« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1361—1366

УДК 378.4.091.113(430.129=161.2)”1945/1950″І.Мірчук(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1361

ІВАН МІРЧУК —  ОСНОВОПОЛОЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ В ЕМІГРАЦІЇ

КОКОШ Артем

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4785-2190
  • доктор філософії історичних наук і міжнародних відносин,
  • викладач кафедри політології і міжнародних відносин,
  • Національний університет Львівська політехніка,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: akokosh22@gmail.com

Анотація. Наше дослідження — невелика спроба поглянути на І. Мірчука не просто як на філософа, вивчаючи його наукові думки, а подивитися на нього як на особистість. Для цього перед нами постає завдання змалювати загальне історичне тло епохи, у якій працював профессор (об’єкт дослідження), виокремити його наукове середовище та особисті якості, спомини про які залишили його сучасники, охарактеризувати особливості кожного етапу життя професора та, врешті-решт, показати роль І. Мірчука у відновленні Українського вільного університету в Баварії та його політику на посаді ректора.

Брак відомостей про українську науку в еміграції зумовлює актуальність роботи. Тому метою дослідження є, насамперед, визначення наукових здобутків І. Мірчука та його політики на керівних посадах українських інституцій, особливо Українського вільного університету, на основі праць самого І. Мірчука, його сучасників та інших архівних джерел (предмет дослідження). Автор вперше використав невідомі досі архівні матеріали, які опублікував в книзі «Інституційне становлення Українського вільного університету в Баварії (1945—1950)», зокрема — листування І. Мірчука з Гансом Егардом, Романом Голіятом, Білоруським студентським гуртком Мюнхена, договір з Інститутом з вивчення СРСР, лекційний журнал професора та лист-доручення для отримання коштів.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму.

Ключові слова: Іван Мірчук, Баварія, Український вільний університет.

Надійшла 19.10.2022

Список використаних джерел

  • 1. Кокош А. Інституційне становлення Українського вільного університету в Баварії (1945—1950). Мюнхен, 2021. 204 с.
  • 2. Інститут української культури в Еспанії. Українська трибуна. 21 березня 1948. С. 5.
  • 3. Полонська-Василенко Н. Український вільний університет. Український історик. Нью-Йорк, 1971. С. 17—27.
  • 4. Стецюк В. Професор Іван Марчук. Збірник на пошану Івана Мірчука. Мюнхен, 1974. С. 255—262.
  • 5. Dr. Roman S. Holiat. (1962). Short History of the Ukrainian Free University. Papers (P. 33). New-York: Shevchenko Scientific Society.
  • 6. Мірчук І. Вступне слово. Науковий збірник Українського Вільного Університету. Мюнхен, 1956. С. IX—XVII.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »