« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1247—1254

УДК 930.2:[271/.272-565:398.332.416](=1:477:438-192.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1247

РЕЛІГІЙНЕ СВЯТКУВАННЯ ЯК ФОРМА ЕТНІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ НА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ

ЧМЕЛИК Роман

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4052-029X
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник, директор,
  • КЗ ЛОР «Львівський історичний музей»,
  • площа Ринок, 6, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: rchmelyk@gmail.com

Анотація. Українсько-польське пограниччя як місце щоденної міжетнічної взаємодії є багатим полем для етнологічних досліджень, особливо такої наукової проблеми, як роль релігійності у формуванні локальних ідентичностей. Метою пропонованої статті є аналіз практик святкування українцями (греко-католиками, православними) й поляками (римо-католиками) релігійних свят Різдва Христового та Великодня як чинників міжетнічного діалогу та традиційних форм співіснування у спільнотах. Джерельну базу роботи складає багатий джерельний матеріал, зібраний під час етнологічних експедицій на українсько-польське пограниччя у 2006—2013 роках. Територія дослідження охоплює прикордонні райони Львівської та Волинської областей України, а також Підкарпатського та Люблінського воєводств Республіки Польща. Польовий матеріал, зібраний на українсько-польському пограниччі, повністю вичерпує об’єкт та предмет дослідження. Методологічні принципи системного аналізу, структурно-контекстологічного підходу до аналізу польового матеріалу дали змогу довести тезу про те, що спільні традиції релігійного святкування стали результатом функціонування нового типу пограниччя — динамічного простору відкритого типу. Спільне відзначення релігійних свят та повага до традиції сусідів інших релігійних конфесій стали результатом тривалого досвіду міжетнічної взаємодії, вираженої мішаними шлюбами, сусідською приязню, багаторічними професійними зв’язками.

Ключові слова: пограниччя, українці, поляки, релігійне святкування, міжетнічна взаємодія.

Надійшла 13.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Napiórkowski M. Mit. Modi memorandi. Leksykon kultury pamięci. Red. M. Saryusz-Wolska, R. Traba. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2014. S. 237—240.
  • 2. Obirek S. Sacrum. Modi memorandi. Leksykon kultury pamięci. Red. M. Saryusz-Wolska, R. Traba. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2014. S. 452—453.
  • 3. Assmann J. Religion and Cultural Memory. Stanford: Stanford University Press, 2006. 240 р.
  • 4. Smyrski L. Na początku był Kain — wizje ukraińskej historii w kontekście teorii etniczności. Podole i Wołyń: szkice etnograficzne. Red. Ł. Smyrski, M. Zowczak. Warszawa: DiG, 2003. S. 311—322.
  • 5. Тернер Ф. Значення фронтиру в американській історії. Україна модерна. Вип. 18: пограниччя, окраїни, периферії. Львів, 2011. С. 11—46.
  • 6. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 703. 205 арк.
  • 7. Виздрик В. Галицьке село: соціально-економічне жит тя та суспільно-політичні процеси (1919—1939). Львів: Інститут українознавства ім. І. Кри п’я кевича НАН України, 2015. 392 с.
  • 8. Давидюк Р. Українська політична еміграція в Польщі: склад, структура, громадсько-політичні практики на території Волинського воєводства. Львів; Рівне: М. Дятлик, 2016. 704 с.
  • 9. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 623. 260 арк.
  • 10. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 664. 366 арк.
  • 11. Posern-Zieliński A. Etniczność: kategorie, procesy etniczne. Poznań: Poznańskie Towarzystwo Przyjacуł Nauk, 2005. 160 s.
  • 12. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 622. 428 арк.
  • 13. Dudek A. Obrzędy i zwyczaje doroczne gminy Wola Uhruska. Gmina Wola Uhruska na tle Euroregionu Bug: język i kultura. Red. F. Czyżewski. Wola Uhruska: Urząd Gminy, 2003. S. 137—151.
  • 14. Демський Д. Пограниччя як печворк: рефлексії з Білорусі. Народна творчість та етнографія. 2007. № 1. С. 80—91.
  • 15. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 621. 169 арк.
  • 16. Архів Інституту народознавства НАН України (далі — Архів ІН НАН України). Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 584. 90 арк.
  • 17. Каппелер А. «Поверх кордону»: концепція прикордон ня як об’єкт дослідження. Україна модерна. Вип. 18: пограниччя, окраїни, периферії. Львів, 2011. С. 48—53.
  • 18. Григорьева Р., Касперович Г. Идентичность и демографическая характеристика населения. Белорусско-русское пограничье: этнологическое исследование. Ред. Р. Григорьева, М. Мартынова. Москва, 2005. С. 37—84.
  • 19. Дрозд Р. Основна мета акції «Вісла». Акція «Вісла» в контексті українсько-польських відносин ХХ століття: Матеріали наукової конференції, присвячені 50-літтю проведення акції «Вісла». Івано-Фран ківськ, 1999. С. 43—48.
  • 20. Кирчів Р. Польові нотатки і матеріали з етнокультурних перехресть. Народознавчі зошити. 2012. № 2. С. 227—240.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »