« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 690—696

УДК [378.4.016:7]”18/19″:7.071.1-021.414

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.690

РОЛЬ ПРОФЕСІНИХ МАЙСТРІВ У ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВІЙ ОСВІТІ

ДЯЧЕНКО Алла

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4496-5931
  • кандидатка педагогічних наук,
  • доцентка кафедри промислового дизайну
  • та комп’ютерних технологій,
  • в. о. декана факультету декоративно-прикладного мистецтва,
  • Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва
  • і дизайну імені Михайла Бойчука,
  • вул. М. Бойчука (Кіквідзе), 32, 01014, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: alla.diachenko0107@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — визначити роль професійних майстрів у створенні художньо‑промислових шкіл у кінці ХІХ  — на початку XX століття. Окреслити їх внесок у становлення та розвиток цих навчальних закладів. Окреслено діяльність В.К. Розвадовського як засновника на теренах Правобережної України в 1905 р. художньо-промислової школи в Кам’янець-Подільському. Звернено увагу, що завдяки пересувним Народним виставкам картин В. Розвадовському та його однодумцям вдалося закласти основу для заснування й розгортання діяльності Кам’янець-Подільських рисувальних класів із керамічним відділенням. Розкрито, що з 1916 по 1933 рр. майстерню очолив Володимир Гагенмейстер, за сприянням якого було створено власне видавництво — літографічну майстерню, де виготовляли альбоми, збірки, буклети, листівки. Акцентовано, що О.Г. Сластьон, працюючи викладачем малювання в Миргородській художньо-промисловій школі, багато сили й енергії віддав підготовці кваліфікованих спеціалістів.

Дослідити роль професійних митців у становленні художньо-професійної освіти кінця ХІХ — початку XX ст., особливо впровадження їх досвіду та модерних технологій, апробації різних організаційних форм діяльності, які зорієнтовані на суспільні запити в розвитку тих чи інших видів художніх виробів, є актуальним питанням. Новизна праці полягає у висвітлені особистостей професійних майстрів, їх внесок у художньо-професійну освіту того часу.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму.

Ключові слова: художньо-промислова школа, В. Розвадовський, М. Роот, В. Гагенмейстер, О. Сластьон, П. Дубинський, О. Статива, майстри петриківського розпису.

Надійшла 2.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гулейкова О. Становлення і розвиток художньо-промислової освіти в культурно-освітніх осередках Єлисаветграда (друга половина ХІХ — початок ХХ століття): додатки: 13.00.01. Київ, 2021.
  • 2. Синишин Л.О. Розвиток художньо-промислової освіти Галичини (кінець XIX — перша половина XX століття): автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.01. ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»; Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2019. 20 с.
  • 3. Шмагало Р. Історичні віхи художньо-промислової школи у Львові в контексті розвитку світової мистецької освіти другої половини XIX—XX ст. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 31. С. 9—25.
  • 4. Овчаренко Л. Гончарне шкільництво як визна­чаль­ний фактор творчого розвитку українського традиційного гончарства (1894—1941): монографія. НАН України; Ін-т керамології: від-ня Ін-ту народознавства НАН України. Опішне: Українське народознавство, 2017. 1294 с.: іл. (Гончарні школи України: академічна керамологічна серія. Вип. 3). 
  • 5. Шолуха О.М. Формування миргородської школи художньої кераміки кінця XIX — початку XX ст.: на перехресті впливів. Мистецтвознавчі записки. 2015. Вип. 27. С. 344—354.
  • 6. Овчаренко Л. Народні виставки картин В’ячеслава Розвадовського (1904—1906). Етнічна історія народів Європи. 2014. Вип. 43. С. 52—59.
  • 7. Гаґенмейстер В. Селянські настінні розписи Кам’я­неччини: Матеріали до вивчення українського селянського мистецтва. 1917—1927. Київ; Петербург, 1930. 36 с.
  • 8. Каталог видань Кам’янець-Подільської профшколи ім. Г. Сковороди. URL: https://archive.org.ua/archi­ve/2008-06-06/heritage.com.ua/spadshina/mystectvo/index.php?id=651 (дата звернення: 25.05.2023).
  • 9. Студенець Н. Народний розпис у виданнях Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи. Народна творчість та етнографія. № 2/3. 1997.
  • 10.      Шолуха О.М. Формування миргородської школи художньої кераміки кінця XIX — початку XX ст.: на перехресті впливів. Мистецтвознавчі записки. 2015. Вип. 27. С. 344—354.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »