« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1386—1403

УДК [[76:741.5]:929.7](477.83=161.2)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1386

УКРАЇНСЬКА ШЛЯХТА У ПОРІВНЯЛЬНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ САТИРИЧНОЇ ГРАФІКИ ГАЛИЧИНИ СЕРЕДИНИ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст. ІДЕНТИЧНІСТЬ,ТРАДИЦІЯ, ВІДОМІСТЬ ПОХОДЖЕННЯ

ІЖЕВСЬКИЙ Артур

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2949-1723
  • кандидат мистецтвознавства,
  • науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79008, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: Aizhevsky@gmail.com

Анотація. Сатирична графіка Галичини ілюструвала і висміювала трансформацію шляхетського та аристократичного світу України та Центрально-Східної Європи середини ХІХ — початку ХХ ст. в контексті змін суспільного ладу. Морально-етичне переродження шляхти ставало причиною еволюційних процесів в художньо-образній системі жанру сатиричної графіки.

Метою статті є дослідити еволюцію художньої естетики сатиричної графіки Галичини у відображенні української шляхти. Об’єктом дослідження є графічний образ (як частина вербального) шляхти у Галичині, її тяжіння до українського, польського, австрійського, загальноєвропейського, а предметом — сатирична графіка Галичини середини ХІХ — початку ХХ ст. Хронологічні межі стосуються 1850—1914 рр., також підкреслюється значення мистецтва графіки у відображенні урбанізаційних процесів Галичини та Європи першої половини ХІХ ст. Територіальні межі дослідження — історичні землі Галичини: її етнічні території. Береться до уваги розвиток сатиричної графіки у містах України та Європи, де вчились і працювали майстри мальованої сатири, творчість яких пов’язана з Галичиною. Методологія досліджень — з допомогою порівняльної характеристики сатиричної графіки в понад 50-літній часовий відрізок вибудовується аналіз еволюції образу шляхти. При пошкодженні окремих фрагментів цих артефактів використовується метод графічної реконструкції.

Ключові слова: Українська шляхта,сатирична графіка, Галичина.

Надійшла 13.07.2022

Список використаних джерел

  • 1. Чорновол І. Українська фракція Галицького сейму. Львів, 2002. 288 c.
  • 2. Жолтовський П. Початки українського шаржу і карикатури. Жовтень. 1970. № 3. С. 120—121.
  • 3. Миляєва Л. Розписи Потелича. Москва, 1971. 216 с.
  • 4. Овсійчук В.А. Львівський портрет XVI—XVIII ст. (каталог виставки 1965). Київ, 1967. С. 4—10.
  • 5. Верещагин В.А. Русская карикатура. СПб., 1911. Т. 1. 96 c.
  • 6. Корнилова А. Мир альбомного рисунка. Москва, 1990. 287 c.
  • 7. Гнатюк В. Рукописні гумористичні часописи. ЗНТШ. Львів, 1920. С. 148—167.
  • 8. Касіян В., Турченко Ю. Українська дожовтнева реалістична графіка. Київ, 1961. 192 c.
  • 9. Фіголь М.П. Політична сатира в українському мистецтві кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Київ: Мистецтво, 1974. 156 c.: іл.
  • 10. Демченко Е.П. Сатирическая пресса Украины 1905—1907 гг. Киев: Наукова думка, 1980. 147 с.
  • 11. Górska H., Lipinski E. Z dziejów karykatury polskiej. Warzawa, 1977. 366 c.
  • 12. Андрусяк М. Звідки взялася шляхта на наших землях? Львів, 1938. 32 с.
  • 13. Б. а. Смішне. Календар «Просвіти». Львів, 1883. С. 104—112.
  • 14. Б. а. Текст до карикатури. Kalendarz «Smigusa». Lwów, 1896. С. 21.
  • 15. Swoboda J. «Lwowianin». Lwów, 1842. С. 3—4, 82—83.
  • 16. Мончаловський О. Архів рукописів — знаходиться у відділі рукописів ЛНБ НАНУ ім. В. Стефаника.
  • 17. Сніцарчук Л. Українські сатирично-гумористичні часописи другої половини ХІХ ст. Збірник праць науково-дослідного центру періодики. Львів, 1998. С. 162.
  • 18. Вахнянин А. Спомини з життя. Львів, 1908. С. 42—43.
  • 19. Добровольский Т. История польской живописи. Москва: Искусство, 1986.
  • 20. Б. а. «Szczutek». Lwów, 1881. № 26.
  • 21. Б. а. «Szczutek». Lwów, 1873. № 7.
  • 22. Б. а. Думки хлопського фільозофа. Анцихрист. Чернівці, 1902. № 4. С. 7—10.
  • 23. Колупаєва А. Жанрові сценки в народному кахлярстві. Народознавчі зошити. Львів, 2002. № 1—2.
  • 24. Ilu nas jest we wschodnej Galicyji? Wiek Nowy. Lwów, 1901. № 128. S. 12.
  • 25. Б. а. Від редакції. «Гайдамака» (рукописний часопис). Львів, 1902. № 1. С. 1—2.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »