Народознавчі зошити. 2023. № 3 (171) С. 690—696
УДК [378.4.016:7]”18/19″:7.071.1-021.414
DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.690
РОЛЬ ПРОФЕСІНИХ МАЙСТРІВ У ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВІЙ ОСВІТІ
ДЯЧЕНКО Алла
- ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4496-5931
- кандидатка педагогічних наук,
- доцентка кафедри промислового дизайну
- та комп’ютерних технологій,
- в. о. декана факультету декоративно-прикладного мистецтва,
- Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва
- і дизайну імені Михайла Бойчука,
- вул. М. Бойчука (Кіквідзе), 32, 01014, м. Київ, Україна,
- Контакти: e-mail: alla.diachenko0107@gmail.com
Анотація. Мета дослідження — визначити роль професійних майстрів у створенні художньо‑промислових шкіл у кінці ХІХ — на початку XX століття. Окреслити їх внесок у становлення та розвиток цих навчальних закладів. Окреслено діяльність В.К. Розвадовського як засновника на теренах Правобережної України в 1905 р. художньо-промислової школи в Кам’янець-Подільському. Звернено увагу, що завдяки пересувним Народним виставкам картин В. Розвадовському та його однодумцям вдалося закласти основу для заснування й розгортання діяльності Кам’янець-Подільських рисувальних класів із керамічним відділенням. Розкрито, що з 1916 по 1933 рр. майстерню очолив Володимир Гагенмейстер, за сприянням якого було створено власне видавництво — літографічну майстерню, де виготовляли альбоми, збірки, буклети, листівки. Акцентовано, що О.Г. Сластьон, працюючи викладачем малювання в Миргородській художньо-промисловій школі, багато сили й енергії віддав підготовці кваліфікованих спеціалістів.
Дослідити роль професійних митців у становленні художньо-професійної освіти кінця ХІХ — початку XX ст., особливо впровадження їх досвіду та модерних технологій, апробації різних організаційних форм діяльності, які зорієнтовані на суспільні запити в розвитку тих чи інших видів художніх виробів, є актуальним питанням. Новизна праці полягає у висвітлені особистостей професійних майстрів, їх внесок у художньо-професійну освіту того часу.
Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму.
Ключові слова: художньо-промислова школа, В. Розвадовський, М. Роот, В. Гагенмейстер, О. Сластьон, П. Дубинський, О. Статива, майстри петриківського розпису.
Надійшла 2.06.2023
Список використаних джерел
- 1. Гулейкова О. Становлення і розвиток художньо-промислової освіти в культурно-освітніх осередках Єлисаветграда (друга половина ХІХ — початок ХХ століття): додатки: 13.00.01. Київ, 2021.
- 2. Синишин Л.О. Розвиток художньо-промислової освіти Галичини (кінець XIX — перша половина XX століття): автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.01. ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»; Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2019. 20 с.
- 3. Шмагало Р. Історичні віхи художньо-промислової школи у Львові в контексті розвитку світової мистецької освіти другої половини XIX—XX ст. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 31. С. 9—25.
- 4. Овчаренко Л. Гончарне шкільництво як визначальний фактор творчого розвитку українського традиційного гончарства (1894—1941): монографія. НАН України; Ін-т керамології: від-ня Ін-ту народознавства НАН України. Опішне: Українське народознавство, 2017. 1294 с.: іл. (Гончарні школи України: академічна керамологічна серія. Вип. 3).
- 5. Шолуха О.М. Формування миргородської школи художньої кераміки кінця XIX — початку XX ст.: на перехресті впливів. Мистецтвознавчі записки. 2015. Вип. 27. С. 344—354.
- 6. Овчаренко Л. Народні виставки картин В’ячеслава Розвадовського (1904—1906). Етнічна історія народів Європи. 2014. Вип. 43. С. 52—59.
- 7. Гаґенмейстер В. Селянські настінні розписи Кам’янеччини: Матеріали до вивчення українського селянського мистецтва. 1917—1927. Київ; Петербург, 1930. 36 с.
- 8. Каталог видань Кам’янець-Подільської профшколи ім. Г. Сковороди. URL: https://archive.org.ua/archive/2008-06-06/heritage.com.ua/spadshina/mystectvo/index.php?id=651 (дата звернення: 25.05.2023).
- 9. Студенець Н. Народний розпис у виданнях Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи. Народна творчість та етнографія. № 2/3. 1997.
- 10. Шолуха О.М. Формування миргородської школи художньої кераміки кінця XIX — початку XX ст.: на перехресті впливів. Мистецтвознавчі записки. 2015. Вип. 27. С. 344—354.
