Архів
2013 рік, випуск 4 переглянути»
Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 253–502 DOI... переглянути»
2017 рік, випуск 6 переглянути»
2010 рік, випуск 1-2 переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 419—425

УДК [069:908](477.87+438+437.6)-051″1930/1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.419

ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК ТА «ЛЕМКІВЩИНА»: ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (ПРОДОВЖЕННЯ ПУБЛІКАЦІЇ «ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ  ІСТОРІЇ МУЗЕЮ «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОКУ 1930—1939»)

ГАХ Ірина

Анотація. Мета дослідження — висвітлення невідомих фактів професійної діяльності Лева Ґеца як керівника музею «Лемківщина» у 1939—1944 рр.

Актуальність теми полягає у вперше представлених архівних матеріалах, ґрунтованих на спогадах Лева Ґеца щодо функціонування музею «Лемківщина» в Сяноку в період гітлерівської окупації. Об’єктом дослідження є музейницька праця Лева Ґеца 1939—1944 рр.; предметом — діяльність музею та професійна, науково-дослідницька та адміністративна робота Л. Ґеца як керівника «Лемківщини» в 1939—1944 рр.

Новизна публікації полягає у введенні в науковий обіг нових архівних, історичних матеріалів та вперше оприлюднених документів, які окреслюють діяльність керівника музею «Лемківщина» в Сяноку Лева Ґеца під час Другої світової війни.

Джерельною базою дослідження є архівні документи та фотоматеріали з фондів Історичного музею Сянока, архівів Інституту Національної Пам’яті та бібліотеки оо. Василіян в Римі.

Методологія дослідження полягає в історичному, струк турно-логічному та культурологічному аналізі.

Ключові слова: музей «Лемківщина», окупаційна влада, колекція пам’яток, археологія, музейні експозиції.

Надійшла 1.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гах І. Лев Ґец — музейник: маловідомі історії музею «Лемківщина» в Сяноку: 1930—1939 рр.»  Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 57—63.
  • 2. Ґец Л. Книги-Спомини: у 2 кн. Т. 1, 2. Рим: Вид-во оо. Василіян. Сянок, 1930—1944.
  • 3. Архів Історичного музею в Сяноку. Книга протоколів зі Загальних зборів та засідань Товариства «Лемківщина» у Сяноці. Сянок, 1930—1939 (рукопис).
  • 4. Instytut Pamięci Narodowej (ІРN). № 010/10948/4-8.

читати публікацію»

Наші автори
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»
Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »