246.
  • 19. Рибчаківна І. Народні забави та ігрища. Роля жіноцтва в розбуджуваню товариського житя на селї. Пропамятна книга: Перший український просьвітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати. Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. С. 209—212.
  • 20. Захаріїв І. Орґанізация товариського житя селян. Пропамятна книга: Перший український прось­вітно-економічний конґрес уладжений Товариством «Просьвіта» в сороклїтє заснованя у Львові в днях 1 і 2 лютого 1909 року: Протоколи і реферати. Зредаґували д-р Іван Брик і д-р Михайло Коцюба. Львів: Коштом і накладом Товариства «Просьвіта», 1910. С. 212—220.
  • 21. Грицай О. У «Сокола-Батька». Інтерв’ю. Львів: Накладом «Вістий з Запорожа», 1913. 31 с.
  • 22. Боберський І. Українське сокільство (1894—1939). Львів: Видавець «Сокіл-Батько», 1939. 16 с. (Сокільська бібліотека, ч. 7).
  • 23. Білецька М., Боберський І., Весоловський Я. та ін. Український Народе Галичини. Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, полїтична й літературна часопись. Львів, 1909. 6. цьвітня. Чис. 194. С. 2.
  • 24. Засїданя Видїлу. Хронїка Наукового Товариства імени Шевченка у Львові. Львів, 1909. Вип. ІІ. Ч. 38. С. 1—4.
  • 25. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Ф. 1235 (Грушевські — історики, лінгвісти). Оп. 1. Спр. 29 (Грамоти, членські квитки, свідоцтва та повідомлення про обрання членом «Наукового товариства імені Шевченка», «Товариства для розвою руської штуки» (Львів), «Чехословацького наукового товариства» та інших товариств і громад). 66 арк.
  • 26. ЦДІАЛ України. Ф. 312 (Українське спортивне товариство «Сокіл-Батько», м. Львів). Оп. 1. Спр. 62. (Відозви до українського населення, вирізки статей з українських і польських газет, листування та інші матеріали про підготовку і проведення першого краєвого з’їзду соколів у Львові 10 вересня 1911 р.). 97 арк.
  • 27. Звіт Товариства «Просьвіта» з дїяльности за час від 1. сїчня 1910 до 31. грудня 1912. Львів, 1913. 164 с.
  • 28. Гайдучок С. Спомини. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
  • 29. Боберський І., Цегельський Л., Волошин М., Волощук Р. та ін. До наших полків в Галичинї. Вісти з Запорожа. Руханка, Змаг, Пожарництво, Мандрівництво, Пласт, Стрілецтво. Львів, 1914. 30 липня. Чис. 95—96. Подвійне число. С. 1.
  • 30. Боберський І. Не згинати голови!: машинопис. 12 арк. Український національний музей у Чикаго.
  • 31. Кумка М. Як провадити Рідну Школу в Канаді. Нове Поле. Канадийський Альманах. Вінніпеґ, 1927. С. 12—25.
  • 32. Кумка М. Початки руханки серед українців у Вінніпеґу. Вінніпеґ, 1925. 32 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »