« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 138—151

УДК 930.2:398.341-035.3(477.83+477.85/.87=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.138

ВІРУВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ДЕЯКИМИ КОНСТРУКТИВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЖИТЛА УКРАЇНСЬКИХ ГОРЯН

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
  • кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
  •  Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — дослідити різноманітні вірування та уявлення, пов’язані з деякими конструктивними елементами житла.

Актуальність теми: Житло у народній свідомості українців як етносу із надзвичайно тривалою традицією осілого способу життя було надзвичайно важливим. Воно виконувало не тільки роль прихистку людини від несприятливих погодних умов, ворогів тощо. Будівництво власного житла, утримування обійстя у належному стані було важливою частиною соціальної реалізації індивіда як доброго господаря та гідного поваги члена сільської громади. Відповідно, сам процес його будівництва супроводжувався складним комплексом обрядових дій, які прийнято означувати як будівельна обрядовість. Частину його складають вірування та уявлення, пов’язані з окремими, важливими конструктивними елементами житла, такими як двері, поріг, вікна, сволок.

Об’єктом дослідження є комплекс традиційної обрядовості українців Карпат, а предметом — конструктивні елементи житла, які зчаста набувають й символічних функцій, певного сакрального значення.

Основними методами, які були використані авторкою, є структурно-функціональний та порівняльний, також залучені інші методи етнологічної науки.

Ключові слова: традиційна обрядовість, Українські Карпати, вірування, пов’язані із житлом, двері, вікна, поріг.

Надійшла 18.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2011. 428 с.: іл.
  • 2. Давидюк В. «Як ще не було з початку світа…» (світотворчі мотиви в житловому просторі українців карпат і Полісся)». Народознавчі зошити. 2009. № 1—2. С. 110—114.
  • 3. Рыбаков Б. Дом в системе языческого мировоззрения. Язычество древней Руси. Москва, Наука, 1988. С. 460—518.
  • 4. Станкевич М. Художнє дерево. Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. Львів: Ін-тут народознавства НАН України, 2006. Т. II. Етнологія та мистецтвознавство. С. 709—726.
  • 5. Самойлович П.А. Народное архитектурное творчество (По материалам Украинской ССР). Киев: Будівельник, 1977. 199 с.: ил.
  • 6. Сокіл В. Фольклорні матеріали з отчого краю. Львів, 1998. 613 с.
  • 7. Світлик П.М. Небесна студня: Закарпатські народні перекази, легенди, вірування, звичаї, традиції, побут. Ужгорож: Гражда, 2008. 139 с.
  • 8. Франко І. Людові вірування на Підгір’ю. Етнографічний збірник. Львів: друкарня наукового товариства імені Шевченка, 1898. Т. V. С. 160—218.
  • 9. Зубрицький М. Похоронні звичаї та обряди в Мшанци і сусідніх селах Старосамбірського і Турчанського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. 31—32. С. 211—226.
  • 10. Кміт Ю. Народні «пбцьірьи». Літопис Бойківщини. Самбір, 1934. Ч 5. P. V. С. 36—37.
  • 11. Народні перлини. Київ: Дніпро, 1971. 390 с.: іл.
  • 12. З батьківського джерела. До ювілею загальноосвітньої школи І—ІІІ ст., с. Підгородці, Сколівського району, Львівської обл. Львів: Підгородці, 2011. 76 с.
  • 13. Шагала В. Розповіді та ілюстрації про життя на селі в Західній Україні. Львів, 2002. 267 с.: іл.
  • 14. Марків М. MISHCELLANEA. Літопис Бойківщини. Самбір, 1934. Ч. 4. P. IV. С. 76.
  • 15. Ганус Д.М. Дитина в системі народних вірувань та обрядів населення українсько-польського пограниччя. Автореф. дисертації на здобуття ступеня кандидата історичних наук. Київ, 2015. 16 с.
  • 16. Боряк О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (сер. ХІХ — поч. ХХ ст.). Київ, 1997. 200 с.
  • 17. Сілецький Р. Звичаї та обряди, пов’язані з будівництвом хати на Старосамбірщині. Старосамбірщина: альманах. Львів, 2001. С. 57—62.
  • 18. Черленяк (Керечанин) І. Апотропеїчні заходи для живих та магічні дії, пов’язані зі спорядженням мерця в українців Закарпаття. Народознавчі зошити. Львів, 2018. № 3. С. 662—670. DOI https://doi.org/ 10.15407/nz2018.03.662
  • 19. Зинич М. Похоронні звичаї в селі Жукотин в турчанському повіті. Літопис Бойківщини. Самбір, 1935. Рік 5. Ч. 6. С. 14—18.
  • 20. Галайчук В. З духовної культури Богородчанщини: звичаї, вірування та повір’я, пов’язані із світоглядними уявленнями про смерть та померлих. Міфологія та фольклор. Львів, 2010. № 3—4 (7). С. 27—49.
  • 21. Перейма Т. Похоронні звичаї й обряди в селі Ропици Руській, Горлицького повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 203—210.
  • 22. Охримович О. Похоронні звичаї і обряди в селї Волосянці, Скільського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 226—231.
  • 23. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 513 (Горош­ко Л.М. Календарні та родинні звичаї та обряди в селах Дрогобицького р-ну Львівської обл. та Косівського р-ну Івано-Франківської обл. (Польові матеріали 2003 р.)). 73 арк.
  • 24. Ficher A. Rusini: zarys etnografii Rusi. Lwów; Warszawa; Kraków, 1928. 190 s.
  • 25. Коломийченко Ф. Похоронні звичаї й обряди в селї Прохорах, Борзенського пов., Чернигівської ґубернії. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 392—403.
  • 26. Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селї Зеленици, Надвірнянського повіта. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 231—252.
  • 27. Ганус Д.М. Дитина в системі народних вірувань та обрядів населення українсько-польського пограниччя. Дисертація на здобуття ступеня кандидата історичних наук. Рукопис (зберігається у науковій бібліотеці ІМФЕ ім. Рильського, м. Київ). Київ, 2015. 236 с.
  • 28. Драгун Ю. Ой віночку з барвіночку: звичаї, обряди, коломийки Карпат. Ужгород, 2017. 336 с.
  • 29. Никорак О. Традиційні тканини у звичаях і обрядах українців. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2003. Вип. 38. С. 543—567.
  • 30. Schnaider J. Lud Peczeniżynski. Lud. Lwów, 1906. T. XII. S. 277—309.
  • 31. Яківчук А. Весілля в селі Гошова. Запис 1966 р. Літопис Борщівщини. Борщів, 2010. Вип. 10. С. 18—57.
  • 32. Мисевич О. Український весільний обряд у Бойківщині. Львів, 1937. 95 с.
  • 33. Зборовський П. Легенди, бувальщини та оповідки з Турківщини. Львів, 2015. 284 c.
  • 34. Виноградова Л.Н., Толстая С.М. Дверь. Славянские древности: энтнолингвистический словарь: в 5 т. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 2. Д—К. С. 25—29.
  • 35. Архів історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. Спр. 124-Е (Матеріали зібрані Зюбровський Андрієм Вікторовичем, студентом ІІ курсу історичного факультету, Львівського національного університету імені Івана Франка у Старосамбірському районі Львівської обл. протягом 07.07.2005—21.07.2005 року, до теми «Будівельна обрядовість»). 25 арк.
  • 36. Зубрицький М. Селянські будинки у Мшанци, Старосамбірського повіту. Матеріали до української етнології. Львів, 1900. Т. XI. С. 1—22.
  • 37. Галайчук В. Українська міфологія. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. 288 с.
  • 38. Левкиевская Е.Е. Славянский оберег. Семантика и структура. Москва: Индрик, 2002. 336 с.
  • 39. Войтович Н. Народна демонологія Бойківщини: монографія. Львів: СПОЛОМ, 2015. 228 с.
  • 40. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 533 (Горошко Л.М. Календарні та родинні звичаї та обряди, в селах Сколівського, Турківського р-нів Львівської обл. та Верховинського р-ну Івано-Франківської обл., Вижницького та Путильського р-нів Чернівецької обл., Рахівського та Великоберезнянського р-нів Закарпатської обл. (Польові матеріали 2005р.). 183 арк.
  • 41. Гузій Р., Вархол Н., Вархол Й. Похоронні обряди. Лемківщина. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 94—109.
  • 42. Небесна З. Звичаї при народженні дитини на Бойківщині. Динаміка змін в обрядовості ХХ—ХХІ століть. Народна творчість та етнологія. 2010. № 6. С. 40—46.
  • 43. Сілецький Р. Звичаї та обряди у народному будівництві українців Карпат. Народознавчі зошити. 1995. № 2. С. 86—89.
  • 44. Топорков А.Л. Окно. Славянская мифология. Эн­цикло­педи­ческий словарь. Москва: Международные отношения, 2002. С. 339—341.
  • 45. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 522 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Стрийському р-ні Львівської обл., Наконечною Тетяною Богданівною 25—30.08.2004). 16 арк.
  • 46. Архів ЛНУ. Ф. 119. Оп. 17. Спр. 299-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «Весільна обрядовість», зафіксовані Нємцом Віктором Ришардовичем 11—17 липня 2008 р. у Богородчанському районі, Івано-Франківської області). 118 арк.
  • 47. Falkowski J. Północno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwów: Nakladem Towarzystwa Ludoznawczego, 1938. 105 s.
  • 48. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од.збер. 576 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Сколівському р-ні Львівської обл., Гощіцькою Тетяною Богданівною 09—18.07.2008). 72 арк.
  • 49. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. збер. 595 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Сколівському, Стрийському та Дрогобицькому р-нах Львівської обл., Рожнятівському р-ні Івано-Франківської обл., Гощіцькою Тетяною Богданівною 09—18.07.2009). 95 арк.
  • 50. Кміт Ю. Похоронні звичаї і вірування у бойків. Записки наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1915. Т. CXXII. С. 161—166.
  • 51. Серебрякова О.Г. Шлюбна мантика у календарній обрядовості українців: типологія та семантика. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата іст. наук. Львів, 2015. 20 с.
  • 52. Колесса Ф. Людові вірування на Підгірю в с. Ходовичах, Стрийського повіту, списав Філярет Колесса. Етнографічний збірник. Львів: друкарня наукового товариства імені Шевченка, 1898. Т. V. С. 76—98.
  • 53. Деркач В. Похоронні звичаї й обряди в селї Вербівци, Теребовельського пов. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХXXI—XXXII. С. 369—378.
  • 54. Василечко Л. Стежками відлуння. Івано-Франківськ, 2003. 285 с.
  • 55. Шекерик-Донників П. Рік у віруваннях гуцулів. Вибрані твори. Верховина, 2009. 351 c.
  • 56. Несен І. Вшанування померлих у традиційному світогляді населення українського Полісся. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Культура пошанування небіжчиків. С. 350—372.
  • 57. Куліш П. Похороны списанныя со словь поселянина, вь харьковской губерніи. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Київ: Дуліби, 2015. Т. 5. Старість. Смерть. Культура пошанування небіжчиків. С. 401—405.
  • 58. Онищук А. Матеріяли до гуцульської демонольогії, записав 1907—1908 р. в Зеленици, Надвірнянського повіту Антін Онищук народний учитель. Матеріяли до української етнольогії. Львів, 1909. Т. ХІ. С. 1—139.
  • 59. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. збер. 522а (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Старосамбірському р-ні Львівської обл., Наконечною Тетяною Богданівною 06.07—10.08. 2005). 48 арк.
  • 60. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 61. Ілюстративний фонд наукової бібліотеки Інституту народознавства НАН України. Од. збер. 14568.
  • 62. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. збер. 601а (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Сколівському р-ні Львівської обл., Долинському, Калуському р-нах Івано-Франківської обл., Гощіцькою Тетяною Богданівною 01—15.07.2010). 50 арк.
  • 63. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002. 479 с.
  • 64. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. збер. 563 (Польові етнографічні матеріали до теми «Народне будівництво», зібрані у Самбірському, Старосамбірському р-нах Львівської обл., Гощіцькою Тетяною Богданівною 16.06.—16.08.2007). 146 арк.
  • 65. Узенева Е.С. Матица. Славянские древности: этно­лин­гвистический словарь: в 5 т. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 3. К—П. С. 201—203.
  • 66. Гощіцька Т. Вибір будівельного матеріалу та місця будівництва на бойківсько-підгір’янському пограниччі в другій половині ХІХ ст. — першій половині ХХ ст. Народознавчі зошити. Львів. 2009. № 5—6. С. 783—791.
  • 67. Шевченко Л. Звичаї, зв’язані з закладинами будівлі. Первісне громадянство і його пережитки на Україні. Київ: 1926. Вип. 1—2. С. 87—95.
  • 68. Радович Р. Традиційне сільське житло Підгір’я кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Народознавчі зошити. 1995. № 4. С. 221—225.
  • 69. Болтарович З. Сторінки експедиційного щоденника. Народознавчі зошити. Львів, 2005. № 1—2. С. 197—202.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »