« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 105—112

УДК 75.071.1-055.2:061.2Паркомуна(477-25)”199″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.105

ТВОРЧІ ІНТЕНЦІЇ ХУДОЖНИЦЬ У ДІЯЛЬНОСТІ СКВОТУ ПАРКОМУНА 1990‑х РОКІВ

ЛУЦИШИНА Дарія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1048-6190
  • аспірантка, Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: innuendo19@gmail.com

Анотація. У складний перехідний період міжсистемності та невизначеності в Україні наприкінці 1980-х — на початку 1990-х рр. одним із мистецьких осередків став сквот на вул. Паризької комуни у Києві. Творчі досягнення цієї спільноти мистців зазвичай представляються чоловічими іменами, оскільки назагал Паркомуна перебувала поза межами феміністичного контексту, проте жінки‑мисткині та їхній творчий доробок є її невід’ємною частиною і потребують подальшого дослідження, в чому і полягає актуальність дослідження.

Метою ж дослідження є з’ясувати творчі інтенції художниць Паркомуни; визначити особливості їхньої мистецької діяльності та творчих експериментів у рамках сквоту; охарактеризувати як художні практики жінок, так і колаборації з художниками-чоловіками.

Об’єктом дослідження є діяльність художниць у діяльності сквоту Паркомуна 1990-х рр., а предметом — їхні творчі інтенції.

Серед методів дослідження—іконографічний та іконологічний аналіз, формальний аналіз, історична реконструкція, феміністичний метод.

Визначено теми, які мисткині цілеспрямовано або інтуїтивно розробляли у своїй практиці, зокрема проблеми філософії і релігії, фемінізму, гендеру, тілесності, сексуальності, насильства, ролі жінки в мистецтві і суспільстві та ін.Окрім цього, приділено увагу кураторській діяльності Н. Філоненко в рамках сквоту.

Ключові слова: сквот Паркомуна, жінки-художниці, феміністична виставка, феміністичне мистецтво, живопис, відео-арт, інсталяція, скульптура.

Надійшла 19.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Соловьев А. Искусство Украины 90-х. Художест­венный журнал. 2000. № 28—29. URL: http://moscowartmagazine.com/issue/79/article/1726 (дата звер­нення: 01.10.2021).
  • 2. Бредихина Л. Ребро Евы, плечо Адама и другое. Диалог Искусств. Журнал Московского музея современ­ного искусства. 2005. № 2. С. 78—82.
  • 3. Mystetskyi Arsenal. Лекція «Українське медіа-мис­тец­тво 90-х: гендерна розстановка». 2018. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=xR-I_5nOq Xc (дата звернення: 08.07.2021).
  • 4. Платонова А. Флешбек з 90-х: 10 ключових робіт українського медіа-мистецтва того часу. URL: https://lb.ua/culture/2018/03/22/393287_fleshbek_90h_10_klyuchevih_rabot.html (дата звернен­ня: 07.07.2021).
  • 5. Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище. Упоряд. Т. Ко­чубінська. Київ: Publish Pro, 2018. 208 с.
  • 6. Яковленко К. Валерия Трубина: «Мы расширяли пространство, позволяя зрителю туда войти». URL: http://www.korydor.in.ua/ua/voices/valeria-tru­bi­na-my-rasshiryali-prostranstvo-pozvoliaja-zriteliu-tuda-vojti.html (дата звернення: 24.12.2020).
  • 7. Яковленко К. «Тело» Парижской Коммуны. Часть первая. URL: http://www.korydor.in.ua/ua/context/telo-parizhskoj-kommuny-part-one.html (дата звернення: 14.07.2021).
  • 8. Яковленко К. «Рот Медузи»: перші спроби феміністичних виставок. URL: http://www.korydor.in.ua/ua/context/rot-meduzy-pershi-sproby-feministichnyh-vistavok.html#_ftn4 (дата звернення: 18.08.2021).
  • 9. Лекція куратора. Пряма трансляція з проекту «Би­рю­чий 018 або Неошаманізм. Сила ритуалу». 2018. URL: https://www.facebook.com/biruchiy.art/videos/ 244783072826150/ (дата звернення: 23.06. 2021).
  • 10. Яковленко К. Місце емансипації, сексуальності та «дотику фемінізму» в українському мистецтві рухомого зображення 1990-х. URL: https://sup­por­tyourart.com/specialprojects/research­plat­form/1990-nbsp-cinema/ (дата звернення: 23.07.2021).
  • 11. Ляпін О. Олександр Ляпін про виставку «Рот Медузи». URL: https://archive.pinchukartcentre.org/re­views/oleksandr-lyapin-pro-vistavku-rot-med (дата звер­нення: 02.10.2021).
  • 12. Пруденко Я. Ігри з відеокамерою. Перший український відео-арт. URL: http://artvertep.com/news/ 12399.html (дата звернення: 25.10.2020).
  • 13. Криві дзеркала — живі картини. URL: http://www.mediaartarchive.org.ua/media-art/krivi-dzerkala-zhivi-kartini/ (дата звернення: 05.10.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »