« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1218—1233

УДК 27-523.47-526.62(477.86-21)”16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1218

ІКОНИ XVII — ПОЧАТКУ XVIII ст. З ЦЕРКОВ МІСТА ДОЛИНИ У КОНТЕКСТІ ВІЗИТАЦІЙНИХ ОПИСІВ XVIII ст. ТА АТРИБУЦІЇ

КОСIВ Роксолана

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1202-1488
  • докторка мистецтвознавства,
  • доцентка Львівської національної академії мистецтв,
  • старша наукова працівниця,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Стаття присвячена іконам XVII cт. з церков міста Долини на Івано-Франківщині, що зберігаються у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького (далі — НМЛ). Дослідження продовжує студії тенденцій тогочасного іконопису Івано-Франківщини у регіоні Войнилова-Долини-Калуша, які, як уже встановлено, у другій третині XVII ст. розвивалися у контексті з львівською школою. Уведення окремих ікон XVII — початку XVIII ст. з Долини до наукового обігу та детальніше вивчення тих, що знані, дає змогу порівняти їх з групою ікон XVII ст. зі Львова, Войнилова та Калущини, та висвітлити аспекти розвитку місцевого іконопису, що становить актуальність дослідження.

Метою і завданнями є опрацювати ікони XVII — початку XVIII ст. з церков міста Долини (19 творів) (окрім пам’яток, що наближені за стилістикою малярства до кола майстра ікони «Переображення» з Яблунева), що зберігаються у НМЛ, систематизувати їх за манерою малярства, співвіднести описи ікон та облаштування церкви з документів візитацій XVIII ст. трьох храмів Долини з конкретними творами. Для цього застосовані методи формального та іконографічного аналізів, метод реконструкції та метод дослідження культурного контексту. Об’єктом дослідження є ікони XVII ст. з церков міста Долини у збірці НМЛ, а також документи церковних візитацій цих церков 1741 та 1762 рр. Предметом дослідження є атрибуція ікон та реконструкція їхнього первісного місця розташування.

Ключові слова: ікона, іконостас, малярський осередок, церковне мистецтво, церква, м. Долина, документи церковних візитацій XVIII ст.

Надійшла 10.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Мельник В. Церква Святого Духа в Рогатині. Альбом. Київ: Мистецтво, 1991. 143 с.
  • 2. Александрович В. Майстри «малих» осередків українського малярства історичного перемишльсько-львівського регіону першої половини XVII cт. Соціум. Альманах соціальної історії. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2013. Вип. 10. С. 9—30.
  • 3. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII cт. Київ: Наукова думка, 1970. 201 с.
  • 4. Зілінко Р. Дияконські двері з архистратигом Михаїлом та Мелхіседеком середини XVII cт. Пам’ятки України: історія та культура. Київ, 2013. № 12. С. 54—59.
  • 5. Косів Р. Ікони XVII — першої половини XVIII ст. з церков Войнилова на Івано-Франківщині в контексті візитаційних описів, реконструкції місця розташування та атрибуції. Народознавчі зошити. № 5. 2020. С. 1081—1096.
  • 6. Свєнціцький І. Іконопись Галицької України XV—XVI віків. Львів, 1928. 102 с.
  • 7. Свєнціцький-Святицький І. Ікони Галицької України XV—XVI віків. Львів, 1929. 135 с.
  • 8. Сидор О. Ікони майстрів Олексія і Дмитрія в колекції Національного музей у Львові. Літопис Національного музею у Львові. Львів: 2000. С. 89—152.
  • 9. Berezhnaya L., Himka J.-P. The World to Come: Ukrainian Images of the Last Judgment. Cambridge, MA: Harvard University Press, 2014. 356 p.
  • 10. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України XVІ — початку XVII ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 595 c.
  • 11. Гелитович М. Ікони з Долини — цінні пам’ятки українського мистецтва. Археологічними стежками Долинщини. Збірник науково-теоретичних статей. Вип. 2. Долина: Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, 2008. С. 47—56.
  • 12. Матвіїв І. Дослідження та вичення археологічних та сакральних сторінок Долинщини проблеми та можливості їх вирішення. Археологічними стежками Долинщини. Збірник науково-теоретичних статей. Вип. 2. Долина: Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, 2008. С. 83—95.
  • 13. Федак М. Група ікон кінця XVI — початку XVII століття з м. Долина «коламайстра іконостаса з Михайлівської церкви в Долині». Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. № 1. 2020. С. 62—70.
  • 14. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство ХІVХVІІІ століть у музейних колекціях Львова. Львів, 1990. 71 с.: іл.
  • 15. Павличко Я. Дві ікони «Покрови Богородиці» кін. XVII та кін. XVII — поч. XVIII ст. із церков м. Долина на Івано-Франківщині. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Луцьк, 2005. С. 47—48.
  • 16. Gronek A. Ikony Męki Pańskiej. O przemianach w malarstwie cerkiewnym Ukraińsko-Polskiego pogranicza. Kraków: Collegium Columbinum, 2007. 426 s.
  • 17. Kostowiecka J. Z prszeszłosci Doliny. Dolina: Nakładem autorki, 1936. 64 s. (перевидання).
  • 18. Мацкевий Л. Найдавніше минуле Долинського району Івано-Франківської області. Археологічними стеж ками Долинщини. Збірник науково-теоретичних статей. Вип. 2. Долина: Долинський краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, 2008. С. 24—32.
  • 19. Генеральна візитація Львівської єпархії 1740 і 1743 рр. НМЛ. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-17. 500 арк.
  • 20. Генеральна візитація Львівської єпархії 17611762 рр. НМЛ. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-22. 633 арк.
  • 21. Українське народне малярство ХІІІ—ХХ століть: світ очима народних митців: альбом. Авт.-упорядн.: В. Свєнціцька, В. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 22. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою. Ікони колекції Національного музею у Львові: науковий каталог. Львів: Свічадо, 2005. 167 c.
  • 23. Гелитович М. Українські ікони Спас у Славі. Львів: Друкарські куншти, 2003. 93 с.
  • 24. Гелитович М. Три народні маляри кінця XVI — початку XVII ст. Студії мистецтвознавчі. Число 2. Київ, 2019. С. 23—37.
  • 25. Сидор О. Патріарх Йосиф Сліпий і мистецтво. Львів; Рим, 2012. 445 c.
  • 26. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—XVIII століть: альбом. Київ, 2007. 525 с.
  • 27. Горда-Цибко О. «Апостол Андрій зі сценами житія» Миколи Мороховського Петрахновича. Пам’ятки України: історія та культура. Київ, 2013. № 12. С. 60—67.
  • 28. Жеплинська О. Натрунний портрет Одександра Свис тельницького у збірці Національного музею у Львові. Літопис Національного музею у Львові. Львів: Національний музей у Львові, 2001. С. 103—107.
  • 29. Український портрет XVI—XVIII століть. Ката лог-альбом. Укладачі Г. Бєлікова, Л. Членова. Київ: Національний художній музей України, 2005. 351 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »