« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1361—1366

УДК 378.4.091.113(430.129=161.2)”1945/1950″І.Мірчук(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1361

ІВАН МІРЧУК —  ОСНОВОПОЛОЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ В ЕМІГРАЦІЇ

КОКОШ Артем

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4785-2190
  • доктор філософії історичних наук і міжнародних відносин,
  • викладач кафедри політології і міжнародних відносин,
  • Національний університет Львівська політехніка,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: akokosh22@gmail.com

Анотація. Наше дослідження — невелика спроба поглянути на І. Мірчука не просто як на філософа, вивчаючи його наукові думки, а подивитися на нього як на особистість. Для цього перед нами постає завдання змалювати загальне історичне тло епохи, у якій працював профессор (об’єкт дослідження), виокремити його наукове середовище та особисті якості, спомини про які залишили його сучасники, охарактеризувати особливості кожного етапу життя професора та, врешті-решт, показати роль І. Мірчука у відновленні Українського вільного університету в Баварії та його політику на посаді ректора.

Брак відомостей про українську науку в еміграції зумовлює актуальність роботи. Тому метою дослідження є, насамперед, визначення наукових здобутків І. Мірчука та його політики на керівних посадах українських інституцій, особливо Українського вільного університету, на основі праць самого І. Мірчука, його сучасників та інших архівних джерел (предмет дослідження). Автор вперше використав невідомі досі архівні матеріали, які опублікував в книзі «Інституційне становлення Українського вільного університету в Баварії (1945—1950)», зокрема — листування І. Мірчука з Гансом Егардом, Романом Голіятом, Білоруським студентським гуртком Мюнхена, договір з Інститутом з вивчення СРСР, лекційний журнал професора та лист-доручення для отримання коштів.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму.

Ключові слова: Іван Мірчук, Баварія, Український вільний університет.

Надійшла 19.10.2022

Список використаних джерел

  • 1. Кокош А. Інституційне становлення Українського вільного університету в Баварії (1945—1950). Мюнхен, 2021. 204 с.
  • 2. Інститут української культури в Еспанії. Українська трибуна. 21 березня 1948. С. 5.
  • 3. Полонська-Василенко Н. Український вільний університет. Український історик. Нью-Йорк, 1971. С. 17—27.
  • 4. Стецюк В. Професор Іван Марчук. Збірник на пошану Івана Мірчука. Мюнхен, 1974. С. 255—262.
  • 5. Dr. Roman S. Holiat. (1962). Short History of the Ukrainian Free University. Papers (P. 33). New-York: Shevchenko Scientific Society.
  • 6. Мірчук І. Вступне слово. Науковий збірник Українського Вільного Університету. Мюнхен, 1956. С. IX—XVII.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »