« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 677—689

УДК [75.071.1.03:745.51](477.86-2)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.677

ЗРІЛІСТЬ ТАЛАНТУ МИРОСЛАВА РАДИША

МОЛИНЬ Валентина

  • ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0815-6096
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка, завідувачка,
  • Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
  • Львівської національної академії мистецтв,
  • кафедра образотворчого мистецтва та академічних дисциплін,
  • вул. Міцкевича, 2, 78600, м. Косів, Україна,
  • Контакти: e-mail: valentynamolyn@gmail.com

Анотація. У статті досліджується творчістьсучасного косівського художника Мирослава Радиша — майстра художніх виробів з дерева, який відомий новаторськими підходами в гуцульському різьбленні та постійним бажанням самовдосконалюватися через індивідуальну професійну творчість. Мирослав Богданович Радиш — заслужений художник України, член Національної спілки художників України, член правління Косівської реґіональної орґанізації НСХУ, активний учасник художніх виставок. За визначні твори традиційного народного мистецтва удостоєний Премії імені Катерини Білокур. Нагороджений медаллю імені Тетяни Яблонської  — вищої галузевої нагороди Національної спілки художників України. Він — досвідчений педагог, викладач-методист, завідувач циклової комісії художніх виробів з дерева та художньої обробки металу Косівського фахового коледжу прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.

Мета статтіполягає в тому, щобдоповнити відомості про плідну творчу стезю митця,висвітлити особливості почерку сучасного косівського художника-майстра Мирослава Радиша, розкрити його новаторські підходи у художньому дереві. Актуальність теми зумовлена важливістю представити розмаїття творчих спрямувань і новаторство Мирослава Радиша у художньому дереворізьбленні, що заслуговує на грунтовне вивчення та популяризацію.

Методологічною основою дослідження є науково-біографічний та структурно-типологічний методи, метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: Мирослав Радиш, заслужений художник України, член Національної спілки художників України, Косів, художник-майстер, художні вироби з дерева, творчість, виставки, педагог.

Надійшла 15.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Мудрицька А. Народжений бути поетом. Гуцульський край. 2017. № 31. 4 серпня. С. З.
  • 2. Мудрицька А. Творчий дует батька і сина. Гуцульський край. 2015. № 51. 18 грудня. С. 5.
  • 3. Іванчук М. Відомий косівський митець. Гуцульський край. 2012. № 24. 15 червня. С. 5.
  • 4. Молинь В. Творчий почерк Мирослава Радиша. Гуцульський край. 2007. № 27. 7 липня. С. 5.
  • 5. Молинь В. Полудень творчості Мирослава Радиша. Гуцульський край. 2017. № 20. 19 травня. С. 5.
  • 6. Стеф’юк Р., Білоголовий М. Різдвяна тематика у творах сучасних косівських майстрів художнього дереворізьблення. ЛОГОС. Мистецтво наукової думки. 2019. № 8. С. 179—183.
  • 7. Никорак О., Юсипчук Ю. Різдвяна пава. Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 777—782.
  • 8. Радиш М. Художнє дерево: комплект листівок. Львів, Косів, 2012. 55 іл.
  • 9. Мирослав Радиш. Художнє дерево: альбом. Автор-упоряд. В. Молинь. Львів, 2018. 88 с.: іл.
  • 10. Мирослав Радиш. Художнє дерево: альбом. Автор-упоряд. В. Молинь. Львів, 2019. 84 с.: іл.
  • 11.  Молинь В. Митець-новатор і педагог Мирослав Радиш: Гагенмейстерські читання. До 145-річниці від дня народження визначного українського художника-педагога В’ячеслава Розвадовського: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Кам`янець-Подільський, 19—20 листопада 2020). Кам`янець-Подільський, 2020. С. 132—134.
  • 12. Молинь В., Молинь І. Мистецький ужинок заслуженого художника України Мирослава Богдановича Радиша: MODERN RESEARCH IN WORLD SCIENCE: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 17—19 квітня 2022). Львів, 2022. С. 874—880.
  • 13. Молинь І. Слово про вчителя і колегу Мирослава Радиша: Наукова атрибуція творів мистецтва, експертиза та оцінка культурних цінностей: Матеріали науково-практичної конференції (м. Київ, 28—29 жовтня 2021). Київ: НАКККіМ, 2021. С. 28—30.
  • 14. Spiegelhalter Ulrike. Kerbschnitzerei aus den Karpaten. Der Schnitzer Miroslv Radisch aus der Ukraine stellt im Bernauer Forum «erlebnis.‘holz» sein Handwerk vor. BADISCHE ZEITUN Mittwoch, 19. April 2017. S. 33.
  • 15. Spiegelhalter Ulrike. Hansa-Thoma-Stuhl mit Kerbschcnitzerei. Miroslav Radisch und Johannes Köpfer führen ihr Handwerk vor. BADISCHE ZEITUNG. Samstag, 22. April 2017. S. 36.
  • 16. Косів і Харків з’єднав гуцульський «МІСТОк». Гу­цульський край. 2020. № 46. 13 листопада. С. 12.
  • 17. Молинь В., Калитко А. Мистецький простір: діяльність спілчан Косівської регіональної організації національної спілки художників України. Вісник Прикарпатського Університету. Мистецтвознавство. Іва­но-Франківськ, 2015. Вип. 30—31. Ч. 1. С. 113—120.
  • 18. Молинь В. Косівська регіональна організація НСХУ: тридцятиліття діяльності в контексті культурно-мистецьких процесів. Образотворче мистецтво. 2020. № 3—4. С. 120—125.
  • 19. Кухта В. Мирослав Радиш — лауреат Міжнародної премії «Corona Carpatica». Гуцульський край. 2022. № 52. 30 грудня. С. 1.
  • 20. Мирослав Радиш. URL: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02R1uY9hGboaDYtQpmLNJvHxS8jboVdKtqCQ6UkYii2ZSA7Rx9a5M8QPyHJLseF2XTl&id=100041649402448 (дата звернення: 5.05.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »