Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164). С. 327—336
УДК 801.81:179.8:335.48(477.86)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.327
КАЧМАР Марія
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7811-9576
- кандидатка філологічних наук,
- наукова співробітниця,
- Інститут народознавства НАН України,
- проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
- Контакти: e-mail:mariakachmar@ukr.net
Анотація. У статті розглянуто мотив зради в народних оповіданнях та переказах про національно-визвольні змагання українців середини ХХ століття. Актуальність роботи полягає в дослідженні цього концептуального мотиву в антропологічному (індивідуальний вибір кожного, пов’язаний з особистими обставинами) та етнопсихологічному (колективна спрямованість, зумовлена особливостями національного характеру) контекстах, актуалізованого за допомогою фольклорної пам’яті.
Об’єктом та джерельною базою є тексти народної повстанської прози, зафіксовані в селах Галицького та Богородчанського районів Івано-Франківської області в 2019 році. Введені вони в науковий обіг уперше (новизна статті).
Мета дослідження — на основі комплексного аналізу повстанських наративів простежити акумулювання в текстах мотиву зради, виокремити її різновиди, зокрема з’ясувати причини (важкі обставини, з’явлення із зізнанням, власна вигода тощо), звернути увагу на формування образу зрадника за допомогою типових та індивідуальних рис, розкрити народну інтерпретацію таких вчинків через позицію оповідача. Для виконання поставлених мети і завдань використано структурно-типологічний, текстологічний, міждисциплінарний методи, метод польових досліджень.
Ключові слова: повстанський наратив, зрада, етнічна ментальність, народний оповідач.
Надійшла 2.05.2022
Список використаних джерел
- 1. Кульчицький О. Світовідчування українця. Українська душа (відп. ред. В. Храмова). Київ: Фенікс, 1992. С. 48—65.
- 2. Ващенко Г. Виховний ідеал: підручний для Виховників, Учителів та Українських родин. Брюссель; Торонто; Нью-Йорк, 1976. 208 с.
- 3. Фурман А. Українська ментальність та її культурно-психологічні координати. Психологія і суспільство. 2001. № 1. С. 9—73.
- 4. Калакула Я.С., Рафальський О.О., Юрій М.Ф. Ментальний вимір української цивілізації. Київ: Генеза, 2017. 560 с.
- 5. Бріцина О. ХХ сторіччя в усній історії українців (нотатки до питання про історизм фольлору). У пошуках власного голосу. Усна історія як теорія, метод та джерело. Збірник наукових статей. Харків: ТОРГСІН ПЛЮС, 2010. С. 135—144.
- 6. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн): монографія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
- 7. Закальська Я.А. Мотивема «зрада» в ліриці національно-визвольних змагань першої половини ХХ століття. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2018. № 4. Т. 29 (68). С. 194—199.
- 8. Киричук Ю.А. Український національний рух 40—50-х років ХХ століття: ідеологія та практика. Львів, 2003. 463 с.
- 9. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. С. 1—100.
- 10. Липа Ю. Призначення України. Нью-Йорк: Накладом Української Книгарні «Говерля», 1853. 305 с.
- 11. Мишанич С. Від факту до художнього узагальнення (майстерність оповідача). Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 87—108.
- 12. Ярема Я. Українська духовність в її культурно-історичних виявах. Перший Український Педаґоґічний конґрес. 1935. Львів, 1938. С 16—88.
- 13. Янів В. Релігійність українця з етнопсихологічного погляду. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. С. 174—196.
- 14. Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. 367 с.
- 15. Дашкевич Я. Україна на межі між Сходом і Заходом (ХIV—XVIII ст.). Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1991. Т. CCXXII. С. 28—44.
- 16. Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. С. 196—217.
