« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 419—425

УДК [069:908](477.87+438+437.6)-051″1930/1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.419

ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК ТА «ЛЕМКІВЩИНА»: ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (ПРОДОВЖЕННЯ ПУБЛІКАЦІЇ «ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ  ІСТОРІЇ МУЗЕЮ «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОКУ 1930—1939»)

ГАХ Ірина

Анотація. Мета дослідження — висвітлення невідомих фактів професійної діяльності Лева Ґеца як керівника музею «Лемківщина» у 1939—1944 рр.

Актуальність теми полягає у вперше представлених архівних матеріалах, ґрунтованих на спогадах Лева Ґеца щодо функціонування музею «Лемківщина» в Сяноку в період гітлерівської окупації. Об’єктом дослідження є музейницька праця Лева Ґеца 1939—1944 рр.; предметом — діяльність музею та професійна, науково-дослідницька та адміністративна робота Л. Ґеца як керівника «Лемківщини» в 1939—1944 рр.

Новизна публікації полягає у введенні в науковий обіг нових архівних, історичних матеріалів та вперше оприлюднених документів, які окреслюють діяльність керівника музею «Лемківщина» в Сяноку Лева Ґеца під час Другої світової війни.

Джерельною базою дослідження є архівні документи та фотоматеріали з фондів Історичного музею Сянока, архівів Інституту Національної Пам’яті та бібліотеки оо. Василіян в Римі.

Методологія дослідження полягає в історичному, струк турно-логічному та культурологічному аналізі.

Ключові слова: музей «Лемківщина», окупаційна влада, колекція пам’яток, археологія, музейні експозиції.

Надійшла 1.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гах І. Лев Ґец — музейник: маловідомі історії музею «Лемківщина» в Сяноку: 1930—1939 рр.»  Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 57—63.
  • 2. Ґец Л. Книги-Спомини: у 2 кн. Т. 1, 2. Рим: Вид-во оо. Василіян. Сянок, 1930—1944.
  • 3. Архів Історичного музею в Сяноку. Книга протоколів зі Загальних зборів та засідань Товариства «Лемківщина» у Сяноці. Сянок, 1930—1939 (рукопис).
  • 4. Instytut Pamięci Narodowej (ІРN). № 010/10948/4-8.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »