« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168). С. 1272—1290

УДК 39(477.86/.87+477.83=161.2):[644.11:697.2]”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1272

БОЙКІВСЬКА ПІЧ (БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, КОНСТРУКТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ, ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ СПОРУДЖЕННЯ) ХІХ — ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ ст.        

РАДОВИЧ Роман

• ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
• доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
• Інститут народознавства НАН України,
• відділ історичної етнології,
• проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
• Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Досліджуючи традиційне житло, серед низки типологічних ознак етнологи насамперед виділяють горизонтальне планування і систему опалення. Тому дослідження системи опалення, її окремих компонентів загалом в Україні та в її окремих етнографічних районах є надзвичайно актуальним.

Система опалення традиційного житла охоплює опалювальні пристрої (відкрите вогнище, піч, грубка, кухонна плита тощо) та пристосування для відведення диму (комини-димозбірники, димоволоки, комини-виводи та ін.). Основним опалювальним пристроєм у житлах бойків була вариста піч. У запропонованій розвідці автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості цього опалювального пристрою (охарактеризувати будівельні матеріали, конструктивні особливості, техніку та технологію її спорудження). Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — система опалення (власне основний опалювальний пристрій — піч).

Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: ретроспективного, типологічного, комплексного, та аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює усю територію Бойківщини. Хронологічні межі дослідження: ХІХ — перша половина ХХ століття.

Ключові слова: система опалення, піч, топкова камера, опіччя, черінь, припічок, запічок.

Надійшла 14.11.2022

Список використаних джерел

• 1. Сілецький Р. Проблема типології опалювальних пристроїв стародавнього житла в Україні (конструктивно-функціональні особливості печі). Записки НТШ. Львів: НТШ, 2001. Т. ССХLІІ. С. 230—247.
• 2. Макарчук С. Історико-етнографічні райони України: навч. посіб. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 352 с.
• 3. Глушко М. Підгір’я — окрема етнографічна одиниця України? Вісник Львівського університету: Серія історична. Львів, 2013. Вип. 48. С. 299—318.
• 4. Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци, Старосамбірського повіта. Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 477—493.
• 5. Зубрицький М. Село Кіндратів (Турецького пов.). Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 95—116.
• 6. Кобільник В. Матеріяльна культура села Жукотина, Турчанського повіту. Самбір, 1937. 156 с. (Відбитка з «Літопису Бойківщини». Ч. 7—9).
• 7. Кіщук Т.П. Інтер’єр житла. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 166—169.
• 8. Данилюк А. Народна архітектура Бойківщини. Житлове будівництво. Львів: Українські технології, 2004. 168 с.
• 9. Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017. 852 с.
• 10. Бломквист Е.Э. Крестьянские постройки русских, украинцев и белоруссов: (поселения, жилища и хозяйственные строения). Восточнославянский этнографический сборник: Очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в ХІХ — начале ХХ в. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 3—458.
• 11. Сілецький Р. Система опалення народного житла поліщуків (типи опалювальних пристроїв, їх конструктивні особливості, звичаї та повір’я). Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: ІН НАН України, 1999. Вип. 2. С. 125—140.
• 12. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
• 13. Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. Археология СССР: САИ. Ленинград: Наука, 1975. Вып. Е1-32. 178 с.
• 14. Коцан В. Спогади і відомості з верховинського села Буковець Воловецького р-ну Закарпатської області: рукопис записаний і упорядкований у 1960—1968 рр. М.І. Парлагом. Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород: Видавництво олександри Гаркуші, 2018. Вип. 5. С. 240—280.
• 15. Райнфус Р. Матеріали для вивчення матеріальної культури бойків. Пер. з польської Наталі Кляшторської. Львів: Колір ПРО, 2020. 80 с.: іл.
• 16. Архів Музею народної архітектури та побуту у Львові (далі — Архів МНАП у Львові). Ф. Матеріали експедицій. Спр. ЗВ-15. 22 арк.
• 17. Сивак В. Загальна характеристика інтер’єру народного житла українців Карпат кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. (спільні риси, локальна специфіка, динаміка розвитку). Народознавчі зошити. 2017. № 6. С. 1281—1306.
• 18. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 9. Народна житлобудівна культура. Екологія та організація середовища проживання. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2020. 944 с.: іл.
• 19. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Sołjtwińskiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 170 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 3).
• 20. Архів МНАП у Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. 3В-57. 15 арк.
• 21. Архів МНАП у Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. 3В-93. 18 арк.
• 22. Франко І. Моя вітцівська хата. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 39. С. 243—244.
• 23. Сополига М. Народна архітектура українців Словаччини. Свидник, 2016. 351 с.
• 24. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (хитлово-господарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
• 25. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. Kraków, 1929. Cz. 1: Kultura materjalna. 710 s.
• 26. Лысенко П.Ф. Берестье. Минск: Наука и техника, 1985. 399 с.
• 27. Михайлина Л.П. Слов’яни VІІІ—Х ст. між Дніпром і Карпатами. Київ: Інститут археології НАН України, 2007. 300 с.
• 28. Гайова Є. Особливості відродження матеріальної культури Великоберезнянщини в експозиції «Карпати» Національного музею народної архітектури та побуту України. Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2019. Вип. 6. С. 147—165.
• 29. Симоненко И.Ф. Быт населения Закарпатской области. Советская этнография. 1948. № 1. С. 69—74
• 30. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат ХV—ХVІІІ ст. Заселення. Міграції. Побут. Київ: Наукова думка, 1976. 204 с.
• 31. Приходько Н.П. Некоторые вопросы истории жилища на Украине. Древнее жилище народов Восточной Европы. Москва: Наука, 1975. С. 245—275.
• 32. Глушко М. Моловідоме дослідження Марка Грушевського. Народознавчі зошити. 2017. № 3. С. 531—540.
• 33. Грушевський М.З життя селян на Чигиринщині. Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135.
• 34. Симоненко И.Ф. Материалы к истории духовой печи на территории Украины. Краткие сообщения Института этнографии Академии наук СССР. Москва, 1949. Вып. 8. С. 10—18.

читати публікацію»