« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1167—1173

УДК 94:37.013.43]:008-047.86(477)”1920/1940″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1167

РОЛЬ РАДЯНСЬКОГО ВЧИТЕЛЬСТВА У НИЩЕННІ ТРАДИЦІЙНОЇ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ В 1920—1940-х рр.

КОНДРАТЮК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5996-1768
  • кандидатка історичних наук, завідувачка відділу етнології,
  • Державний науковий центр захисту культурної
  • спадщини від техногенних катастроф,
  • проспект Перемоги, 56, 03057, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: lenvin2007@gmail.com

Ірина БАТИРЄВА

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6876-8978
  • кандидатка історичних наук, перша заступниця генерального
  • директора Національного музею Голодомору-геноциду,
  • вул. Кропивницького, буд. 8, кв. 38, 21050, м. Вінниця, Україна,
  • Контакти: e-mail: angelbat0@gmail.com

Анотація. Після військової окупації УНР більшовицькою Росією у 1921 р. вчителі як соціальна група перетворилися на об’єкт владної політики. Їх залишали на посаді тільки після засвідчення лояльності до окупаційного режиму. Мета статті — визначити основні напрями та методи впливу нового радянського вчительства на виховання дітей у руслі комуністичної ідеологічної пропаганди. Об’єктом дослідження є діяльність вчителів на території УСРР/УРСР у 1920—1940-х рр., зокрема специфіка їх навчально-виховної, громадської роботи, її вплив на деформацію традиційної обрядової культури та повсякдення українців. Джерельною базою дослідження є усно-історичні свідчення українців, архівні документи, ілюстративні матеріали (плакати), періодичні видання вказаного періоду.

У статті використано структурно-типологічний, історико-порівняльний, міждисциплінарний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: радянський вчитель, традиційна культура, повсякденність, деформація, колективна пам’ять, комуністичний тоталітарний режим, Голодомор-геноцид.

Надійшла 30.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Assmann J., Czaplicka J. Collective Memory and Cultural Identity. New German Critique. Special Issue: Cultural History/Cultural Studies. 1995. № 65. Pp. 125—133.
  • 2. Нора П. Всемирное торжество памяти. Неприкосно венный запас. 2005. № 2—3 (40—41). 25.08.2018. URL: http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/nora22.html.
  • 3. Горобець С., Бутко С. Нотатки про Голодомор. Про вчителів. Чернігівський формат. 2018. 28 грудня. URL: https://format.cn.ua/news/notatki_pro_golodomor_pro_vchiteliv/2018-12-28-5613 (дата звернення: 25.08.2020).
  • 4. Міжнародна науково-практична конференція «Про блема екзистенційного вибору під час Голодомору  геноциду». URL: https://holodomormuseum.org.ua/conferencia/mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-problema-ekzystentsijnoho-vyboru-pid-chas-holodomoru-henotsydu/.
  • 5. Державний архів Одеської області. Ф. Р. 233. Оп. 1. Спр. 15. 146 арк.
  • 6. Авдієнко М.О. Народна освіта на Україні. ЦСУ УСРР. Харків: Урядова друкарня ім. Фрунзе, 1927. 101 с.
  • 7. Українське радянське суспільство 30-х рр. XX ст.: нариси повсякденного життя: Колективна монографія. Відп. ред. С.В. Кульчицький. Київ: Інститут історії України НАН України, 2012. 788 с.
  • 8. Якубова Л. Повсякденне життя етнічних меншин радянської України у міжвоєнну добу. Київ, 2011. 339 с.
  • 9. Декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду Ук раїни «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви» від 19 січня 1919 р. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. № 1/2 (24/25). Київ, 2005. С. 41—42.
  • 10. Державний архів Хмельницької області. Ф. Р. 337. Оп. 1. Спр. 87. 1067 арк.
  • 11. Стасюк О. Сьогоднішні покоління українців долають генетичний страх, спричинений Голодомором. Цензор.нет. 2014. 22 листопада. URL: https://censor.net.ua/resonance/313037/sogodnshn_pokolnnya_ukrantsv_ dolayut_genetichniyi_strah_sprichineniyi_golodo morom_storik_olesya_stasyuk (дата звернення 29.11.2015).
  • 12. Миронов М. Перші піонери. Із спогадів про перші роки Комдитруху. Харків; Одеса: Молодий більшовик, 1932. 99 с.
  • 13. Матеріали, записані у с. Степки Овруцький р-н Житомирської обл. Аудіо архів Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (далі — АА ДНЦЗКСТК). Ф. Овруч-(VIII-ІХ)-2016, Од. зб. О. Кондратюк. АФ-Д2.С.1/06. 47 арк.
  • 14. Матеріали, записані у с. Яринівка Березнівський р-н. Рівненська обл. АА ДНЦЗКСТК. Ф. Березне-(VII—VIII)-2013. Од. зб. О. Кондратюк. АФ-Д3.С.2/08. 53 арк.
  • 15. Зміст піонерської роботи в СРСР. Лекція ХV: «Охорона прав дітей та робота з неорганізованими дітьми». Харків, 1929. С. 1—38.
  • 16. Матеріали, записані у с. Грабів Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. АА ДНЦЗКСТК. Ф. Ріпки-(VII-VIII)-2017. Од. зб. О. Кондратюк. АФ-Д2.С.2/08. 45 арк.
  • 17. Борисенко В. Така житка… Культура повсякдення України Чорнобильського Полісся (за матеріалами етнографічної експедиції 1994 р.). Київ: Стилос, 2011. 222 с.
  • 18. Кутельмах К. Календарна обрядовість. Матеріали на уково-дослідних робіт 1995—1996 рр. по темі «Комплексне історико-етнографічне дослідження та фіксація матеріальної та духовної культури радіаційно забруднених зон Житомирського Полісся». Львів, 1996. Ч. 1. Т. 7. 620 с.
  • 19. Матеріали, записані у с. Грабів Ріпкенського р-ну Чер нігівської обл. АА ДНЦЗКСТК. Ф. Ріпки-(VII—VIII)-2017. Од. зб. О. Кондратюк. АФ-Д2.С.2/20. 45 арк.
  • 20. Балушок В. Традиційні молодіжні угрупування на півночі Центрального Полісся. Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: ІН НАНУ, 1997. Вип. 1: Київське Полісся. 1994. С. 319—324.
  • 21. Стасюк О. Геноцид українців: деформація народної культури. Київ: Стилос, 2008. 224 с.
  • 22. Рукописний Архів Інституту мистецтвознавст ва, фольклористики та етнології НАН України. Ф. 30. Сергіїв М.К.
  • 23. Ткаченко Б. Під чорним тавром: документи, факти, спогади. Історична розвідка про геноцид в Україні, і зокрема на Сумщині, в 1932—1933 роках, скріплена найвищим суддею — людською пам’яттю. Видання друге. Доповнене. Суми: Мрія-1 ТОВ, 2008. 784 с.
  • 24. Колективізація і голод на Україні, 19291933: зб. док. і матеріалів. Відп. ред. С.В. Кульчицький. Київ: Наукова думка, 1992. 728 с.
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »