« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1247—1254

УДК 930.2:[271/.272-565:398.332.416](=1:477:438-192.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1247

РЕЛІГІЙНЕ СВЯТКУВАННЯ ЯК ФОРМА ЕТНІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ НА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ

ЧМЕЛИК Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4052-029X
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник, директор,
  • КЗ ЛОР «Львівський історичний музей»,
  • площа Ринок, 6, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: rchmelyk@gmail.com

Анотація. Українсько-польське пограниччя як місце щоденної міжетнічної взаємодії є багатим полем для етнологічних досліджень, особливо такої наукової проблеми, як роль релігійності у формуванні локальних ідентичностей. Метою пропонованої статті є аналіз практик святкування українцями (греко-католиками, православними) й поляками (римо-католиками) релігійних свят Різдва Христового та Великодня як чинників міжетнічного діалогу та традиційних форм співіснування у спільнотах. Джерельну базу роботи складає багатий джерельний матеріал, зібраний під час етнологічних експедицій на українсько-польське пограниччя у 2006—2013 роках. Територія дослідження охоплює прикордонні райони Львівської та Волинської областей України, а також Підкарпатського та Люблінського воєводств Республіки Польща. Польовий матеріал, зібраний на українсько-польському пограниччі, повністю вичерпує об’єкт та предмет дослідження. Методологічні принципи системного аналізу, структурно-контекстологічного підходу до аналізу польового матеріалу дали змогу довести тезу про те, що спільні традиції релігійного святкування стали результатом функціонування нового типу пограниччя — динамічного простору відкритого типу. Спільне відзначення релігійних свят та повага до традиції сусідів інших релігійних конфесій стали результатом тривалого досвіду міжетнічної взаємодії, вираженої мішаними шлюбами, сусідською приязню, багаторічними професійними зв’язками.

Ключові слова: пограниччя, українці, поляки, релігійне святкування, міжетнічна взаємодія.

Надійшла 13.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Napiórkowski M. Mit. Modi memorandi. Leksykon kultury pamięci. Red. M. Saryusz-Wolska, R. Traba. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2014. S. 237—240.
  • 2. Obirek S. Sacrum. Modi memorandi. Leksykon kultury pamięci. Red. M. Saryusz-Wolska, R. Traba. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2014. S. 452—453.
  • 3. Assmann J. Religion and Cultural Memory. Stanford: Stanford University Press, 2006. 240 р.
  • 4. Smyrski L. Na początku był Kain — wizje ukraińskej historii w kontekście teorii etniczności. Podole i Wołyń: szkice etnograficzne. Red. Ł. Smyrski, M. Zowczak. Warszawa: DiG, 2003. S. 311—322.
  • 5. Тернер Ф. Значення фронтиру в американській історії. Україна модерна. Вип. 18: пограниччя, окраїни, периферії. Львів, 2011. С. 11—46.
  • 6. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 703. 205 арк.
  • 7. Виздрик В. Галицьке село: соціально-економічне жит тя та суспільно-політичні процеси (1919—1939). Львів: Інститут українознавства ім. І. Кри п’я кевича НАН України, 2015. 392 с.
  • 8. Давидюк Р. Українська політична еміграція в Польщі: склад, структура, громадсько-політичні практики на території Волинського воєводства. Львів; Рівне: М. Дятлик, 2016. 704 с.
  • 9. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 623. 260 арк.
  • 10. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 664. 366 арк.
  • 11. Posern-Zieliński A. Etniczność: kategorie, procesy etniczne. Poznań: Poznańskie Towarzystwo Przyjacуł Nauk, 2005. 160 s.
  • 12. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 622. 428 арк.
  • 13. Dudek A. Obrzędy i zwyczaje doroczne gminy Wola Uhruska. Gmina Wola Uhruska na tle Euroregionu Bug: język i kultura. Red. F. Czyżewski. Wola Uhruska: Urząd Gminy, 2003. S. 137—151.
  • 14. Демський Д. Пограниччя як печворк: рефлексії з Білорусі. Народна творчість та етнографія. 2007. № 1. С. 80—91.
  • 15. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 621. 169 арк.
  • 16. Архів Інституту народознавства НАН України (далі — Архів ІН НАН України). Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 584. 90 арк.
  • 17. Каппелер А. «Поверх кордону»: концепція прикордон ня як об’єкт дослідження. Україна модерна. Вип. 18: пограниччя, окраїни, периферії. Львів, 2011. С. 48—53.
  • 18. Григорьева Р., Касперович Г. Идентичность и демографическая характеристика населения. Белорусско-русское пограничье: этнологическое исследование. Ред. Р. Григорьева, М. Мартынова. Москва, 2005. С. 37—84.
  • 19. Дрозд Р. Основна мета акції «Вісла». Акція «Вісла» в контексті українсько-польських відносин ХХ століття: Матеріали наукової конференції, присвячені 50-літтю проведення акції «Вісла». Івано-Фран ківськ, 1999. С. 43—48.
  • 20. Кирчів Р. Польові нотатки і матеріали з етнокультурних перехресть. Народознавчі зошити. 2012. № 2. С. 227—240.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »