« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 426—434

УДК 069:908]:745.51(477.86-22)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.426

ХУДОЖНЄ ДЕРЕВО В ЗБІРЦІ КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ДЕЛЯТИНА

ТИПЧУК Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5244-2981
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: typchuk@gmail.com

Анотація. Збірка Краєзнавчого музею Делятина поповнилась експонатами деревооброблення цього регіону, що датуються першою третиною ХХ ст., це стало підставою до написання статті і визначило її актуальність та новизну. Цим вагомим надбанням музейної колекції стали предмети церковного устаткування місцевого майстра Василя Турчиняка з присілку Луг біля Делятина. Майстер, що народився 1864 року та помер 1939 року, у своїй творчості утримався від технічних новацій гуцульського плоскорізьблення (декоруванням металом та деревом), а працював в межах давньої народної традиції. Увага до його творчого спадку, церковних інтер’єрів, а саме: іконостасів, провідальниць, вівтарів, кивотів, крісел, зосереджена на декоруванні плоскорізьбою, монументальною за звучанням, що адаптується народним майстром технічно й композиційно до прочитання на відстані.

Мета статті — проаналізувати предмети художнього дерева у збірці Краєзнавчого музею Делятина та їхню систему оздоблення. Об’єктом дослідження стали пам’ятки художнього дерева та предмети церковного устаткування майстра Василя Турчиняка збірки музею, а предметом — виявлення їх художніх особливостей.

Джерельна база — твори з експозиції Краєзнавчого музею Делятина, матеріали авторських польових досліджень, публікації українських істориків, етнографів і мистецтвознавців, а також відомості, отримані від респондентів.

Методологічна основа — формально-типологічний, мистецтвознавчий аналізи, інтерв’ювання та фотофіксування.

Ключові слова: художнє дерево, деревооброблення, орнаментальні мотиви, Василь Турчиняк, Краєзнавчий музей, Делятин, Гуцульщина.

Надійшла 16.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Січинський В. Історія українського мистецтва. Нью-Йорк: НТШ в Америці, 1956. Т. 1: Архітектура. 108 с.
  • 2. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. Під ред. Ю.Г. Гошка. Київ: Наукова думка, 1987. 471 с.
  • 3. Шухевич В.О. Гуцульщина. Репринтне відтворення тексту 1899 року. Верховина, 1997. 350 с.
  • 4. Iсторiя Гуцульщини. Ред.-упор. М. Домашевський. Чикаго; Львiв, 1995. Т. I. 500 с.; Чикаго, 1985. Т. II. 507 с.; Чiкаго, 1986. Т. III. 441 с.; Ред.-упор. М. Домашевський, Н. Библюк. Львiв: Логос, 1999. Т. IV. 576 с.; Львів: Логос, 2000. Т. V. 623 с.; Львів: Логос, 2001. Т. VІ. 677 с.
  • 5. Альманах Станiславської землі. Ред.-упоряд. Б.Крав ців, М.Климишин. Нью-Йорк; Торонто; Мюн хен, 1975. Т. I. 850 с.
  • 6. Клапчук М. Транскарпатський шлях. Пилип’юк М. Страгора. Книга про Hадвiрнянщину. Львiв: Свiтло й Тiнь, 1994. С. 78—81; Клапчук М., Клапчук В. Храми Надпруття. Лiтопис Червоної Калини. 1995. № 4—6. С. 53—54; Клапчук М., Клапчук В. Лiси та тартаки Делятинщини в 1880—1939 рр. Домашевський М. Iсторiя Гуцульщини. Львiв: Логос, 1999. Т. IV. С. 300—313.
  • 7. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львiв, 2002. 479 с.
  • 8. Одрехівський Р.В. Сакральна різьба по дереву в Галичині ХІХ — першої половини ХХ століття: Історія та художні особливості. Львів: Афіша, 2006. 287 с.
  • 9. Моздир М. Українська народна дерев’яна скульптура. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  • 10. Кравченко Я. До словника майстрів дерев’яного будівництва Карпат. Читання пам’яті Святослава Гординського. Львів, 1999. С. 88—109.
  • 11. Болюк О. Художнє дерево у церквах: за матеріалами західних областей України. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2020. 520 с.
  • 12. Мельник І. Художнє дерево Гуцульщини: мистецькі та стилістичні особливості ремесла Делятинського краю (на матеріалах експедиційних досліджень). Народознавчі зошити. 2017. № 5. С. 1173—1176.
  • 13. Лагодинська Г. Скарби мистецтва в глухiй закутинi. Наша Батьківщина. 1938. С. 259—260.
  • 14. Лащук Ю.П. Народний архiтектор та рiзьбяр-де коратор Василь Турченяк (Турич) (1864—1939). Обстеження творчостi народного архiтектора й рiзь бяра-декоратора з Пiдкарпаття. Київ, 1955. Рукопис. С. 10 (Архiв Ю. Лащука — поз. 398).
  • 15. Корогодський Р. Вiдродження джерел. Образотворче мистецтво. 1992. № 1. С. 38—40.
  • 16. Клапчук М.М., Клапчук В.М. Історико-етно гра фічний нарис Делятинщини (від найдавніших часів до 1939 р.). Делятин, 2000. 120 с.
  • 17. Типчук В. Мистецькі традиції і новаторство у творчості Василя Турчиняка 1900—1939 років: автореф. дис… канд. мистецтвознавства 17.00.06. Львів, 2002. 20 с.; Осип Васьків і Василь Турчиняк: Спомин про видатних земляків: Книжка-диптих; Упоряд. Типчук В., Мисюк А. Львів: Каменяр, 2021. 156 с.
  • 18. Флис С. Феномен Василя Турчиняка. URL: http://naskryzhalyah.blogspot.com/2016/02/blog-post_18.html (дата звернення 20.12.2022); Флиc С. Різьбяр від Бога. Осип Васьків і Василь Турчиняк: Спомин про видатних земляків: Книжка-диптих. Упоряд. Типчук В., Мисюк А.Львів: Каменяр, 2021. C. 41—45; Флис С., Прохасько Т. Сократ із Лугу. Осип Васьків і Василь Турчиняк: Спомин про видатних земляків: Книжка-диптих. Упоряд. Типчук В., Мисюк А. Львів: Каменяр, 2021. C. 46—50.
  • 19. Скаврон Б. НепрОстий гуцульський майстер. Zbruč. URL: https://zbruc.eu/node/29929 (дата звернення 20.12.2022).
  • 20. Клапчук М., Клапчук В. Василь Турчиняк — світоч українського народно-церковного різьбярства. Осип Васьків і Василь Турчиняк: Спомин про видатних земляків: Книжка-диптих. Упоряд. Типчук В., Ми сюк А.Львів: Каменяр, 2021. C. 65—66.
  • 21. Тарас Я. Постать майстра Василя Турчиняка — будівничого церкви Св. Юрія в с. Дуліби Стрийського району. Народознавчі зошити. № 2 (158). 2021. С. 34—35.
  • 22. Одрехівський Р. Українське національне відродження та розвиток мистецтва різьблення в Галичині: кінець ХІХ — початок ХХ ст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 239—243; Одрехівський Р. Світоглядні засади в художній творчості майстрів церковного різьблення в галичині (кінець ХІХ — перша третина ХХ ст.). Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 31—35.
  • 23. Болюк О. Дерев’яне обрядово-ужиткове облаштування українських церков ХVI — середини ХХ ст.: розвиток і чинники впливу. Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1561—1577; Болюк О. Функціональна, тектонічна, символічна структури дерев’яного обладнання церкви у просторі Таїнства Євхаристії. Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1106—1123; Болюк О. Мистецтвознавчі студії художніх виробів з дерева у церкві: короткий огляд історіографії проблеми. Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1019—1037.
  • 24. Клапчук В.М. Відомий дослідник Прикарпаття — Михайло Клапчук. Клапчук В.М., Клапчук М.М. Делятинщина: історико-географічне дослідження. Делятин: Фоліант, 2007. С. 7—16.
  • 25. Клапчук В. Великий рiзьбяр минулого. Гуцульщина. 1996. № 2 (48). С. 12—13.
  • 26. Клапчук М. Писанi столи Делятинщини. Культура та побут населення Українських Карпат. Ужгород, 1972. С. 53—55.
  • 27. Клапчук В.М., Клапчук М.М. Домашні промисли та ремесла. Делятинщина: історико-географічне дослідження. Делятин: Фоліант, 2007. С. 324—582.
  • 28. Типчук В. Майстер-будівничий з Делятинщини Василь Турчиняк. Українська академія мистецтв. Київ, 2000. № 7. С. 181—188.
  • 29. Типчук В.М. Мистецькі традиції і новаторство у творчості Василя Турчиняка 1900—1939 років: дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.06. Львівська академія мистецтв. Львів, 2002. 154 арк.: іл. + дод.
  • 30. Kronika ilustrowana Wieku Nowego (Dodatek). 1936. 9 lutego.
  • 31. Флис С. Гуцульський дивосвіт. Івано-Франківськ. Но ва зоря. 2015. 120 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »