« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1273—1280

УДК 398.3(477.87):159.922.4

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1273

ЕТНОПСИХОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА ОБРАЗУ ПОВІТРУЛІ В УКРАЇНСЬКИХ КАЗКАХ ТА БУВАЛЬЩИНАХ

ТИХОВСЬКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4663-5960
  • докторка філологічних наук, професорка,
  • ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,
  • кафедра української літератури,
  • пл. Народна, 3, 88000, м. Ужгород, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana.tykhovska@uzhnu.edu.ua

Анотація. Мета статті — проаналізувати семантику образу повітрулі в різних жанрах українського фольклору.

Повітруля відрізняються від інших жіночих міфологічних персонажів (мавок, русалок) здатністю літати й владою над вітрами. Вона є амбівалентним образом, народна уява приписує їй диференційоване ставлення до чоловіків. Легенди, бувальщини, казки моделюють різні ситуації зустрічі головного героя з повітрулею, яка постає в них проєкцією архетипу Аніми. У чарівних казках повітруля може стати дружиною хлопця, якщо він викраде її крила чи одяг («Жона-повітруля», «Сопілкар Марко і повітруля», «Жінка, що мала крила»). Крила (одяг) повітрулі символізують її причетність до небесної сфери, до стихії повітря, також вони є магічною оболонкою, яка робить повітрулю невидимою. До прикладу: у казці «Жених-вуж і наречена-жаба» повітрулі постають як другорядний персонаж, вони допомагають головному героєві здобути бажане.

Отож об’єктом дослідження є українські казки, повір’я та бувальщини, героїнею яких є повітруля, а також фольклорно-етнографічна розвідка Федора Потушняка «Демони в народних віруваннях» (1940).

Предмет дослідження — етнопсихологічна специфіка образу повітрулі.

Методи дослідження психоаналітичний, струк турно-семантичний, структурно-типологічний, генетичний.

Ключові слова: міфологія, бувальщина, повітруля, чарівна казка, психоаналіз, фольклор Закарпаття.

Надійшла 7.10.2021

Список використаних джерел

  • 1. Кримський С. Архетипи української ментальності. Проблеми теорії ментальності. Київ: Наукова думка, 2006. С. 273—299.
  • 2. Ятченко В. Трансформація уявлень про смерть в карпатському фольклорі як показник екзистенційних прагнень людини. Науковий вісник національного Уні верситету біоресурсів і природокористування Ук раїни. 2009. № 137. С. 195—201.
  • 3. Ф. П. [Федір Потушняк]. Демоны въ народномъ вѣрованіи. Русская Правда. Ужгородъ, 1940. № 181 (30 августа). С. 3.
  • 4. Закарпатські казки Андрія Калина. Запис текстів і вступ. ст. П. Лінтура; упоряд. Г. Ігнатович. Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1955. 216 с.
  • 5. Легенди нашого краю. Редактор-упорядник П.Скунць. Ужгород: Карпати, 1972. 216 с.
  • 6. Франц М.-Л. фон. Архетипические паттерны в волшебных сказках. Пер. с англ. В. Мершавки. Москва: Класс, 2007. 256 с.
  • 7. Дванадцять братів. Закарпатські казки Андрія Калина. Запис текстів та впорядкування П. Лінтура. Ужгород: Карпати, 1972. 239 с.
  • 8. Казки Буковини. Запис та літературна підготовка текстів М. Івасюка. Ужгород: Карпати, 1973. 240 с.
  • 9. Як то давно було: Легенди, перекази, бувальщини, билиці та притчі Закарпаття у записах Івана Сенька. Запис та підготовка текстів, упорядкування, передмова, примітки та словник — Іван Михайлович Сенько. Ужгород: Закарпаття, 2003. 368 с.
  • 10. Чарівна торба. Українські народні казки, притчі, легенди, перекази, пісні та прислів’я, записані від М.І. Шопляка. Упоряд., передм., приміт. та словник І. Сенька; запис текстів І. Сенька, В. Сенька. Ужгород: Карпати, 1988. 170 с.
  • 11. Максимович М. Дні та місяці українського селянина. Київ: Обереги, 2002. 188 с.
  • 12. Казки зелених гір: Закарпатські казки Михайла Галиці. Запис., упоряд. та ред. П. Лінтура, І. Чендея; вступ. ст. П. Лінтура. Ужгород: Карпати, 1965. 238 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »