Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 918—927
УДК 766.038.532.011
DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.918
КНИГА ЯК ІНТЕГРУЮЧИЙ ФЕНОМЕН МИСТЕЦТВА
РУДЕНКО Олег
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2266-8402
- кандидат мистецтвознавства, доцент,
- Українська академія друкарства,
- кафедра книжкової та станкової графіки,
- вул. Підголоско, 19, 79020, Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: olehrudenko@gmail.com
Анотація. Мета статті — показати багатогранність мистецтва книги, яке акумулювало в собі основні образотворчі напрямки і виявило їх різними способами: візуальним, тактильним, художньо-естетичним та конструкційно-технологічним. Мистецтво книги є наслідком емпіричного досвіду людини, яка впродовж тисячоліть пізнає світ навколо себе. Цей шлях знань і практики веде особистість до створення мистецтва в книзі, відкриває як для творця, так і для читача цілий всесвіт почуттів, роздумів, усвідомлення та віри.
Актуальність дослідження полягає в тому, що вперше в мистецтвознавчій літературі показуємо, як книгоцентризм стає наріжним каменем формування духовного життя людини, ноосферою її буття в світі, синтезує та адаптує інші види мистецтва, надає їм особливого художнього звучання. Аналізуючи художню літературу та культурні чинники, звертаємо увагу на книгоцентризм мистецтва, вбачаючи в ньому те, що об’єднує різноманітні напрямки та жанри мистецтва. Береться до уваги філософсько-світоглядний контекст, в якому книга знаходиться на перетині усіх цивілізаційних надбань людства.
Методологічною основою дослідженняє теоретичний та історико-культурний аналіз, який застосовує широкий підхід, де, крім естетичних цінностей, особливу роль відіграє література, філософія, психологія, історія, етика.
Ключові слова: книжкове мистецтво, художник, графік, книгоцентризм, духовність, культура, естетика, інтелектуальний, філософський.
Надійшла 28.06.2022
Список використаних джерел
- 1. Фаворский В. Литературно-теоретическое наследие. Редакторы Е. Мурина, Д. Чебанова. Москва: Советский художник, 1988. С. 276—286.
- 2. Гильденбранд А. Проблема формы в изобразительном искусстве и собрание статей. Перевод с немецкого Н. Розенфельда, В. Фаворского. Москва: Логос, 2011. 144 с.
- 3. Ляхов В. Искусство книги. Москва: Советский художник, 1978. С. 124—136.
- 4. Адамов Є. Художественный образ книги. Москва: Мир книги, 1993. 40 с.
- 5. Валуєнко Б. Архітектура книги. Київ: Мистецтво, 1976. 210 с.
- 6. Запаско Я. Українська рукописна книга. Пам’ятники книжкового мистецтв. Львів: Світ, 1995. 480 с.
- 7. Лукавий Ф. Передумови становлення Мистецтва книги. Тези доповідей науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів 26 лютого — 1 березня 2019 р. Львів: Українська академія друкарства, 2019. С. 82.
- 8. Лукавий Ф. Книга — творчий продукт. Вісник книжкової палати. 2002. № 4 (68). С. 4.
- 9. Rudenko O. Myśleć książką. Filozofia twórczości Fedora Łukawego. Wokół zagadnień warsztatu artysty: malarza, rzeźbiarza, architekta. Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2021. T. 2. S. 373—390.
- 10. Вернадский В. Несколько слов о ноосфере. Успехи современной биологии. 1944. № 8 (2). С. 113—120.
- 11. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. Перевод с француского Н. Садовского. Москва: Наука, 1987. 239 с.
- 12. Потебня А. Теоретическая поэтика. Москва: Высшая школа, 1990. 344 с.
- 13. Успенский Б. Поэтика композиции. Москва: Искусство, 1970. С. 256.
- 14. Panofsky E. Ikonografia i ikonologia. Studia z historii sztuki. Opracował J. Białostocki. Warszawa: Państwowy instytut wydawniczy, 1971. S. 11—32.
- 15. Очерки эстетики и теории искусства ХХ века. Ред. Н. Хренов, А. Мигунов. Москва: Канон+; РООИ Реабилитация, 2013. 448 с.
