« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 764—789

УДК [[39+37]-057.4:929(477.83-25)”188/195″П.Мечник]:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.764

ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ ПЕТРА МЕЧНИКА (1885—1953) — ПЕДАГОГА, ФІЛОЛОГА, ПСИХОЛОГА ТА ЕТНОЛОГА

ГІЛЕВИЧ Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4405-2588
  • кандидат історичних наук,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • доцент кафедри етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: ihor.hilevych@lnu.edu.ua

Анотація. Мета статті — на основі залучення значного першоджерельного архівного та опублікованого матеріалу вперше охарактеризувати основні віхи життєвого шляху, педагогічної та наукової діяльності Петра Мечника (1885—1953).

Актуальність теми випливає з того, що ця постать та її вклад у розвиток української етнологічної науки досі залишається мало дослідженою.

Об’єктом дослідження є життєвий та науковий шлях цього діяча, а предметом — основні етапи його біографії, викладацької та наукової роботи, сім’я, опубліковані праці, на психологічну та педагогічну тематику, дослідження в період праці в Державному етнографічному музеї АН УРСР у Львові (далі — ДЕМ), історія підготовки його розвідки про поховально-поминальну обрядовість гуцулів.

Методологія дослідження — просопографічний метод.

Висновки: Упродовж 1910—1944 рр. Петро Мечник належав до числа української національно свідомої гімназійної професури Львова, багато доклався до виховання кількох поколінь української молоді, був серед популяризаторів використання психотехнічних методик для вибору школярами майбутньої професії. У перші повоєнні роки він продовжив свою наукову діяльність у ДЕМ, де займався дослідженням духовної культури гуцулів, історії етнологічної науки, сучасних принципів формування музейних експозицій тощо. Проте жодна з його праць повоєнного періоду так і не була свого часу опублікована. На першочергову увагу заслуговує збережене в архіві дослідження «Гуцульський похоронний обряд і теорія оживання примітивізму».

Ключові слова: Петро Мечник, етнологія, педагогіка, психологія, гуцули, обрядовість, історія етнологічної науки.

Надійшла 25.07.2022

Список використаних джерел

  • 1. Тарнавський Р. Кафедра етнології Львівського університету. Класичний період (1910—1947). Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 236 с.
  • 2. Тарнавський Р.Б. Народознавство у Львівському університеті наприкінці ХІХ — у першій половині ХХ ст.: контексти, дискурси, наукові зв’язки: дис. […] докт. іст. наук. Спеціальності: 07.00.01 — історія України, 07.00.05 — етнологія. Львів, 2020. 550 с. (на правах рукопису). URL: http://surl.li/zczo.
  • 3. Гілевич І. Мустафа Козакевич — дослідник традиційної архітектури українців Полісся та Волині. Народознавчі Зошити. 2008. № 3—4. С. 215—227.
  • 4. Гілевич І. Життєвий і науковий шлях етнолога, історика та мовознавця Василя Пастущина (1889—1958). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2013. Вип. 49 (спецвипуск). С. 245—272.
  • 5. Гілевич І. Михайло Скорик — етнолог, історик, фольклорист. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2014. Вип. 50. С. 206—243.
  • 6. Цуркан М.М. Етнографічні дослідження у Львові кінця 30-х — 50-ті роки ХХ ст.: автореф. […] канд. іст. наук. Спеціальність: 07.00.05 — етнологія. Львів, 2015. 21 с. (на правах рукопису).
  • 7. Колесса Ф. Обнова української етнографії й фольклористики на Західних областях УРСР. Упоряд., підгот. тексту, передмова, коментарі, додатки, покажчик Ірини Коваль-Фучило. Київ: Логос, 2011. 239 с.
  • 8. Сениця П. Професори Української Академічної Гімназії. Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878—1978). Ред. Богдан Романенчук. Філадельфія; Мюнхен, 1978. С. 121—236.
  • 9. Гілевич І. Мечник Петро Іванович. Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. ІІ: Л—Я. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. С. 131—132.
  • 10. Лосик О.М. Мечник Петро Іванович. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2018. Т. 20: Медична — Мікоян. С. 315—316.
  • 11. Завгородня Т. Психологічні засади організації навчально-виховного процесу в школах Галичини (20—30-ті рр. XX ст.). Завгородня Т. Проблеми педагогіки: історія, сучасність, перспективи. Збірка наукових праць. Івано-Франківськ: Видавець Третяк І.Я., 2008. С. 48—55.
  • 12. Історія Національної академії наук України (1941—1945): Част. 2. Додатки. Редкол.: О.С. Онищенко (відп. ред.) та ін. Київ, 2007. 576 с.
  • 13. Історія Національної академії наук України. 1946—1950: Част. 2. Додатки. Редкол.: О.С. Онищенко (гол. ред.) та ін. Київ, 2008. 716 с.
  • 14. Шах С. Львів — місто моєї молодості (Спомин, присвячений Тіням забутих львовян). Ч. 3. Ці­сарсько-королівська академічна гімназія. Мюнхен, 1956. 362 с.
  • 15. Мацьків Т. Дві пропам’ятні дати з історії Академічної Гімназії у Львові. Свобода. 12 червня  959. Ч. 112. С. 2.
  • 16. Володимир Р. (Роман В. Кухар). Тридцять років тому (1938 р. у Філії Академічної гімназії у Львові). Свобода. 2 квітня 1968. Ч. 62. С. 3.
  • 17. Щербатюк Л. Філія, філія (ностальґійне) (3). Свобода. 10 серпня 1968. Ч. 146. С. 2.
  • 18. Щербатюк Л. Філія, філія (ностальґійне) (6). Свобода. 15 серпня 1968. Ч. 149. С. 2.
  • 19. Л-а М. Наші вчителі (4). Свобода. 26 вересня 1968. № 178. С. 2.
  • 20. Л-а М. Наші вчителі (6). Свобода. 1 жовтня 1968. № 181. С. 2.
  • 21. Кухар Р. Українська Академічна Гімназія у Львові. Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878—1978). Ред. Богдан Романенчук. Філадельфія; Мюнхен, 1978. С. 49—70.
  • 22. Олексишин І. Бурса ім. митрополита Шептицького. Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878—1978). Ред. Богдан Романенчук. Філадельфія; Мюнхен, 1978. С. 367—370.
  • 23. Кохановський З. До історії УАГ за другої світової війни. Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878—1978). Ред. Богдан Романенчук. Філадельфія; Мюнхен, 1978. С. 375—382.
  • 24. Винницький В. Філія УАГ в 1939—41 роках. Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878—1978). Ред. Богдан Романенчук. Філадельфія; Мюнхен, 1978. С. 383—390.
  • 25. Костюк І. Дивлячись на табльо. Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878—1978). Ред. Богдан Романенчук. Філадельфія; Мюнхен, 1978. С. 466—479.
  • 26. Соневицький М. Мої спогади про відновлення Академічної гімназії у Львові та її організацію в 1941—44. Ювілейна книга Української Академічної Гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости (1878—1978). Ред. Богдан Романенчук. Філадельфія; Мюнхен, 1978. С. 485—492.
  • 27. Кухар Р. П’ятдесят років тому на Філії (Остання матура гуманістичного типу на Філії Академічної гімназії у Львові в 1938 році). Свобода. 9 серпня  1988. Ч. 150. С. 2—3.
  • 28. Любінецький Ю. Минулими стежками… Свобода. 30 серпня 1994. Ч. 164. С. 2.
  • 29. До злету назустріч ювілеєві Академічної гімназії у Львові. Свобода. 12 грудня 1997. Ч. 237. С. 4.
  • 30. Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. Редколегія: гол. ред.: Василь Лев, члени: Анна Кобринська, Дора Рак, Степанія Бернадин, Лідія Дяченко, Ольга Дзядів. Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. 334 с. (НТШ. Український архів. Т. ХХІІ).
  • 31. Вчителі гімназії. Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. Гол. ред.: Василь Лев. Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. С. 85—95.
  • 32. Коренець Г. Пам’яті д-р Олени Степанів-Дашкевич, зв’язкової 2-ого куреня УПЮ ім. Марти Борецької. Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. Гол. ред.: Василь Лев. Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. С. 229—242.
  • 33. Леонтович-Башук Н. ОУН в гімназії СС Василіянок між двома війнами. Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. Гол. ред.: Василь Лев. Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. С. 243—246.
  • 34. Лев В. З’їзд колишніх учителів та учениць гімназії на Союзівці 12—13 вересня 1964 р. Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. Гол. ред.: Василь Лев. Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. С. 247—252.
  • 35. Монцібович О. Мої спогади про гімназію СС Василіянок у Львові. Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. Гол. ред.: Василь Лев. Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. С. 288—292.
  • 36. Твій Микола. З воєнних настроїв на Україні. Свобода (США). 11 грудня 1915. Ч. 146. С. 2.
  • 37. Подасться до відома. Діло. 14 червня 1925. Ч. 129. С. 4.
  • 38. Товариші матуристи львівської Академічної Гімназії з 1905 року. Діло. 4 травня 1935. Ч. 114. С. 6.
  • 39. На Український Город. ІІІ виказ жертв на Український Город у Львові. Діло. 19 серпня 1927. Ч. 184. С. 4.
  • 40. Ющишин І. Українська порадня для вибору звання. Діло. 15 квітня 1933. Ч. 95. С. 3.
  • 41. Прилюдні виклади на актуальні теми. Діло. 16 лютого 1934. Ч. 41. С. 6.
  • 42. Всі творчі сили українського народу обєднуються в одному спільному фронті будови власного державного життя. Самостійна Україна (Станиславів). 10 липня 1941. Ч. 3. С. 1—2.
  • 43. Українські гімназії. Львівські вісті. 2—3 листопада 1941. Ч. 74. С. 6.
  • 44. Діло, гідне наслідування. Львівські вісті. 19—20 липня 1942. Ч. 160. С. 5.
  • 45. Виказ зложених датків в Українському Центральному Комітеті за час від 14.7.1942 р. до 10.9.1942 р. на «КоДУС», полонених, потребуючих та інші жертви. Львівські вісті. 25 вересня 1942. Ч. 217. С. 2.
  • 46. Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Ф. Р-119. Оп. 1. Од. зб. 121. Особова справа старшого викладача української мови Мечника Петра Івановича, 1940 р. 6 арк.
  • 47. Архів Інституту народознавства НАН України (далі — Архів ІН НАН України). Ф. 1. Оп. 1 а (Державний етнографічний музей). Од. зб. 16. Накази № 1—94 директора музею за 1948 р. Оригінали. 13 січня — 20 грудня 1948 р. 91 арк.
  • 48. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 1 а (ДЕМ). Од. зб. 6. Списки працівників музею за 1944—1950 рр. 40 арк.
  • 49. Архів ІН НАН України.Ф. 1. Оп. 1 а (ДЕМ).Од. зб. 4. Протоколи засідань наукового семінару музею за 1944—1947 рр. 127 арк.
  • 50. Архів ІН НАН України.Ф. 1. Оп. 1 а (ДЕМ).Од. зб. 11. Соцзобов’язання співробітників музею від 29.04.1946. 33 арк.
  • 51. Архів ІН НАН України.Ф. 1. Оп. 1 а (ДЕМ). Од. зб. 8. Мечник П.І. Гуцульський похоронний обряд і теорія оживання примітивізму, 1945 р. 22 арк.
  • 52. Архів ІН НАН України.Ф. 1. Оп. 1 а (ДЕМ).Од. зб. 18. Акти прийому-передачі музею при зміні директора музею у 1948 р., 2 січня 1948 р. 6 арк.
  • 53. Архів Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Од. зб. Дф-Агу-30. Гургула І. Коротка характеристика праці Етнографічного музею АН УРСР у Львові, квітень 1947 р. 3 арк.
  • 54. Мечник П. Таємні стежки людського духа. Літе­ра­турно-науковий вісник. Львів, 1924. Т. 83. С. 328—344.
  • 55. Мечник П. Індивідуальний листок. Ч. І. Схема. Львів: Рідна Школа, 1934. 18 с.
  • 56. Мечник П. Індивідуальний листок. Ч. ІІ. Вказівки до вчителя. Львів: Рідна Школа, 1934. 16 с.
  • 57. Мечник П. Психотехніка й її роля у професійному порадництві. Діло. 18 серпня 1934. Ч. 218. С. 6—7; 20 серпня 1934. Ч. 220. С. 6—7; 22 серпня 1934. Ч. 222. С. 6; 23 серпня 1934. Ч. 223. С. 6; 24 серпня 1934. Ч. 224. С. 6; 25 серпня 1934. Ч. 225. С. 6; 26 серпня 1934. Ч. 226. С. 6; 27 серпня 1934. Ч. 227. С. 6; 28 серпня 1934. Ч. 228. С. 3.
  • 58. Мечник П. Індивідуальні характеристики шкільних дітей: Проект «Індивідуального листка» з інструкцією для вчительства. Передрук із педагогічного журналу В.П.У.В. «Шлях виховання й навчання». Львів, 1934. 31 с.
  • 59. Мечник П. Психотехніка на послугах школи. Українська школа. Львів, 1938. Ч. 1—6. С. 10—21.
  • 60. Мечник П. 1 мая 1920 в Одесі (Кілька сторінок записника, присвячених памяти отамана УГА А. Гарабача). Діло (Львів). 3 травня 1923. Ч. 22. С. 2; 4 травня 1923. Ч. 23. С. 2—3.
  • 61. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник. Львів, 2006. 479 с.
  • 62. Українська Галицька Армія у 40-річчя її участи у визвольних змаганнях (матеріяли до історії). Минитюн Д. (ред.). Вінніпег, 1958. Част. 1. 674 с.
  • 63. Лев В. Директори гімназії СС. Василіянок. Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. Гол. ред.: Василь Лев. Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. С. 57—64.
  • 64. Головин Б. Кархут Спиридон Васильович. Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. Тернопіль: Збруч, 2005. Т. 2: К—О. С. 46.
  • 65. Л-а М. Замість З’їзду. Свобода. 22 липня 1958. Ч. 138. С. 2.
  • 66. Ісаїв П., Кобринська А. Нарис історії гімназії Сестер Василянок у Львові. Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. Гол. ред.: Василь Лев. Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. С. 17—35.
  • 67. Гупало-Ясінчук Д. Мої спогади про нашу гімназію. Пропам’ятна книга гімназії Сестер Василіянок у Львові. Гол. ред.: Василь Лев. Ню-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1980. С. 260—266.
  • 68. Грицак Є. Українські педагогічно-шкільні та вчительські часописи й журнали. Грицак Є. Вибрані українознавчі праці. Вступ та наук. ред. Михайла Лесіва; упорядк., бібліограф. та коментарі Володимира Пилиповича. Перемишль, 2002. С. 430—440. («Перемиська бібліотека» Перемиського відділу Об’єднання українців у Польщі; Т. ІІІ).
  • 69. Центральний державний історичний архів України у м. Львові. Ф. 309 (Наукове товариство імені Шевченка). Оп. 1. Од. зб. 424. Заяви осіб з проханням прийняти їх в члени товариства, 2.03.1899—24.12.1913. 13 арк.
  • 70. Городиський З. Незабутній епізод із часу совєтської окупації Галичини (Пам’яті Патріярха Йосифа у третю річниці його смерти). Свобода. 1 жовтня 1987. № 188. С. 2.
  • 71. З лабораторії творення «Енциклопедії українознавства». Відп. ред. М. Железняк. Київ, 2018. 352 с.
  • 72. Вшановуючи пам’ять нашої Найдорожчої Мами бл. п. Неонілі з Кархутів Мечник. Свобода. 24 серпня 1979. Ч. 192. С. 3.
  • 73. Гілевич І. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2008. Вип. 43. С. 34—53.
  • 74. Симоненко І.Ф. Про час виникнення народних соціально-побутових ігор у Закарпатті. Матеріали з етнографії та художнього промислу. 1954. Вип. І. С. 32—45.
  • 75. Гузій Р. Етнографічне вивчення похоронної звичаєвості українців Карпат: Основні напрямки і результати досліджень. Народознавчі зошити. 2003. № 3—4. С. 436—445.
  • 76. Симоненко И.Ф. Быт населения Закарпатской области (По материалам экспедиций 1945—1947 гг.). Советская этнография. 1948. № 1. С. 63—89.
  • 77. Гілевич І. Московський період діяльності карпатознавця Івана Симоненка (1943—1949 рр.). Фортеця: збірник заповідника «Тустань». Львів: Простір-М, 2018. Кн. 3. С. 354—371.
  • 78. Кузеля З. Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обряді. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1914. Т. CXXI. С. 201—214; 1915. Т. CXXII. С. 117—127.
  • 79. Слезкин Ю. Советская этнография в нокдауне: 1928—1938. Этнографическое обозрение. 1993. № 2. С. 113—125.
  • 80. Соловей Т.Д. От «буржуазной» этнологии к «марксистской» этнографии: стратегии продвижения марксистской ортодоксии в раннесоветский период. Исторические исследования. Журнал Исторического факультета МГУ имени М.В. Ломоносова. 2018. № 11. С. 160—178.
  • 81. Струве В.В. Советская этнография и ее перспективы. Советская этнография: Сборник статей. Москва, 1939. Вып. II. С. 3—10.
  • 82. Толстов С.П. Этнография и современность. Советская этнография. 1946. № 1. С. 3—11.
  • 83. Толстов С.П. Советская школа в этнографии. Советская этнография. 1947. № 4. С. 8—28.
  • 84. Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Львівська область. Кн. 1. Упорядк., наук. ред. та передм. Савчак В.М. Львів: Астролябія, 2009. 767 с.
  • 85. Гнатюк О. Відвага і страх. Пер. з пол. М. Боянівської. Київ: Дух і літера, 2015. 491 с. (Сер. «Бібліотека спротиву, бібліотека надії»).
  • 86. Пристай О. Обробка шкіри і рогу (історична справка). Народна творчість та етнологія. 2015. № 1. С. 84—97.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »