« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 419—425

УДК [069:908](477.87+438+437.6)-051″1930/1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.419

ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК ТА «ЛЕМКІВЩИНА»: ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (ПРОДОВЖЕННЯ ПУБЛІКАЦІЇ «ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ  ІСТОРІЇ МУЗЕЮ «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОКУ 1930—1939»)

ГАХ Ірина

Анотація. Мета дослідження — висвітлення невідомих фактів професійної діяльності Лева Ґеца як керівника музею «Лемківщина» у 1939—1944 рр.

Актуальність теми полягає у вперше представлених архівних матеріалах, ґрунтованих на спогадах Лева Ґеца щодо функціонування музею «Лемківщина» в Сяноку в період гітлерівської окупації. Об’єктом дослідження є музейницька праця Лева Ґеца 1939—1944 рр.; предметом — діяльність музею та професійна, науково-дослідницька та адміністративна робота Л. Ґеца як керівника «Лемківщини» в 1939—1944 рр.

Новизна публікації полягає у введенні в науковий обіг нових архівних, історичних матеріалів та вперше оприлюднених документів, які окреслюють діяльність керівника музею «Лемківщина» в Сяноку Лева Ґеца під час Другої світової війни.

Джерельною базою дослідження є архівні документи та фотоматеріали з фондів Історичного музею Сянока, архівів Інституту Національної Пам’яті та бібліотеки оо. Василіян в Римі.

Методологія дослідження полягає в історичному, струк турно-логічному та культурологічному аналізі.

Ключові слова: музей «Лемківщина», окупаційна влада, колекція пам’яток, археологія, музейні експозиції.

Надійшла 1.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гах І. Лев Ґец — музейник: маловідомі історії музею «Лемківщина» в Сяноку: 1930—1939 рр.»  Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 57—63.
  • 2. Ґец Л. Книги-Спомини: у 2 кн. Т. 1, 2. Рим: Вид-во оо. Василіян. Сянок, 1930—1944.
  • 3. Архів Історичного музею в Сяноку. Книга протоколів зі Загальних зборів та засідань Товариства «Лемківщина» у Сяноці. Сянок, 1930—1939 (рукопис).
  • 4. Instytut Pamięci Narodowej (ІРN). № 010/10948/4-8.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »