« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 123—137

УДК [394:692.415](477.86/.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.123

СПЕЦИФІЧНІ РИСИ ПОКРИТТЯ ДАХІВ ЖИТЛОВИХ СПОРУД НА БОЙКІВЩИНІ

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Однією із важливих складових кожної споруди є дах. У різних етнографічних районах техніка покриття була доволі різноманітною. Тому з’ясування специфіки техніки та технології влаштування покриття даху в межах окремих етнографічних груп українців на сьогодні є доволі актуальним.

Дахи бойківських осель зазвичай вкривали житньою соломою. Сніпки для пошиття дахів були двох типів: зв’язані при колоссі в головку («головбчки», «китиці»), які укладали на дах коренем вниз (що творило східчасту поверхню), та сніпки, зв’язані ближче до кореня («плескачки́») — їх укладали на поверхню даху колосом вниз. Використовували деревину — різані чи колені дошки, драницю, ґонт. Здебільшого «китиці» до лат прив’язували солом’яними перевеслами. Траплялись й інші техніки пошиття — «під прут», «під тичку»,«внатрус» тощо.

Мета статті — з’ясувати особливості покрівельних матеріалів, специфічні риси технік і технологій покриття дахів на території Бойківщини, а також виявити локальні та загальноукраїнські риси. Об’єктом дослідження є традиційне житло бойків, а предметом — влаштування його покриття. Територія дослідження охоплює усю територію Бойківщини.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо.

Ключові слова: Бойківщина, дах, сніпки, солома-мерва, гребінь даху, дошки, ґонт.

Надійшла 27.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Будзан А.Ф. Поселення, садиба житло. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 159—166. 
  • 2. Данилюк А. Народна архітектура Бойківщини. Жит­лове будівництво. Львів: Українські технології, 2004. 168 с.: іл.
  • 3. Могитич І.Р. Будівельна техніка. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 88—110.
  • 4. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород: Ґражда, 2005. 350 с. 
  • 5. Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци, Старосамбірського повіта. Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 477—493.
  • 6. Кобільник В. Матеріяльна культура села Жукотина, Турчанського повіту. Самбір, 1937. 156 с. (Відбитка з «Літопису Бойківщини». Ч. 7—9).
  • 7. Czajkowski J. Wiejskie budownictwo mieszkalne w Beskidze Niskim i na przyległym Pogórzu. Rocznik muzeów województwa Rzeszowskiego. Rzeszów, 1969. Т. ІІ. S. 7—255.
  • 8. Матійчук М. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012. Вип. 47. С. 378—396.
  • 9. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-гос­подарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 10. Радович Р. Традиційне житло центральної Бойківщини (за матеріалами Сколівського району Львівської області). Фортеця: збірник заповідника «Тустань». Львів: Простір-М, 2020. Кн. 4. С. 399—427.
  • 11. Радович Р. Народна архітектура (поселення, садиба, житло, господарське будівництво, промислові та громадські споруди села). Етнографічні групи українців Карпат. Бойки. Харків: Фоліо, 2020. С. 280—308.
  • 12. Могитич І.Р. Житло. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 69—82.
  • 13. Приходько Н.П. Некоторые вопросы истории жилища на Украине. Древнее жилище народов Восточной Европы. Москва: Наука, 1975. С. 245—275.
  • 14. Літопис Руський. Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця; відп. ред. О.В. Мишанич. Київ: Дніпро, 1989. 591 с.
  • 15. Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. Археология СССР: САИ. Ленинград: Наука, 1975. Вып. Е 1—32. 178 с.
  • 16. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат ХV—ХVІІІ ст. Заселення. Міграції. Побут. Київ: Наукова думка, 1976. 204 с. 
  • 17. Павлюк С.П. Народна агротехніка українців Карпат другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (іс­торико-етнографічне дослідження). Київ: Наукова думка, 1986. 170 с.
  • 18. Мандибура М.Д., Павлюк С.П. Землеробство. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 90—104.
  • 19. Сополига М. Традиційне народне житло в області Верхньої Цирохи на Снинщині. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. 1979. Вип. 9. Кн. 2. С. 65—78.
  • 20. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 279: Матеріали А. Будзана. 140 арк.
  • 21. Бойко И.А. Жилые постройки бойков (верховинцев) конца ХVІІІ — первой половины ХХ в. Этно­гра­фическое обозрение. Москва, 2002. № 3. С. 39—55.
  • 22. Зубрицький М. Село Кіндратів (Турецького пов.). Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 95—116.
  • 23. Фальковський Я. Село Волосате, Ліського повіту (начерк матеріальної культури). Літопис Бойківщини. Ч. 4—5. Самбір, 1935. С. 14—28. 
  • 24. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Sołjtwińskiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 170 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. No 3).
  • 25. Таранушенко С. Давнє поліське житло. Народна творчість та етнографія. 1969. № 1. С. 8—23.
  • 26. Рожко М. Міста, дерев’яне будівництво, наскельні та оборонні споруди Карпат ІХ—ХІV ст. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Львів: ІН НАН України, 1999. Т. 1. С. 361—460. 
  • 27. Рожко М. Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу. Львів: БаК, 2016. 232 с.
  • 28. Рожко М.Ф. Тустань — давньоруська наскельна фортеця. Київ: Наукова думка, 1996. 239 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »