Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169). С. 181—192
УДК [271.2-526.62-523.47-562:39](477.86-2)”16″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.181
ЛЕСІВ Андрій
- ОRCID.ID: http://orcid.org/0000-0002-3408-7496
- кандидат мистецтвознавства,
- старший науковий співробітник,
- відділ мистецтвознавства,
- Інститут народознавства НАН України,
- проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: lesiv@nas.gov.ua
Анотація. Аналізуючи ґенезу та розвиток стилістики іконографії іконостасів українських храмів не можемо оминути увагою ряд ікон, присвячених головним християнським святам літургійного року — так званий ряд празників. Ці ікони характерні своїм мультикультурним тлом і є цінним джерелом для гуманітарних студій дослідників з історії, богослов’я, мистецтвознавства, культурології, соціальної антропології та інших наукових галузей.
Метою статті є проаналізувати характерні риси та унікальні особливості іконографії та символіки ікон празників у контексті сакрального малярства на теренах Галичини періоду пізнього Ренесансу. Об’єктом дослідження є характерні риси іконографії празникових ікон іконостасу, символіка трактування образів, художньо-стилістичні особливості малярства. Предметом дослідження є дванадцять ікон празникового ряду іконостасу церкви Зіслання Святого Духа у Рогатині. Методологічну основу дослідження побудовано на історичному та мистецтвознавчому аналізі зображених християнських сюжетів у контексті їхньої побудови на стику двох християнських традицій, проникнення світських мотивів у канонічні сакральні мотиви.
В результаті дослідження, на прикладі ікон з рогатинської церкви Зіслання Святого Духа виявлено та окреслено характерні риси іконографії свят періоду середини XVII ст., проникнення і проявлення в ній мотивів із тогочасного світського життя, зокрема, характеру світського побуту, оздоблення інтер’єрів та екстер’єрів, одягу тощо.
Ключові слова: іконографія, іконостас, празниковий ряд, дванадцять свят.
Надійшла 19.12.2022
Список використаних джерел
- 1. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське малярство XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. С. 7—19.
- 2. Овсійчук В., Крвавич Д. Оповідь про ікону. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000.
- 3. Таранушенко С. Український іконостас. Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Том CCXXVII. Праці секції мистецтвознавства. Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1994.
- 4. Мельник В.І. Церква Святого Духа в Рогатині: Альбом. Київ: Мистецтво, 1991.
- 5. Łoziński W. Prawem i Lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII w. T. 1. Kraków, 1960.
- 6. Поліщук Н. Введення у храм Пресвятої Богородиці в давній українській іконографії. (Опубліковано: 02.12.2016). URL: https://risu.ua/vvedennya-u-hram-presvyatoji-bogorodici-v-davniy-ukrajinskiy-ikonografiji_n82378
- 7. Федак-Гелитович М. «Воскресіння Господнє» («Зішестя в ад») в українській іконографії. (Опубліковано: 14.04.2021). URL: https://risu.ua/voskresinnya-gospodnye-zishestya-v-ad-v-ukrajinskiy-ikonografiji_n56051
- 8. Поліщук Н. Іконографія Успення Пресвятої Богородиці: бути в руках Божих. (Опубліковано: 28.08. 2015). URL: https://risu.ua/ikonografiya-uspennya-presvyatoji-bogorodici-buti-v-rukah-bozhih_n75811