« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1361—1366

УДК 378.4.091.113(430.129=161.2)”1945/1950″І.Мірчук(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1361

ІВАН МІРЧУК —  ОСНОВОПОЛОЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ В ЕМІГРАЦІЇ

КОКОШ Артем

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4785-2190
  • доктор філософії історичних наук і міжнародних відносин,
  • викладач кафедри політології і міжнародних відносин,
  • Національний університет Львівська політехніка,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: akokosh22@gmail.com

Анотація. Наше дослідження — невелика спроба поглянути на І. Мірчука не просто як на філософа, вивчаючи його наукові думки, а подивитися на нього як на особистість. Для цього перед нами постає завдання змалювати загальне історичне тло епохи, у якій працював профессор (об’єкт дослідження), виокремити його наукове середовище та особисті якості, спомини про які залишили його сучасники, охарактеризувати особливості кожного етапу життя професора та, врешті-решт, показати роль І. Мірчука у відновленні Українського вільного університету в Баварії та його політику на посаді ректора.

Брак відомостей про українську науку в еміграції зумовлює актуальність роботи. Тому метою дослідження є, насамперед, визначення наукових здобутків І. Мірчука та його політики на керівних посадах українських інституцій, особливо Українського вільного університету, на основі праць самого І. Мірчука, його сучасників та інших архівних джерел (предмет дослідження). Автор вперше використав невідомі досі архівні матеріали, які опублікував в книзі «Інституційне становлення Українського вільного університету в Баварії (1945—1950)», зокрема — листування І. Мірчука з Гансом Егардом, Романом Голіятом, Білоруським студентським гуртком Мюнхена, договір з Інститутом з вивчення СРСР, лекційний журнал професора та лист-доручення для отримання коштів.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму.

Ключові слова: Іван Мірчук, Баварія, Український вільний університет.

Надійшла 19.10.2022

Список використаних джерел

  • 1. Кокош А. Інституційне становлення Українського вільного університету в Баварії (1945—1950). Мюнхен, 2021. 204 с.
  • 2. Інститут української культури в Еспанії. Українська трибуна. 21 березня 1948. С. 5.
  • 3. Полонська-Василенко Н. Український вільний університет. Український історик. Нью-Йорк, 1971. С. 17—27.
  • 4. Стецюк В. Професор Іван Марчук. Збірник на пошану Івана Мірчука. Мюнхен, 1974. С. 255—262.
  • 5. Dr. Roman S. Holiat. (1962). Short History of the Ukrainian Free University. Papers (P. 33). New-York: Shevchenko Scientific Society.
  • 6. Мірчук І. Вступне слово. Науковий збірник Українського Вільного Університету. Мюнхен, 1956. С. IX—XVII.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »