« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1123—1136

УДК 39(477.81/.82+476):634.73

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1123

КАЛЕНДАРНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЗБИРАННЯ ЯГІД ЖУРАВЛИНИ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ

ДМИТРЕНКО Алла

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6125-8628
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Волинський національний університет імені Лесі Українки,
  • кафедра музеєзнавства, пам’яткознавства
  • та інформаційно-аналітичної діяльності,
  • проспект Волі, 8, 43000, м. Луцьк, Україна,
  • Контакти: e-mail: dmytrenko.a@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити традиції, що склалися в системі календарної регламентації збирання журавлини на території Правобережного Полісся, та зміни, спричинені масовою заготівлею цих ягід в останні десятиліття. Звичаї календарного регламентування збирання журавлини не були об’єктом спеціального етнологічного дослідження, що складає новизну і актуальність дослідження. Завдання: проаналізувати місцеві назви журавлини, її поширеність на Поліссі та причини скорочення ягідних площ; з’ясувати чинники, які визначали традиційні терміни збирання журавлини; показати місце збирання журавлини у структурі традиційного господарювання та залежність термінів збору від аграрного календаря та від соціально-економічної ситуації, що склалась в останні десятиліття.

Об’єктом дослідження є збиральництво як форма життєзабезпечення мешканців Правобережного Полісся, предметом — календарно зумовлені звичаї, приурочені до початку збирання ягід журавлини. Джерельну базу склали польові матеріали, зібрані в ході історико-етнографічних експедицій (2005—2014 рр.), організованих Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф і Музеєм етнографії Волині та Полісся при Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Методологічну основу дослідження склали методи історичних наук; застосований етнологічний метод польових обстежень за авторськими питальниками; збирання інформації здійснювалось за кущовим методом.

Ключові слова: етнічна культура, традиційна екологічна культура, традиційне господарство, збиральництво, ягоди, журавлина, звичаєві норми, народний календар, Правобережне Полісся.

Надійшла 5.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Дмитренко А. Календарная регламентация начала ягодного сезона на Правобережном Полесье Украины. Tradicija ir dabartis / Tradition & Contemporarity. Scientific works. Vol. 11. Edited by R. Sliužinskas and H. Pshenichkina. Klaipėda: Klaipėda University Publishers, 2016. С. 105—120.
  • 2. Збиральників чорниці на українсько-білоруському кордоні оштрафували на понад 11 тисяч гривень. URL: http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2012/07/10/zbiralnikiv-chornici-na-ukrayinsko-biloruskomu-kor/ (дата звернення 18.10.2018).
  • 3. Спрощений перехід для збору дикоросів. URL: http://prosvit.org/ спрощений-перехід-кордону-для-збору-д/ (дата звернення 18.10.2018).
  • 4. Українсько-білоруський кордон відкрили для збирачів ягід та грибів. URL: https://www.volyn24.com/news/129945-ukrainsko-biloruskyj-kordon-vidkryly-dlia-zbyrachiv-iagid-ta-grybiv (дата звернення 22.01.2020).
  • 5. 48 дітей і 9 дорослих українців намагалися незаконно потрапити у Білорусію. URL: https://zaxid.net/48_ditey_i_9_doroslih_ukrayintsiv_namagalisya_nezakonno_potrapiti_u_bilorusiyu_n1056262 (дата звернення 18.10.2018).
  • 6. В Столинському районі чергові затримання та депортації збиральників ягід. URL: http://prosvit.org/в-столинському-районі-чергові-затрим/ (дата звернення 18.10.2018).
  • 7. Дмитренко А. Збиральництво. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне: ПП ДМ, 2009. С. 64—72.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »