« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1386—1403

УДК [[76:741.5]:929.7](477.83=161.2)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1386

УКРАЇНСЬКА ШЛЯХТА У ПОРІВНЯЛЬНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ САТИРИЧНОЇ ГРАФІКИ ГАЛИЧИНИ СЕРЕДИНИ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. ІДЕНТИЧНІСТЬ,ТРАДИЦІЯ, ВІДОМІСТЬ ПОХОДЖЕННЯ

ІЖЕВСЬКИЙ Артур

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2949-1723
  • кандидат мистецтвознавства,
  • науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: Aizhevsky@gmail.com

Анотація. Сатирична графіка Галичини ілюструвала і висміювала трансформацію шляхетського та аристократичного світу України та Центрально-Східної Європи середини ХІХ — початку ХХ ст. в контексті змін суспільного ладу. Морально-етичне переродження шляхти ставало причиною еволюційних процесів в художньо-образній системі жанру сатиричної графіки.

Метою статті є дослідити еволюцію художньої естетики сатиричної графіки Галичини у відображенні української шляхти. Об’єктом дослідження є графічний образ (як частина вербального) шляхти у Галичині, її тяжіння до українського, польського, австрійського, загальноєвропейського, а предметом — сатирична графіка Галичини середини ХІХ — початку ХХ ст. Хронологічні межі стосуються 1850—1914 рр., також підкреслюється значення мистецтва графіки у відображенні урбанізаційних процесів Галичини та Європи першої половини ХІХ ст. Територіальні межі дослідження — історичні землі Галичини: її етнічні території. Береться до уваги розвиток сатиричної графіки у містах України та Європи, де вчились і працювали майстри мальованої сатири, творчість яких пов’язана з Галичиною. Методологія досліджень — з допомогою порівняльної характеристики сатиричної графіки в понад 50-літній часовий відрізок вибудовується аналіз еволюції образу шляхти. При пошкодженні окремих фрагментів цих артефактів використовується метод графічної реконструкції.

Ключові слова: Українська шляхта,сатирична графіка, Галичина.

Надійшла 13.07.2022

Список використаних джерел

  • 1. Чорновол І. Українська фракція Галицького сейму. Львів, 2002. 288 c.
  • 2. Жолтовський П. Початки українського шаржу і карикатури. Жовтень. 1970. № 3. С. 120—121.
  • 3. Миляєва Л. Розписи Потелича. Москва, 1971. 216 с.
  • 4. Овсійчук В.А. Львівський портрет XVI—XVIII ст. (каталог виставки 1965). Київ, 1967. С. 4—10.
  • 5. Верещагин В.А. Русская карикатура. СПб., 1911. Т. 1. 96 c.
  • 6. Корнилова А. Мир альбомного рисунка. Москва, 1990. 287 c.
  • 7. Гнатюк В. Рукописні гумористичні часописи. ЗНТШ. Львів, 1920. С. 148—167.
  • 8. Касіян В., Турченко Ю. Українська дожовтнева реалістична графіка. Київ, 1961. 192 c.
  • 9. Фіголь М.П. Політична сатира в українському мистецтві кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Київ: Мистецтво, 1974. 156 c.: іл.
  • 10. Демченко Е.П. Сатирическая пресса Украины 1905—1907 гг. Киев: Наукова думка, 1980. 147 с.
  • 11. Górska H., Lipinski E. Z dziejów karykatury polskiej. Warzawa, 1977. 366 c.
  • 12. Андрусяк М. Звідки взялася шляхта на наших землях? Львів, 1938. 32 с.
  • 13. Б. а. Смішне. Календар «Просвіти». Львів, 1883. С. 104—112.
  • 14. Б. а. Текст до карикатури. Kalendarz «Smigusa». Lwów, 1896. С. 21.
  • 15. Swoboda J. «Lwowianin». Lwów, 1842. С. 3—4, 82—83.
  • 16. Мончаловський О. Архів рукописів — знаходиться у відділі рукописів ЛНБ НАНУ ім. В. Стефаника.
  • 17. Сніцарчук Л. Українські сатирично-гумористичні часописи другої половини ХІХ ст. Збірник праць науково-дослідного центру періодики. Львів, 1998. С. 162.
  • 18. Вахнянин А. Спомини з життя. Львів, 1908. С. 42—43.
  • 19. Добровольский Т. История польской живописи. Москва: Искусство, 1986.
  • 20. Б. а. «Szczutek». Lwów, 1881. № 26.
  • 21. Б. а. «Szczutek». Lwów, 1873. № 7.
  • 22. Б. а. Думки хлопського фільозофа. Анцихрист. Чернівці, 1902. № 4. С. 7—10.
  • 23. Колупаєва А. Жанрові сценки в народному кахлярстві. Народознавчі зошити. Львів, 2002. № 1—2.
  • 24. Ilu nas jest we wschodnej Galicyji? Wiek Nowy. Lwów, 1901. № 128. S. 12.
  • 25. Б. а. Від редакції. «Гайдамака» (рукописний часопис). Львів, 1902. № 1. С. 1—2.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »