« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 562—572

УДК [[069.02:728.82]:749.1.035.5](477.83-21) 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.562

МЕБЛІ ПЕРІОДУ ІСТОРИЗМУ В ЕКСПОЗИЦІЇ ВЕЛИКОГО ПАЛАЦУ ЗОЛОЧІВСЬКОГО ЗАМКУ: НЕОРОКОКО

КАЩІЙ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2962-4266
  • старша наукова співробітниця, «Музей-заповідник
  • «Золочівський замок» ЛНГМ ім. Б. Возницького,
  • сектор «Музей Великий палац Золочівського замку»,
  • вул. Тернопільська, 5, 80700, м. Золочів, Україна,
  • Контакти: e-mail: kashchiymaria@gmail.com

Анотація. Мета статті — розглянути і дати мистецтвознавчу характеристику групі меблів стилю неорококо, яка представлена в інтер’єрах «Музею Великого палацу Золочівського замку».

Об’єктом дослідження є вироби декоративно-ужиткового мистецтва періоду історизму, а предметом — художньо-образне вирішення меблів у стилістиці неорококо, як важливий напрям пошуку нових виражальних форм у переддень модерну. Новизна дослідження — вперше комплексно проаналізовано групу меблів оригінальної стилістики, які експонуються в музеї Золочівського замку. Досліджено, що у мистецтві Галичини у другій половині ХІХ ст. історизм стає домінуючою теоретичною концепцією та методом художньої творчості, а вибір стилю, на який орієнтуються майстри конкретної групи меблів, суттєво впливає як на їх художнє, так і конструктивне вирішення і технічне виконання. Розглянута в статті група меблів становить певну складність в атрибуції, оскільки більшість предметів у різний час закуплено в приватних осіб, відомості про їх попередніх власників та історію походження повністю втрачено.

Методами, які допоможуть пролити більше світла на походження, мистецьку та історичну вартість цієї групи меблів, є художньо-стилістичний аналіз, пошук аналогів і порівняльний аналіз.

Ключові слова: меблі періоду історизму, еклектика, дерев’яні меблі, неорококо, буфет.

Надійшла 6.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Соболев Н. Стили в мебели. Москва: Издательство Всесоюзной академии архитектуры, 1939. 351 с.
  • 2. Кес Д. Стили мебели. Будапешт: Издательство Академии Наук Венгрии, 1981. 270 с.
  • 3. Моран A. История декоративно-прикладного искусства от древнейших времен до наших дней. Москва: Искусство, 1982. 577 с.
  • 4. Соколова Т. Очерки по истории художественной мебели XV—XIX веков. Москва: Сварог и К, 2000. 164 с.
  • 5. Гоголь Н. Об архитектуре нынешнего времени. Полное собрание сочинений. Т. 8. Москва; Ленинград, 1952. С. 5675.
  • 6. Haaff R. Prachtvolle Stilmöbel. Historismus in Deutschland und Mitteleuropa. Kunst-Verlag-Haaff, Leopoldshafen, 2012. 720 s.
  • 7. Huntley М. Historia mebli: od starożytności do XIX wieku. Warszawa: Arkady, 2013. 224 s.
  • 8. Миллер Дж. Мебель: все стили от древности до современности. Москва: АСТ-Астрель, 2010. 560 с.
  • 9. Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Путівник. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1996. 96 с.
  • 10. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львів, 2002. 479 с.
  • 11. Boidi S.A., Cozzi L., Griffo М., Ponte A., Sciolla G.C. Meble XIX wieku. Warszawa, 1997. 302 s.
  • 12. Софиева Н. Дизайн интерьера: стили, тенденции, материалы. Москва: Эксмо, 2012. 665 с.
  • 13. Миллер Д. Все об антиквариате. Перевод с англ. Москва, 2001. 224 с.
  • 14. Григорьева М. Мебель бидермайера. Антиквариат. 2004. № 9 (20). С. 9—17.
  • 15. Veszprémi N. The emptiness behind the mask: the second rococo in painting and in Austria and Hungary. Art Bulletin. 2014. № 964). P. 441—462.
  • 16. Горюнов В., Тубли М. Архитектура эпохи модерна: концепции, направления, мастера. СПб.: Стройиздат, 1992. 360 с.
  • 17. Virtue G. The Art Journal Illustrated Catalogue: the Industry of Nations. London, 1851. 328 p.
  • 18. Official descriptive and illustrated Catalogue of the Great Exhibition of the Works of Industry of All Nations. London, 1851. Vol. 3. 777 p.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »