« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1096—1103

УДК [061.23:7](438.11=161.2)”1927/1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1096

«ВІЗІЯ БАТЬКІВЩИНИ» ЯК ІДЕОЛОГІЧНИЙ ВЕКТОР ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦЬКОГО ГУРТКА «СПОКІЙ» У ВАРШАВІ (1927—1939)

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор філософії, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається історія заснування та ідейні принципи інституційної діяльності Українського мистецького гуртка «Спокій», який залишив вагомий слід в історії української еміграції XX ст. Метою статті є наукова кваліфікація творчої ідеологеми «візії Батьківщини» як об’єднуючої членів гуртка стратегії національного культурного поступу в обставинах тимчасового вигнання. На багатому фактологічному матеріалі відстежується динаміка подій в системі комунікації між громадсько-політичними діячами, мистцями, літераторами, науковцями у різних локаціях Варшави у період між двома світовими війнами. Актуальність статті полягає в тому, що вперше в історіографії життя української еміграції розглядається структура ідейної мотивації творчості в комплексі з супутніми чинниками суспільно-культурної активності. Об’єктом дослідження є форми організації культурно-мистецького життя української еміграції у Варшаві (столичне місто Другої Речі Посполитої) — виставки, етнографічні експедиції, творчі вечори, лекції, публікації в пресі, мистецькі твори та ін., предметом дослідження визначено ідеологічний вектор діяльності Українського мистецького гуртка «Спокій» як найбільшого та авторитетного інституційного утворення української еміграції у Варшаві. Методологічною основою дослідження є історико-культурний та структурно-типологічний підходи при здійсненні наукової реконструкції динаміки громадсько-політичного, культурно-інтелектуального життя в реаліях еміграції.

Ключові слова: історія України, українська еміграція, Варшава, етнічна культура, ідеологія, міжкультурний діалог, культурні, наукові інституції, гурток «Спокій», етнографія, образотворче мистецтво, малярство, графіка, модернізм, формалізм, ідейно-естетичний світогляд, морально-ціннісний імператив.

Надійшла 25.10.2021

Список використаних джерел

  • 1. Шелухин С. Варшавський договір між Поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 року. Прага: Нова Україна, 1926. 40 с.
  • 2. Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця ук раїнської еміґрації між двома світовими війнами. Частина перша. Прага, 1942. 372 с. + CCXXXII л.: іл.
  • 3. Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації 1919—1939. Матеріали, зібрані С. Наріжним до частини другої. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 1999. 272 с.
  • 4. В’юник А., Батіг М. Графіка Історія українського мистецтва: в шести томах. Т. 4. Кн. 2. Мистецтво другої половини XIX—XX століття. Київ, 1970. 436 с.: іл.
  •      5.Kolańczuk A. Internowani żołnierze Armii UNR w Kaliszu. 1920—1939. Kalisz; Przemysl; Lwów, 1995. 96 s.: il.
  • 6. Колянчук О. Ланцут: український військовий меморіал. Перемишль, 2003. 12 с.
  • 7. Колянчук О. Пикуличі: український військовий меморіал. Перемишль, 2003. 12 с.
  • 8. Wiszka E. Prasa emigracji ukraińskiej w Polsce 1920—1939. Toruń: Wydawnictwo Uniwersytetu Mikolaja Kopernika, 2001. 324 s.: il.
  • 9. Айненкель А. Політика Польщі відносно українців у міжвоєнний період. Вибрані проблеми. Україна — Польща: важкі питання. Т. 1—2. Матеріали II міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини в 1918—1947 роках». Варшава, 22—24 травня 1997. Варшава: Світовий союз воїнів Армії Крайової; Об’єднання українців у Польщі, 1998. С. 29—46.
  • 10. Айненкель А. Українське питання в політиці II Речі Посполитої та концепціях і заходах українських політичних сил у міжвоєнний період (1918—1939). Україна — Польща: важкі питання. Т. 10. Матеріали XI міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини під час Другої світової війни». Варшава, 26—28 квітня 2005 року. Варшава: Світовий союз воїнів Армії Крайової; ТИРСА, 2006. С. 141—154.
  • 11. Кучерепа М. Національна політика Другої Речіпосполитої щодо українців (1919—1939 рр.). Україна — Польща: важкі питання. Т. 1—2. Матеріали II між народного семінару істориків «Українсько-польські відносини в 1918—1947 роках». Варшава, 22—24 травня 1997. Варшава: Світовий союз воїнів Армії Крайової; Об’єднання українців у Польщі, 1998. С. 11—28.
  • 12. Кучерепа М. Українська проблема в політиці II Речі Посполитої і в концепціях та діях українських політичних сил у міжвоєнний період. Україна — Польща: важкі питання. Т. 10. Матеріали XI міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини під час Другої світової війни». Варшава, 26—28 квітня 2005 року. Варшава: Світовий союз воїнів Армії Крайової; ТИРСА, 2006. С. 155—190.
  • 13. Портнов А. Наука у вигнанні: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919—1939). Харків: ХІФТ, 2008. 256 с.
  • 14. Яців Р. Олекса Шатківський та Український мистецький гурток «Спокій»: Матеріали до історії українського мистецтва 1920—1930-х років. Львів: Растр-7, 2008. 68 с.: іл.
  • 15. Яців Р. Український інтелект на мистецькій карті Європи 1900-х — початку 1920-х років Записки НТШ. Том CCXXXVI: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. С. 185—224.
  • 16. Яців Р. «Спокій»: Ресурси духу. Вісник НТШ. Львів, 2001. Ч. 26. С. 26—29.
  • 17. Яців Р. Історія очима надії: Петро Андрусів. Мистецтво української діаспори: Повернуті імена. Вип. I. Київ: Тріумф, 1998. С. 192—220.
  • 18. Маланюк Е. Група «Танк». Статті про Tank. Вар шава, 1929. С. 5—7.
  • 19. У. І. Б. До сумління культурного світа. Воля. Тижневик. Відень, 1919. Ч. 1. С. 22—23.
  • 20. (-НН-). Десятиліття мистецького гурту «Спокій». Літературно-науковий додаток «Нового Часу». Львів, 1937. 1 листопада.
  • 21. Маланюк Е. Група «Танк». Статті про Tank. Вар шава, 1929. С. 5—7.
  • 22. Липа Ю. Лист до літераторів. Статті про Tank. Варшава, 1929. С. 8—11.
  • 23. Мегик П. [Вступне слово]. Український мистецький гурток «Спокій»: Катальог V виставки. Варшава, 1931. 40 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »