« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1137—1149

УДК 392.34:37.018.1.03(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1137

ВИКИДАННЯ МОЛОЧНОГО ЗУБА НА ДАХ В ОБРЯДАХ НАРОДІВ СВІТУ

РАХНО Костянтин

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919
  • доктор історичних наук, провідний науковий співробітник,
  • Національний музей-заповідник
  • українського гончарства в Опішному,
  • вул. Партизанська, 102, 38164, Опішне,
  • Зіньківський район, Полтавська область, Україна,
  • Контакти: e-mail: krakhno@ukr.net

Анотація. Для етнографів і фольклористів велику цікавість становить дах у світоглядних уявленнях різних культур, образ якого присутній у міфах, легендах, епосі, казках, обрядових текстах тощо. Будинок був не тільки матеріальним об’єктом, але й одним із ключових символів культури, тож постійно знаходився в центрі уваги людських переживань. Тому особливо актуальним є дослідження його ролі в обрядах життєвого циклу. Дах особливо часто фігурував у обряді повернення зуба, який полягав у певному ритуальному поводженні з молочним зубом дитини, що випав. Різні семіотичні й символічні аспекти даху та обрядодій з ним, які становили собою закидання та перекидання через дах молочного зуба, значення покриття даху, стають зрозумілі через обрядові формули та вірування, що вибудовували майбутнє здоров’я малюка, появу в нього здорових постійних зубів, прихід у родину добробуту. Усі деталі обряду повернення зуба були семантично значущими і мали багато спільного у віддалених один від одного народів. Дослідити їх є метою автора.

Об’єктом дослідження євикидання молочного зуба в обрядах народів світу, що мало регіональні варіанти, а предметом — роль у цих обрядах даху та його покриття, що проявлялася в обрядодіях, обрядових формулах і супутніх віруваннях, маючи свої етнічні й регіональні варіації.

 Методологічною основою дослідження є історико-порівняльний метод у поєднанні з філософсько-антропологічним підходом і методами герменевтики.

Ключові слова: етнографія дитинства, обряди переходу, будинок, дах, молочні зуби, міфологія.

Надійшла 5.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Sartori P. Sitte und Brauch. Leipzig: Verlag von Wilhelm Heims, 1910. Erster Teil: Die Hauptstufen des Menschendaseins. 186 s.
  • 2. Березина Т.А. Норвежцы. Рождение ребенка в обы чаях и обрядах. Страны зарубежной Европы. Мос ква: Наука, 1999. С. 438—447.
  • 3. Шмыгина Н.В. Финны. Рождение ребенка в обычаях и обрядах. Страны зарубежной Европы. Москва: Наука, 1999. С. 460—476.
  • 4. Bronner S. Explaining Traditions: Folk Behavior in Modern Culture. Lexington: University Press of Kentucky, 2011. XIV. 544 p.
  • 5. Frazer J.G. The Golden Bough: Afternath. A Supplement to the Golden Bough. London; Basingtoke: The MacMillan Press Ltd, 1936. XX. 494 p.
  • 6. Makilam. Symbols and Magic in the Arts of Kabyle Women. New York: Peter Lang Publishing, Inc., 2007. 195 p.
  • 7. Svanberg I. The Folklore of Teeth Among Turkic and Adjacent Peoples. Central Asiatic Journal. Wiesbaden, 1987. Vol. 31. № 1/2. P. 111—137.
  • 8. Tanner J. The Teeth in Folklore. Western Folklore. Berkeley; Los Angeles, 1968. Vol. 27. № 2. P. 97—105.
  • 9. Решина М.И. Народы Бельгии и Нидерландов. Рож дение ребенка в обычаях и обрядах. Страны зару бежной Европы. Москва: Наука, 1999. С. 342—384.
  • 10. Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań: Polskie Wydawnictwo Muzyczne; Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1979. Tom 57. Ruś Czerwona. Część II. Z. 2. 1436 s.
  • 11. Kaindl R.F. Lieder, Neckreime, Abzählverse, Spiele, Geheimsprachen und allerei Kunterbunt aus der Kinderwelt. Zeitschrift des Vereins für Volkskunde. Berlin, 1898. Achter Jahrgang. S. 314—322.
  • 12. Чубинский П.П. Труды этнографическо-статис тической экспедиции в западно-русский край, снаряжённой Императорским Русским Географическим Обществом. Санкт-Петербург: типография В. Безобразова, 1872. Том первый. Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство. ХОХ. 467 с.
  •        13.Nowosielski A. Lud ukraiński. Wilno: księgarza i typografa Wileńskego Naukowego okręgu,  
  •             nakład i druk Teofila Glücksberga, 1857. Tom drugi. 282 s.
  • 14. Schnaider J. Lud peczeniżyński. Szkic etnograficzny. Сzęść II. Lud. Lwów, 1907. Tom III. S. 21—33, 98—117, 202—215.
  • 15. Коваленко Г., Манжура И. К народной медицине ма ло руссов. Этнографическое обозрение. Москва, 1891. № 4. С. 169—183.
  • 16. Ви, зорі-зориці…: українська народна магічна поезія (замовляння). Упорядкування М.Г. Василенка, Т.М.Шев чук, автор передмови та редактор М.Г. Василенко. Київ: Молодь, 1991. 334 с.
  • 17. Ефименко П. Сборник малороссийских заклинаний. Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских. Москва: Университетская типография, 1874. Кн. 1. Генварь-март. С. 1—70.
  • 18.Hovorka O., Kronfeld A. Vergleichende Volksmedizin: eine Darstellung volksmedizinischer Sitten und Gebräuche, Anschauungen und Heilfaktoren, des Aberglaubens und der Zaubermedizin. Stuttgart: Verlag von Strecker & Schröder, 1909. Zweiter Band. 960 s.
  • 19. Харламов М. Суеверия, поверья, приметы, заго воры…., собранные в г. Ейске. Сборник мате риалов для описания местностей и племён Кавказа. Тифлис: типографии Главноначальствующего гражд. частию на Кавказе и К. Козловского, 1901. Выпуск двадцать девятый. Отдел третий. С. 1—48.
  •      20.Weissenberg S. Kinderfreud und -leid bei den südrussischen Juden. Globus. Illustrierte Zeitschrift für Länder- und Völkerkunde. Braunschweig, 1903. Bd. LXXXIII. S. 315—320.
  • 21. Frazer J.G. The Golden Bough: A Study in Magic and Religion. London: MacMillan and Co., Limited, 1920. Part I: The Magic Art and the Evolution of Kings. Vol. I. XXVII. 426 p.
  • 22. Кашуба М.С., Мартынова М.Ю. Югославянские на роды. Рождение ребенка в обычаях и обрядах. Стра ны зарубежной Европы. Москва: Наука, 1999. С. 59—97.
  • 23. Маркова Л.В. Болгары. Рождение ребенка в обычаях и обрядах. Страны зарубежной Европы. Москва: Наука, 1999. С. 98—125.
  • 24. Маринов Д. Избрани произведения в два тома. София: Наука и изкуство, 1981. Т. 1. Народна вяра и религиозни народни обичаи. 815 с.
  • 25. Трефилова О.В. Этнолингвистические материалы из с. Стакевцы, район г. Белоградчика (Северо-Западная Болгария). Исследования по славянской диалекто логии. Москва: Институт славяноведения РАН, 2004. Вып. 10: Терминологическая лексика материальной и духовной культуры балканских славян. С. 354—398.
  • 26. Младенов С., Кодов Х., Вакарелски Х. Бит и език на тракийските и малоазийските българи. София: Тракийскиятъ наученъ институтъ, 1935. Часть 1. Бит. VI. 234 с.
  • 27. Генчев С. Семейни обичаи и обреди. Добруджа: етнографски, фолклорни и езикови проучвания. Со фия: издателство на Българската академия на науките, 1974. С. 265—300.
  • 28. Гаврилюк Н.К. Общесоветское и этнически-спе ци фическое в современной обрядности болгарского населения Украины. Единение народов — единение культур: Украинско-болгарские культурные связи: История и современность. К Х Международному съезду славистов. Киев: Наукова думка, 1987. С. 102—126.
  • 29. Стрезева Н. Празнично-обредната система на на селението от с. Главан в Бесарабия. Българите в Северното Причерноморие. Изследвания и мате риали. Велико Търново: Аста, 1995. Том четвърти. С. 363—375.
  • 30. Курогло С.С. Семейная обрядность гагаузов в XIX начале XX в. Кишинев: Штиинца, 1980. 138 с.
  • 31. Караџић В.С. Српске народне пословице и друге различне као оне у обичај узете ријечи. Беч: У штамп. Јерменског манастира, 1849. LIII. 388 с.
  • 32. Schneeweis E. Serbokroatische Volkskunde. Berlin: Walter de Gruyter GmbH & Co., 1961. Erster Teil: Volksglaube und Volksbrauch. 225 s.
  • 33. Abbott G.F. Macedonian Folklore. Cambridge: University Press, 1903. XI. 372 p.
  • 34. Кожановский А.Н. Народы Испании. Рождение ребенка в обычаях и обрядах. Страны зарубежной Европы. Москва: Наука, 1999. С. 302—326.
  • 35. Попова Е.В. Семейные обычаи и обряды бесермян (конец XIX — 90-е годы XX вв.). Ижевск: Уд муртский институт истории, языка и литературы УрО РАН, 1998. 241 с.
  • 36. Черных А.В. Пермские цыгане: очерки этнографии цыганского табора (по материалам исследований цыган микрорайона «Чапаевский» г. Перми). Пермь: ПГУ, 2003. 60 с.
  • 37. Чочиев Г.В. Сведения турецкого этнографа Я. Кала фата о народных верованиях сарыкамышских осетин. Известия СОИГСИ. Владикавказ, 2007. № 1 (40). С. 193—200.
  • 38. Акиева П. Рождение, свадьба, смерть. Историко-этнографические архетипы ингушей. Санкт-Петер бург: Алеф-пресс, 2014. 292 с.
  • 39. Калмыков И.Х., Кереитов Р.Х., Сикалиев А.И. Но гайцы. Черкесск: Ставропольское книжное изда тель ство, Карачаево-Черкесское отделение, 1988. 232 с.
  • 40. Сефербеков Р.И. Современные обряды, связанные с рождением ребенка у горожан Дагестана: синкретизм ислама, традиционных и новых обычаев. Ислам и исламоведение в современной России: Сборник до кладов Всероссийского исламоведческого форума (г. Махачкала, 27—28 сентября 2019 г.). Ма хачкала: Алеф, 2019. С. 192—201.
  • 41. Курбанов М.-З.Ю. Сюргинцы. XIX — начало ХХ в.: историко-этнографическое исследование. Ма хачкала: Институт ИАЭ ДНЦ РАН, 2006. 186 с.
  • 42. Чеснов Я.В. Мужское и женское начала в рождении ребенка по представлениям абхазо-адыгских народов. Этнические стереотипы мужского и женского по ведения. Санкт-Петербург: Наука, 1991. С. 132—158.
  • 43. Кунижева Л.З. Семейная обрядность. Абазины: ис торико-этнографический очерк. Черкесск: Кара ча ево-черкесское отделение Ставропольского книж ного издательства, 1989. С. 164—181.
  • 44. Аршба С.Г. Народная медицина абхазов. Москва: Институт этнологии и антропологии РАН, 2007. 216 с.
  • 45. Тарба С.З. Вербальная магия абхазов (единство слова и действия в заговоре). Материалы международной научной конференции «Кавказоведение: опыт ис следований» (13—14 октября 2005 г.). Владикавказ: СОИГСИ, 2006. С. 380—394.
  • 46. Куначева Ф.Г. Религиозные воззрения абазин (с древнейших времен до наших дней). Москва: АИРО-XXI, 2006. 144 с.
  • 47. Мафедзев С.Х. Очерки трудового воспитания ады гов: (XIX — начало XX века). Нальчик: Эль брус, 1984. 170 с.
  • 48. Мафедзев С.Х. О народных играх адыгов (XIX — начало XX в.). Нальчик: Эльбрус, 1986. 141, [2] с.
  • 49. Мафедзев С.Х. Межпоколенная трансмиссия тра диционной культуры адыгов в XIX — начале XX века: (Этнографическое исследование). Нальчик: Эльбрус, 1991. 253, [1] с.
  • 50. Хабекирова Х.А. К вопросу о магических обрядах и действиях в народной медицине адыгов. Из тради ционной этнографии народов Карачаево-Черкесии. Черкесск: Карачаево-Черкесский НИИ истории, фи ло логии и экономики, 1993. С. 78—96.
  • 51. Тхагапсова Г.Г. Народная медицина адыгов: Историко-этнографический аспект. Майкоп: АРИГИ, 1996. 148 с.
  • 52. Джандар М. Остались адыгами: Этнографические исследования. Майкоп: Адыгское республиканское книжное издательство, 2007. 88 с.
  • 53. Соловьева Л.Т. Грузия. Этнография детства. Мос ква: Институт этнологии и антропологии РАН, 1995. 139 c.
  • 54. Машурко М. Из области народной фантазии и быта (Тифлисской и Кутаисской губ.). Сборник материалов для описания местностей и племён Кавказа. Тифлис: типографии Главноначальствующего гражданскою частью на Кавказе и Козловского, 1894. Выпуск восемнадцатый. Отдел третий. С. 228—410.
  • 55. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny. Kraków: w drukarni uniwersytetu Jagiellońskiego, 1882. Tom I. ІX. 360 s.
  • 56. Мардонова А. Обычаи и обряды таджиков верховьев Зеравшана, связанные с появлением и выпадением молочных зубов у детей. Известия Академии наук Таджикской ССР. Душанбе, 1973. № 1 (74). С. 25—31.
  •       57.Straube H. Reifung und Reife: eine ethnologische Studie in einem sunnitischen Dorf der
  •           Westtürkei. Berlin: Reimer Verlag, 2002. 435 s.
  • 58. Хайруддинов М.А. Этнопедагогика крымско татар ского народа. Киев: Науковий світ, 2002. 335 с.
  • 59. Хайруддинов М.А., Усеинов С.М. Этикет крымских татар. Эдепнаме. Симферополь: СОНАТ, 2001. 288 с.
  • 60. Сванберг И. Казахские беженцы в Турции. Иссле дования по культурному выживанию в условиях со циальных перемен. История Казахстана в запад ных источниках XII—XX вв. Алматы: Санат, 2005. Том III: Казахи Китая. Очерки по этническому мень шинству. С. 260—451.
  • 61. Steffens C. Negeraberglaube in den Südstaaten der Union. Globus. Illustrierte Zeitschrift für Länder und Völkerkunde. Braunschweig, 1895. Band LXVII. S. 321—322.
  • 62. Benton P. Fight for the Drylands: Struggle and Achievement in Brazil. London: Collins, 1977. 188 p.
  • 63. Cole G.J. Passport Indonesia: Your Pocket Guide to Indonesian Business, Customs & Etiquette. San Rafael: World Trade Press, 1997. 96 p.
  • 64. Много добра, мало зла. Китайская проза конца ХХ  начала ХХI века. Сост. А.А. Родионов, Н.Н. Власова, И.А. Егоров. Санкт-Петербург: Ин сти тут Конфуция в СПбГУ, КАРО, 2013. 464 с.
  • 65. Green R. Buddhism Goes to the Movies: Introduction to Buddhist Thought and Practice. New York: Routledge, 2014. 166 p.
  • 66. Bird I.L. Unbeaten Tracks in Japan: An Account of Travels in the Interior Including Visits to the Aborigines of Yezo and the Shrines of Nikkô and Isé. London: John Murray, 1881. Volume 1. XXIII. 397 p.
  • 67. Biegeleisen H. Matka i dziecko w obrzędach, wierzeniach i zwyczajach ludu polskiego. Lwów: nakładem towarzystwa wydawniczego «Ateneum», 1927. 414 s.
  • 68. Garis F. de, Sakai A. We Japanese, Being Descriptions of Many of the Customs, Manners, Ceremonies, Festivals, Arts and Crafts of the Japanese Besides Numerous Other Subjects. Yokohama: Yamagata Press, 1950. 591 p.
  • 69. Schneeweis E. Feste und Volksbräuche der Lausitzer Wenden. Leipzig: In Kommission bei Markert und Petters, 1931. VIII. 251 s.
  • 70. Филимонова Т.Д. Лужичане. Рождение ребенка в обычаях и обрядах. Страны зарубежной Европы. Москва: Наука, 1999. С. 49—58.
  • 71. Сумцов Н.Ф. Мышь в народной словесности. Мос ква: Высочайше утв. Т-во Скоропечат. А.А. Ле венсон, 1891. 94 с.
  • 72. Потебня А.А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. Москва: университетская типография Каткова и Кє, 1865. 310 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »