« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1350—1360

УДК 398.1:81’374.2(477.41/.42+477.51)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1350

ВИГОТОВЛЕННЯ ОБИДЕННОГО ПОЛОТНА НА УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІССІ ДЛЯ ВИКЛИКАННЯ ДОЩУ

ВАСЯНОВИЧ Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9360-6447
  • кандидат історичних наук,
  • заступник директора з наукової роботи,
  • Державний науковий центр захисту культурної
  • спадщини від техногенних катастроф,
  • просп. Перемоги, 56, 03057, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: guru_v@ukr.net

Анотація. Метою публікації є аналіз символіки виготовлення та використання обиденного полотна для викликання дощу на території Українського Полісся за польовими матеріалами, зібраними протягом 2002—2017 років у північних районах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей та від переселенців із Чорнобильської зони відчуження за авторським запитальником.

Для реалізації поставленої мети проаналізовано відрізок часу, місце ритуальної дії, кількість учасниць процесу при виготовленні обиденного полотна; зафіксовані назви та розміри створеної обиденної тканини; розглянуто дії, здійснювані з обиденним полотном під час посухи. Складено перелік термінів і термінологічних словосполучень, якими жителі Українського Полісся позначали обрядові дії виготовлення та використання обиденного полотна, коротко розкрито їхній зміст та проілюстровано наративами із зазначенням географії побутування.

Методологія публікації ґрунтується на загальнонаукових принципах та основних вимогах, які висуваються до праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: народна метеорологія, народні вірування, магічні дії, посуха, обиденне полотно, словник, Українське Полісся.

Надійшла 11.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Зеленин Д. Обыденные полотенца и обыденные храмы. Живая старина. 1911. Вып. І. С. 1—20.
  • 2. Боряк О. Виготовлення тканих ритуальних символів на Поліссі. Полісся: мова, культура, історія. Київ, 1996. C. 288—295.
  • 3. Васянович О. Використання обиденного полотна з метою викликання дощу в Центральноукраїнському Поліссі. Рушник: символ, образ, знак. Глухів, 2004. С. 36—40.
  • 4. Васянович О. Метеорологічні вірування поліщуків (матеріали до «Словника нематеріальної культури Правобережного Полісся»). Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1507—1534.
  • 5. Чибирак С. Магічні дії, спрямовані на захист від грози і викликання дощу, в традиційній культурі Полісся. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Ка ширський в історії Волині та України: науковий збірник. Луцьк, 2006. Вип. 20. С. 207—210.
  • 6. Музей-архів народної культури Українського Полісся (далі — МАНКУП) ДНЦЗКСТК. Ф. Любе шів-2015. Спр. Васянович-D-1. 30 арк.
  • 7. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Маневичі-2016. Спр. Ва ся нович-D-2. 68 арк.
  • 8. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Ріпки-2017. Спр. Ва сянович-D-10. 49 арк.
  • 9. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Ріпки-2017. Спр. Ва сянович-D-13. 48 арк.
  • 10. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Коростень-Малин-2017. Спр. Васянович-D-6. 50 арк.
  • 11. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України (далі — АНФРФ ІМФЕ). Ф. 14—5. Од. зб. 885. 192 арк.
  • 12. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 14—5. Од. зб. 886. 111 арк.
  • 13. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 14—5. Од. зб. 887. 156 арк.
  • 14. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 14—5. Од. зб. 889. 129 арк.
  • 15. Толстая С.М. Число. Славянские древности: Этно лин гвистический словарь. Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). С. 544—547.
  • 16. Плотникова А.А. Перекресток. Славянские древности: Этнолингвистический словарь. Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2004. Т. 3 (К—П). С. 684—688.
  • 17. Толстой Н.И. Говяда. Славянские древности: Этно лингвистический словарь. Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1: А—Г. С. 503—504.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »