« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1300—1331

УДК 930.2:[398.4(477.51)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1300

ДЕМОНОЛОГІЧНО-СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ ТА ВІРУВАННЯ ПОЛІЩУКІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ (За польовими матеріалами з Семенівського району)

ГАЛАЙЧУК Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. Мета дослідження — ввести в науковий обіг, систематизувати і проаналізувати масив відомостей про демонологічно-світоглядні уявлення та вірування Семенівщини, які автор зафіксував у серпні 2019 р. Об’єкт дослідження — традиційна духовна культура поліщуків Чернігівщини, предмет дослідження — демонологія, світоглядні уявлення та вірування.

Розвідка репрезентує традиційні уявлення поліщуків про русалок та домовика. Широко представлений масив матеріалів про людей, які начебто володіють магічними силами. Серед них були здатні припинити пожежу, вилікувати від хвороби чи укусу змії, передбачити майбутнє тощо. Натомість були й такі, які шкодили: зав’язували на збіжжі магічні вузли, відбирали від корів молоко тощо. Розглянуто демонологічні уявлення, пов’язані з померлими: віру в те, що померлий може «забрати» після смерті щось з господарства; магічне використання похоронних атрибутів; уявлення про самогубців і померлих без охрещення дітей. Наведено зразки демонологічно-світоглядних уявлень про тварини і рослини, природні об’єкти та явища: зокрема про ласицю, вужа, осику, дерева з аномаліями, сонце, грім, посуху, вихор та ін.

Методологічною основою розвідки стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів, а також типологічний і структурно-функціональний методи.

Ключові слова: Східне Полісся, демонологія, світоглядні уявлення та вірування, русалка, домовик, відьма, душі померлих.

Надійшла 8.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Бріцина О., Головаха І. Прозовий фольклор села Плоске на Чернігівщині: Тексти та розвідки. Київ, 2004. 584 с.
  • 2. Виноградова Л.Н., Левкиевская Е.Е., сост. Народная демонология Полесья: публикации текстов в записях 80—90-х гг. ХХ века. Москва, 2010. Т. 1: Люди со сверхъестественными свойствами. 648 c.; 2012. Т. 2: Демонологизация умерших людей. 800 c.; 2016. Т. 3: Мифологизация природных явлений и человеческих состояний. 832 c.; 2019. Т. 4: Духи домашнего и природного пространства. Нелокализованные персонажи. 832 с. (Studia philologica).
  • 3. Галайчук В. Демонологія Чернігівщини (За польовими матеріалами з Чернігівського району). Народна культура Черні гівського району (традиція та сучас ний стан побутування). Житомир, 2019. С. 154—168.
  • 4. Галайчук В. Демонологічно-світоглядні уявлення та вірування поліщуків Чернігівщини (За польовими матеріалами з Новгород-Сіверського району). Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167). С. 1092—1120.
  • 5. Галайчук В. Матеріали з теми «Традиційні світоглядні уявлення та демонологія», записані в Семенівському і Новгород-Сіверському р нах Чернігівської обл. 25.07—07.08.2019 р. Спр. В. Галайчук-2019. Архів ДНЦЗКСТК.
  • 6. Галайчук В. Традиційні демонологічні уявлення українців про домашніх духів: монографія. Львів, 2020. 452 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »