« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1096—1103

УДК [061.23:7](438.11=161.2)”1927/1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1096

«ВІЗІЯ БАТЬКІВЩИНИ» ЯК ІДЕОЛОГІЧНИЙ ВЕКТОР ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦЬКОГО ГУРТКА «СПОКІЙ» У ВАРШАВІ (1927—1939)

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор філософії, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається історія заснування та ідейні принципи інституційної діяльності Українського мистецького гуртка «Спокій», який залишив вагомий слід в історії української еміграції XX ст. Метою статті є наукова кваліфікація творчої ідеологеми «візії Батьківщини» як об’єднуючої членів гуртка стратегії національного культурного поступу в обставинах тимчасового вигнання. На багатому фактологічному матеріалі відстежується динаміка подій в системі комунікації між громадсько-політичними діячами, мистцями, літераторами, науковцями у різних локаціях Варшави у період між двома світовими війнами. Актуальність статті полягає в тому, що вперше в історіографії життя української еміграції розглядається структура ідейної мотивації творчості в комплексі з супутніми чинниками суспільно-культурної активності. Об’єктом дослідження є форми організації культурно-мистецького життя української еміграції у Варшаві (столичне місто Другої Речі Посполитої) — виставки, етнографічні експедиції, творчі вечори, лекції, публікації в пресі, мистецькі твори та ін., предметом дослідження визначено ідеологічний вектор діяльності Українського мистецького гуртка «Спокій» як найбільшого та авторитетного інституційного утворення української еміграції у Варшаві. Методологічною основою дослідження є історико-культурний та структурно-типологічний підходи при здійсненні наукової реконструкції динаміки громадсько-політичного, культурно-інтелектуального життя в реаліях еміграції.

Ключові слова: історія України, українська еміграція, Варшава, етнічна культура, ідеологія, міжкультурний діалог, культурні, наукові інституції, гурток «Спокій», етнографія, образотворче мистецтво, малярство, графіка, модернізм, формалізм, ідейно-естетичний світогляд, морально-ціннісний імператив.

Надійшла 25.10.2021

Список використаних джерел

  • 1. Шелухин С. Варшавський договір між Поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 року. Прага: Нова Україна, 1926. 40 с.
  • 2. Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця ук раїнської еміґрації між двома світовими війнами. Частина перша. Прага, 1942. 372 с. + CCXXXII л.: іл.
  • 3. Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації 1919—1939. Матеріали, зібрані С. Наріжним до частини другої. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 1999. 272 с.
  • 4. В’юник А., Батіг М. Графіка Історія українського мистецтва: в шести томах. Т. 4. Кн. 2. Мистецтво другої половини XIX—XX століття. Київ, 1970. 436 с.: іл.
  •      5.Kolańczuk A. Internowani żołnierze Armii UNR w Kaliszu. 1920—1939. Kalisz; Przemysl; Lwów, 1995. 96 s.: il.
  • 6. Колянчук О. Ланцут: український військовий меморіал. Перемишль, 2003. 12 с.
  • 7. Колянчук О. Пикуличі: український військовий меморіал. Перемишль, 2003. 12 с.
  • 8. Wiszka E. Prasa emigracji ukraińskiej w Polsce 1920—1939. Toruń: Wydawnictwo Uniwersytetu Mikolaja Kopernika, 2001. 324 s.: il.
  • 9. Айненкель А. Політика Польщі відносно українців у міжвоєнний період. Вибрані проблеми. Україна — Польща: важкі питання. Т. 1—2. Матеріали II міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини в 1918—1947 роках». Варшава, 22—24 травня 1997. Варшава: Світовий союз воїнів Армії Крайової; Об’єднання українців у Польщі, 1998. С. 29—46.
  • 10. Айненкель А. Українське питання в політиці II Речі Посполитої та концепціях і заходах українських політичних сил у міжвоєнний період (1918—1939). Україна — Польща: важкі питання. Т. 10. Матеріали XI міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини під час Другої світової війни». Варшава, 26—28 квітня 2005 року. Варшава: Світовий союз воїнів Армії Крайової; ТИРСА, 2006. С. 141—154.
  • 11. Кучерепа М. Національна політика Другої Речіпосполитої щодо українців (1919—1939 рр.). Україна — Польща: важкі питання. Т. 1—2. Матеріали II між народного семінару істориків «Українсько-польські відносини в 1918—1947 роках». Варшава, 22—24 травня 1997. Варшава: Світовий союз воїнів Армії Крайової; Об’єднання українців у Польщі, 1998. С. 11—28.
  • 12. Кучерепа М. Українська проблема в політиці II Речі Посполитої і в концепціях та діях українських політичних сил у міжвоєнний період. Україна — Польща: важкі питання. Т. 10. Матеріали XI міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини під час Другої світової війни». Варшава, 26—28 квітня 2005 року. Варшава: Світовий союз воїнів Армії Крайової; ТИРСА, 2006. С. 155—190.
  • 13. Портнов А. Наука у вигнанні: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919—1939). Харків: ХІФТ, 2008. 256 с.
  • 14. Яців Р. Олекса Шатківський та Український мистецький гурток «Спокій»: Матеріали до історії українського мистецтва 1920—1930-х років. Львів: Растр-7, 2008. 68 с.: іл.
  • 15. Яців Р. Український інтелект на мистецькій карті Європи 1900-х — початку 1920-х років Записки НТШ. Том CCXXXVI: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. С. 185—224.
  • 16. Яців Р. «Спокій»: Ресурси духу. Вісник НТШ. Львів, 2001. Ч. 26. С. 26—29.
  • 17. Яців Р. Історія очима надії: Петро Андрусів. Мистецтво української діаспори: Повернуті імена. Вип. I. Київ: Тріумф, 1998. С. 192—220.
  • 18. Маланюк Е. Група «Танк». Статті про Tank. Вар шава, 1929. С. 5—7.
  • 19. У. І. Б. До сумління культурного світа. Воля. Тижневик. Відень, 1919. Ч. 1. С. 22—23.
  • 20. (-НН-). Десятиліття мистецького гурту «Спокій». Літературно-науковий додаток «Нового Часу». Львів, 1937. 1 листопада.
  • 21. Маланюк Е. Група «Танк». Статті про Tank. Вар шава, 1929. С. 5—7.
  • 22. Липа Ю. Лист до літераторів. Статті про Tank. Варшава, 1929. С. 8—11.
  • 23. Мегик П. [Вступне слово]. Український мистецький гурток «Спокій»: Катальог V виставки. Варшава, 1931. 40 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »