« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1185—1193

УДК 7.034.7:75.03(43)”17/18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1185

СТІНОПИС КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКИХ ТРАДИЦІЙ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО. ПОШИРЕННЯ ВПЛИВІВ

ЛИСУН Ярина

Анотація. Розглядається процес поширення, адаптації та інтерпретації традицій західноєвропейського монументального живопису доби Бароко у мистецтві країн Центральної Європи.

Метою статті є аналіз процесів поширення мистецьких традицій західноєвропейського монументального живопису доби бароко у країнах Центральної Європи на прикладі мистецьких реалізацій видатних представників монументального живопису цих країн.

Об’єктом дослідження є стінопис храмів країн Західної та Центральної Європи XVII—XVIII ст. Предметом дослідження є віддзеркалення мистецьких традицій західно європейського бароко у стінописах храмів країн Центральної Європи.

Результати дослідження свідчать про те, щомистецтво країн Центрально Європи у період XVII—XVIII століть розвивалося в тісній взаємодії із західноєвропейським мистецтвом. Водночас, поряд з наслідуванням творів західноєвропейських майстрів, на локальних рівнях відбувалася інтерпретація цих традицій, відповідно формувалися національні мистецькі школи зі своїми художньо-стильовими особливостями.

Методологія дослідження. В основу дослідження покладено мистецтвознавчі методи стилістичного та порівняльного аналізу, а також використані загальнонаукові методи аналізу та синтезу.

Ключові слова: стінопис, склепіння, художньо-стильові особливості, бароко, рококо, класицизм, мистецькі традиції країн Західної та Центральної Європи.

Надійшла 8.10.2022

Список використаних джерел

  • 1.     Krasny P. Lwowskie środowisko artystyczne wobec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposażeniu wnętrz sakralnych (1730—1780). Rocznik Historii Sztuki. 2005. T. XXX. S. 147—189.
  • 2. Barok 1580—1750. URL: http://www.plastyczniak.opo  le.pl/static/upload/dokumenty/sztuka-barokowa-w-europie.pdf (Last accessed: 02.10.2022).
  • 3. Монументальний живопис бароко. URL: http://bi bli o graph.com.ua/avanta/5.htm (Дата звернення: 10.06. 2022).
  • 4. Hornung Z. Stanisław Stroiński 1719—1802. Zarys mo nograficzny ze szczegуlnym uwzględnieniem działalności artysty na polu malarstwa ściennego. Prace sekcyi historyi i sztuki i kultury Tow. Nauk. we Lwowie. 1935. T. 2. Zesz. 5. 158 s.
  • 5. Плафоны и своды. URL: www.bibliotekar.ru/slovar-impr3/ 179.htm (Дата звернення: 03.07.2020).
  • 6. Виппер Б.Р. Проблема реализма в итальянской живописи XVII—XVIII веков. Москва: Искусство. 1966. 276 с.
  • 7. Chmelinová K. Skarby baroku. Między Bratysławą a Krakowem. Kraków: Muzeum narodowe w Krakowie. 2017. 324 s.
  • 8. Hammer H. Die Entwicklung der barocken Deckenmalerei in Tirol. Straßburg: Heitz & Mündel, 1912.
  • 9. Tintelnot H. Johann Oswald Harms. Ein norddeutscher Maler des Barock. Zeitschrift des deutschen Vereins fьr Kunstgeschichte. Berlin, 1941. № 8. Heft 3/4. P. 245—260.
  • 10. Gerke F. Die Fresken des Franz Anton Maulbertsch in der Pfarrkirche zu Sümeg. Wiesbaden: Akademie der Wissenschaften und der Literatur, 1950. 96 p.
  • 11. Röhlig U. Die Deckenfresken Johan Baptist Zimmermanns. Mьnchen, 1949.
  • 12. История искусства зарубежных стран XVII—XVIII века. Москва: Изобразительное искусство, 1988. 512 с.
  • 13. Баженова О.Д. Радзивилловский Несвиж. Росписи костела Божьего Тела. Минск: Харвест, 2007. 416 с.
  • 14. Karpowicz M. Barok w Polsce. Warszawa: Arkady, 1988. 339 s.
  • 15. Kowalczyk J. Andrea Pozzo a pуzny barok w Polsce. Biuletyn Historii Sztuki. Warszawa, 1975. Rok XXXVII. Nr. 2. Cz. 1: Traktat i ołtarze. S. 162—178.
  • 16. Mańkowski T. Giuseppe Carlo Pedretti і jego polski uczeń. Buletyn Historii Sztuki. 1954. R. XVI. № 2. S. 251—257.
  • 17. Бескорса В.М. Трансформація бароко в художній культурі України XVII—XVIII ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознав.: спец. 17.00.01 «Теорія і історія культури (мистецтвознавство)». Харків, 2005. 20 с.
  • 18. Papeé F. Historia miasta Lwowa w zarysie. Lwów; Warszawa: Książnica Polska, 1924. 214 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »