« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1350—1360

УДК 398.1:81’374.2(477.41/.42+477.51)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1350

ВИГОТОВЛЕННЯ ОБИДЕННОГО ПОЛОТНА НА УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІССІ ДЛЯ ВИКЛИКАННЯ ДОЩУ

ВАСЯНОВИЧ Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9360-6447
  • кандидат історичних наук,
  • заступник директора з наукової роботи,
  • Державний науковий центр захисту культурної
  • спадщини від техногенних катастроф,
  • просп. Перемоги, 56, 03057, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: guru_v@ukr.net

Анотація. Метою публікації є аналіз символіки виготовлення та використання обиденного полотна для викликання дощу на території Українського Полісся за польовими матеріалами, зібраними протягом 2002—2017 років у північних районах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей та від переселенців із Чорнобильської зони відчуження за авторським запитальником.

Для реалізації поставленої мети проаналізовано відрізок часу, місце ритуальної дії, кількість учасниць процесу при виготовленні обиденного полотна; зафіксовані назви та розміри створеної обиденної тканини; розглянуто дії, здійснювані з обиденним полотном під час посухи. Складено перелік термінів і термінологічних словосполучень, якими жителі Українського Полісся позначали обрядові дії виготовлення та використання обиденного полотна, коротко розкрито їхній зміст та проілюстровано наративами із зазначенням географії побутування.

Методологія публікації ґрунтується на загальнонаукових принципах та основних вимогах, які висуваються до праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: народна метеорологія, народні вірування, магічні дії, посуха, обиденне полотно, словник, Українське Полісся.

Надійшла 11.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Зеленин Д. Обыденные полотенца и обыденные храмы. Живая старина. 1911. Вып. І. С. 1—20.
  • 2. Боряк О. Виготовлення тканих ритуальних символів на Поліссі. Полісся: мова, культура, історія. Київ, 1996. C. 288—295.
  • 3. Васянович О. Використання обиденного полотна з метою викликання дощу в Центральноукраїнському Поліссі. Рушник: символ, образ, знак. Глухів, 2004. С. 36—40.
  • 4. Васянович О. Метеорологічні вірування поліщуків (матеріали до «Словника нематеріальної культури Правобережного Полісся»). Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1507—1534.
  • 5. Чибирак С. Магічні дії, спрямовані на захист від грози і викликання дощу, в традиційній культурі Полісся. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Ка ширський в історії Волині та України: науковий збірник. Луцьк, 2006. Вип. 20. С. 207—210.
  • 6. Музей-архів народної культури Українського Полісся (далі — МАНКУП) ДНЦЗКСТК. Ф. Любе шів-2015. Спр. Васянович-D-1. 30 арк.
  • 7. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Маневичі-2016. Спр. Ва ся нович-D-2. 68 арк.
  • 8. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Ріпки-2017. Спр. Ва сянович-D-10. 49 арк.
  • 9. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Ріпки-2017. Спр. Ва сянович-D-13. 48 арк.
  • 10. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Коростень-Малин-2017. Спр. Васянович-D-6. 50 арк.
  • 11. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України (далі — АНФРФ ІМФЕ). Ф. 14—5. Од. зб. 885. 192 арк.
  • 12. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 14—5. Од. зб. 886. 111 арк.
  • 13. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 14—5. Од. зб. 887. 156 арк.
  • 14. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 14—5. Од. зб. 889. 129 арк.
  • 15. Толстая С.М. Число. Славянские древности: Этно лин гвистический словарь. Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2012. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). С. 544—547.
  • 16. Плотникова А.А. Перекресток. Славянские древности: Этнолингвистический словарь. Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2004. Т. 3 (К—П). С. 684—688.
  • 17. Толстой Н.И. Говяда. Славянские древности: Этно лингвистический словарь. Под общей ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1: А—Г. С. 503—504.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »