« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1194—1202

УДК 72.012.1:[747:647.53:39]”20″ 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1194

ЕТНОСТИЛІСТИКА В ДИЗАЙН-ПРОЄКТУВАННІ ЖИТЛОВОГО ІНТЕР’ЄРУ

БОЙКО Христина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4889-8337
  • кандидатка архітектури, доцентка,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра дизайну та основ архітектури,
  • вул. С. Бандери, 12, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: khrystyna.boyko@hotmail.com

РАДОМСЬКА Віолетта

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6868-868X
  • кандидатка мистецтвознавства, старша викладачка,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • кафедра дизайну та основ архітектури,
  • вул. С. Бандери, 12, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: w.r.radomska@gmail.com

Анотація. Мета дослідження  окреслити основні напрямки та методики застосування етностилістики в дизайні житлового простору. Актуальність статті зумовлена репрезентацією нових принципів в проектуванні функціональних просторів із застосуванням інтерпретації та трансформації історичних аналогів, зокрема етнокультурних артефактів, які дедалі частіше стають пріоритетними в альтернативному, «нішовому» сегменті дизайну середовища. Об’єкт дослідження — досвід використання етностилістики в житловому інтер’єрі, а предмет — проектні розробки студентів спеціальності «Дизайн» кафедри дизайну та основ архітектури НУ «Львівська політехніка». Джерельна база — літературні видання, наукові публікації, архівні фондові графічні проекти студентів кафедри ДОА. Методологічна основа статті сформована на історичному та системному принципі, із застосуванням методів аналізу, статистики, порівняння та узагальнення. Новизна полягає увведенні теоретичних науково-методичних напрацювань у навчальний процес, зокрема проєктну практику для напрямку 022 «Дизайн» кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка».

Ключові слова: ідентифікація, етнокультура, стилістика, інтерпретація, трансформація, інтер’єр, дизайн-про єкту вання, житловий простір.

Надійшла 6.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Соколюк Л. Шляхи творення українського дизайну. Нариси з історії українського дизайну ХХ століття. Київ: ФЕНІКС, 2012. С. 84—110.
  • 2. Шмагало Р. Ідейно-філософські витоки мистецької та дизайн-освіти в епоху модерну та постмодерну. Актуальні проблеми сучасного дизайну. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 2020). Київ: КНУТД, 2020. С. 103—106.
  • 3. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., СтанкевичМ.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ, 1992. 272 с.
  • 4. Дида І.А. Екологічні основи традиційної української архітектури: Монографія. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. 332 с.
  • 5. Сніжко В.В. Етнодизайн як українська світоглядна структура. Наука і суспільство. Київ: Український центр духовної культури, 2011. С. 30—36.
  • 6. Черкес Б.С. Національна ідентичність в архітектурі міста: Монографія. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. 176 с.
  • 7. Бачинська Л.Г. Архітектура житла України середини ХХ—ХХІ століть (історико-аналітичний нарис). Київ: КНУБА, 2016. 292 с.
  • 8. Олійник О.П., Гнатюк Л.Р., Чернявський В.Г. Основи дизайну інтер’єру. Київ: Довіра, 2008. 85 с.
  • 9. Сьомга С., Антонович Є. Дизайн інтер’єру, меблів та обладнання. Київ: Ліра, 2018. 400 с.
  • 10. Зиміна С.Б. Стилістичні особливості органічного та екологічного інтер’єрів. Сучасні проблеми архітекту ри та містобудування. № 47. Київ: КНУБА, 2017. С. 71—88.
  • 11. Зиміна С.Б. Український етностиль та його прояви в інших стилях інтер’єру. Архітектурний вісник КНУБА. № 55. Київ: КНУБА, 2017. С. 54—69.
  • 12. Юрченко І. Гуцульська різьба. Візуально-морфоло гічні закономірності орнаменту: теорія і практика. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. 368 с.
  • 13. Дида І., Радомська В. Стильові особливості в проєктуванні інтер’єру. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. 36 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »