« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1123—1136

УДК 39(477.81/.82+476):634.73

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1123

КАЛЕНДАРНА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЗБИРАННЯ ЯГІД ЖУРАВЛИНИ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ

ДМИТРЕНКО Алла

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6125-8628
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Волинський національний університет імені Лесі Українки,
  • кафедра музеєзнавства, пам’яткознавства
  • та інформаційно-аналітичної діяльності,
  • проспект Волі, 8, 43000, м. Луцьк, Україна,
  • Контакти: e-mail: dmytrenko.a@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити традиції, що склалися в системі календарної регламентації збирання журавлини на території Правобережного Полісся, та зміни, спричинені масовою заготівлею цих ягід в останні десятиліття. Звичаї календарного регламентування збирання журавлини не були об’єктом спеціального етнологічного дослідження, що складає новизну і актуальність дослідження. Завдання: проаналізувати місцеві назви журавлини, її поширеність на Поліссі та причини скорочення ягідних площ; з’ясувати чинники, які визначали традиційні терміни збирання журавлини; показати місце збирання журавлини у структурі традиційного господарювання та залежність термінів збору від аграрного календаря та від соціально-економічної ситуації, що склалась в останні десятиліття.

Об’єктом дослідження є збиральництво як форма життєзабезпечення мешканців Правобережного Полісся, предметом — календарно зумовлені звичаї, приурочені до початку збирання ягід журавлини. Джерельну базу склали польові матеріали, зібрані в ході історико-етнографічних експедицій (2005—2014 рр.), організованих Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф і Музеєм етнографії Волині та Полісся при Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Методологічну основу дослідження склали методи історичних наук; застосований етнологічний метод польових обстежень за авторськими питальниками; збирання інформації здійснювалось за кущовим методом.

Ключові слова: етнічна культура, традиційна екологічна культура, традиційне господарство, збиральництво, ягоди, журавлина, звичаєві норми, народний календар, Правобережне Полісся.

Надійшла 5.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Дмитренко А. Календарная регламентация начала ягодного сезона на Правобережном Полесье Украины. Tradicija ir dabartis / Tradition & Contemporarity. Scientific works. Vol. 11. Edited by R. Sliužinskas and H. Pshenichkina. Klaipėda: Klaipėda University Publishers, 2016. С. 105—120.
  • 2. Збиральників чорниці на українсько-білоруському кордоні оштрафували на понад 11 тисяч гривень. URL: http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2012/07/10/zbiralnikiv-chornici-na-ukrayinsko-biloruskomu-kor/ (дата звернення 18.10.2018).
  • 3. Спрощений перехід для збору дикоросів. URL: http://prosvit.org/ спрощений-перехід-кордону-для-збору-д/ (дата звернення 18.10.2018).
  • 4. Українсько-білоруський кордон відкрили для збирачів ягід та грибів. URL: https://www.volyn24.com/news/129945-ukrainsko-biloruskyj-kordon-vidkryly-dlia-zbyrachiv-iagid-ta-grybiv (дата звернення 22.01.2020).
  • 5. 48 дітей і 9 дорослих українців намагалися незаконно потрапити у Білорусію. URL: https://zaxid.net/48_ditey_i_9_doroslih_ukrayintsiv_namagalisya_nezakonno_potrapiti_u_bilorusiyu_n1056262 (дата звернення 18.10.2018).
  • 6. В Столинському районі чергові затримання та депортації збиральників ягід. URL: http://prosvit.org/в-столинському-районі-чергові-затрим/ (дата звернення 18.10.2018).
  • 7. Дмитренко А. Збиральництво. Етнокультура Рівненського Полісся. Рівне: ПП ДМ, 2009. С. 64—72.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »