« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 961—970

УДК [76.071.1.036:7.011.2](73=161.2)”1931/2010″(092)Б.Пачовський

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.961

ПОЛІФОНІЧНА ПЛАТФОРМА ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ БОРИСА ПАЧОВСЬКОГО: ОБРАЗ — ФУНКЦІЯ — ФОРМА

ЯЦІВ Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра художнього дерева,
  • вул. В. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається різнобічна творча спадщина мистця і дизайнера, одного з чільних представників інтелектуальної спільноти української діаспори Бориса Пачовського (1931—2010). Його професійне мислення формувалося в середовищі тієї частини молодшої генерації художників і літераторів, яка після переїзду до США шукали способів актуалізації української ідентичності в новаторських мистецьких проявах. На широкому фактологічному матеріалі, зокрема приватних архівах автора, розкриваються особливості формально-образного мислення мистця в усіх складових його творчої спадщини. Актуальність статті полягає в тому, що вперше в українській мистецтвознавчій науці розглядається та систематизується авторський доробок у таких галузях, як станкова графіка, графічний дизайн і малярство. Спеціальна увага приділяється праці Б. Пачовського як художнього редактора американського журналу «Stereo Review». Об’єктом дослідження є доробок автора в усіх напрямках творчої діяльності (естампна графіка, рисунок, живопис, дизайнерські продукти), а предметом — авторське творче мислення в аспектах художнього образу, форми та функції. Методологічною основою дослідження є науково-біографічний, науково-реконструктивний, структурно-типологічний та формально-аналітичний методи. При кваліфікації мистецьких пам’яток застосовуються науково-інтерпретативний метод та культурологічний підхід щодо розкриття суспільно-історичних, етногенетичних та психологічних чинників формування синкретичного світогляду мистця.

Ключові слова: образотворче мистецтво XX ст., Борис Пачовський, модернізм, графіка, дереворит, малярство, графічний дизайн, синкретизм, естетичний світогляд, творче мислення, художній образ.

Надійшла 7.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Січинський В. Молоді українські мистці. Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 1955. Ч. 57. 25 березня.
  • 2. Малюца А. Мистецька виставка молодих Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 1956. Ч. 70. 13 квітня.
  • 3. Бойчук Б. Майбутнє не знає милосердя Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 1963. Ч. 111. 13 червня.
  • 4. Clark R. Borys Patchowsky. Stereo Review. 1970. № 1. P. 110.
  • 5. Яців Р. Борис Пачовський. Дзвін. Львів, 2008. № 9. С. 149—155.
  • 6. Пачовський Б. Нотатки з мойого життя. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва. Українська теоретична думка XX століття: Антологія. Частина третя. Упоряд. Р.М. Яців. Львів, 2019. С. 648—649.
  • 7. Титла Б. Пам’яті Бориса Пачовського. Свобода. Джерзі Ситі і Нью-Йорк, 2010. Ч. 43. 22 жовтня.
  • 8. Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст. Автор-упоряд. Г.Г. Стель­мащук. Львів: Апріорі, 2013. С. 410—411.
  • 9. Новоженець Г. Образотворче мистецтво української діаспори 1940—1970 років: поліваріантність художнього досвіду. Вступ. слово Р. Яціва. Львів: Кальварія, 2015. 280 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »