« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1123—1136

УДК 39(477.81/.82+476):634.73

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1123

КАЛЕНДАРНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЗБИРАННЯ ЯГІД ЖУРАВЛИНИ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ

ДМИТРЕНКО Алла

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6125-8628
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Волинський національний університет імені Лесі Українки,
  • кафедра музеєзнавства, пам’яткознавства
  • та інформаційно-аналітичної діяльності,
  • проспект Волі, 8, 43000, м. Луцьк, Україна,
  • Контакти: e-mail: dmytrenko.a@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити традиції, що склалися в системі календарної регламентації збирання журавлини на території Правобережного Полісся, та зміни, спричинені масовою заготівлею цих ягід в останні десятиліття. Звичаї календарного регламентування збирання журавлини не були об’єктом спеціального етнологічного дослідження, що складає новизну і актуальність дослідження. Завдання: проаналізувати місцеві назви журавлини, її поширеність на Поліссі та причини скорочення ягідних площ; з’ясувати чинники, які визначали традиційні терміни збирання журавлини; показати місце збирання журавлини у структурі традиційного господарювання та залежність термінів збору від аграрного календаря та від соціально-економічної ситуації, що склалась в останні десятиліття.

Об’єктом дослідження є збиральництво як форма життєзабезпечення мешканців Правобережного Полісся, предметом — календарно зумовлені звичаї, приурочені до початку збирання ягід журавлини. Джерельну базу склали польові матеріали, зібрані в ході історико-етнографічних експедицій (2005—2014 рр.), організованих Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф і Музеєм етнографії Волині та Полісся при Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Методологічну основу дослідження склали методи історичних наук; застосований етнологічний метод польових обстежень за авторськими питальниками; збирання інформації здійснювалось за кущовим методом.

Ключові слова: етнічна культура, традиційна екологічна культура, традиційне господарство, збиральництво, ягоди, журавлина, звичаєві норми, народний календар, Правобережне Полісся.

Надійшла 5.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Дмитренко А. Календарная регламентация начала ягодного сезона на Правобережном Полесье Украины. Tradicija ir dabartis / Tradition & Contemporarity. Scientific works. Vol. 11. Edited by R. Sliužinskas and H. Pshenichkina. Klaipėda: Klaipėda University Publishers, 2016. С. 105—120.
  • 2. Збиральників чорниці на українсько-білоруському кордоні оштрафували на понад 11 тисяч гривень. URL: http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2012/07/10/zbiralnikiv-chornici-na-ukrayinsko-biloruskomu-kor/ (дата звернення 18.10.2018).
  • 3. Спрощений перехід для збору дикоросів. URL: http://prosvit.org/ спрощений-перехід-кордону-для-збору-д/ (дата звернення 18.10.2018).
  • 4. Українсько-білоруський кордон відкрили для збирачів ягід та грибів. URL: https://www.volyn24.com/news/129945-ukrainsko-biloruskyj-kordon-vidkryly-dlia-zbyrachiv-iagid-ta-grybiv (дата звернення 22.01.2020).
  • 5. 48 дітей і 9 дорослих українців намагалися незаконно потрапити у Білорусію. URL: https://zaxid.net/48_ditey_i_9_doroslih_ukrayintsiv_namagalisya_nezakonno_potrapiti_u_bilorusiyu_n1056262 (дата звернення 18.10.2018).
  • 6. В Столинському районі чергові затримання та депортації збиральників ягід. URL: http://prosvit.org/в-столинському-районі-чергові-затрим/ (дата звернення 18.10.2018).
  • 7. Дмитренко А. Збиральництво. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне: ПП ДМ, 2009. С. 64—72.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »