« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1267—1272

УДК [069.6:7](477:510)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1267

СТАНОВЛЕННЯ ХУДОЖНІХ МУЗЕЇВ КИТАЮ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

СЯО Ло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4352-7809
  • аспірант,
  • Національна академія образотворчого
  • мистецтва і архітектури,
  • кафедра теорії та історії мистецтв,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: 976076528@qq.com

Анотація. Досліджується формування художніх музеїв Китаю від 1950-х рр., а також вплив реформ Мао Цзедуна (в історіографії — «культурна революція») на розвиток музейної сфери. Основна увага зосереджена на змінах 1990-х рр., які стосувалися економічного, соціального та політичного життя Китаю. На основі аналізу художньої музейної сфери Китаю частково висвітлено становище художніх музеїв України. Зауважується, що становлення художньої музейної галузі Китаю є хорошим прикладом для українських музеїв. Мета статті — запропонувати певний опис еволюції системи музейних установ у Китаї після реформ Ден Сяопіна, розпочатих в 1978 р., з висвітленням ключових історичних фактів, що призвели до поширення та розвитку галузі.

Актуальність роботи полягає у тому, що у комплексному аналізі художньої музеєзнавчої справи Китаю виокремлено важливі елементи поєднання державної політики та приватної ініціативи, корисні для майбутнього розвитку українського музейництва. Об’єктом дослідження є становлення художніх музеїв Китаю крізь призму українського досвіду, тоді як предметом — причини бурхливого розвитку художніх музеїв КНР, розвиток приватних колекцій у Піднебесній, уроки китайського музейництва для України. Джерельною базою дослідження є сучасні студії китайських, англійських та українських істориків мистецтва та мистецтвознавців. Застосовані аксіоматичний, історичний методи дослідження, та метод системного аналізу.

Ключові слова: КНР, музейна справа, художні музеї, становлення, сучасний стан, досвід, Україна.

Надійшла 26.10.2021

Список використаних джерел

  • 1. Arshad Z. Constructing Histories to Shape the Future: China Design Museum. Design and Culture. 2017. Vol. 9. P. 18—21.
  • 2. Hooper-Greenhill E. Changing Values in the Art Museum: Rethinking Communication and Learning. Museum Stu dies: An Anthology of Contexts. Malden, MA: Wiley-Blackwell, 2012. P. 517—532.
  • 3. Chakraborty М. Historical buildings and their adaptive return to the museum. Journal of Conservation and Muse um Studies. 2014. Vol. 47. P. 30—38.
  • 4. Чесноков А.В. Музейное дело в КНР: подходы к периодизации. Молодежный вестник Санкт-Петер бургского Государственного Института Культуры. 2016. № 2. С. 25—27.
  • 5. Varutti M. Museums in China. The Politics of Repre sentation after Mao (Heritage Mat ters). Wood bridge: Boydell Press, 2014. 203 p.
  • 6. Lu. T. Museums in China. Power, Politics and Identities. London: Routledge, 2013. 256 p.
  • 7. Гончарова О.М. Герменевтичний дискурс музейної комунікації. Культура України. 2015. Вип. 48. С. 139—150.
  • 8. Бондаренко І.В., Чжаохуй Ван. Запровадження категоріального апарату «екстравертивний» та «інтровертивний» стосовно характеристик інтер’єрного простору сучасних музеїв. Традиції та новації у вищій ар хітектурно-художній освіті: зб. наук. праць. 2018. Вип. 2. С. 14—18.
  • 9. Mortaki S. Key Issues Facing Art Museums in the Context of Their Social Role. International Journal of Humanities and Social Science. 2012. Vol. 2. P. 134—137.
  • 10. Чжаохуй В. Проблеми організації експозиції художніх музеїв та їх вплив на формування архітектурно-просторового рішення музейних споруд (ХХ—ХХІ сторіччя). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2018. Вип. 38. С. 245—252.
Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »