« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171).  С. 505—510

УДК 303.042/[397+398]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.505

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ МЕТОД В ЕТНОЛОГІЇ: ДО ІСТОРІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ

КУХАРЕНКО Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5421-1004
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61000, Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: art-red@ukr.net

Анотація. Метою статті є встановлення того, які саме структури слід вважати найхарактернішими й найтиповішими для основоположників структурно-функціонального аналізу в етнології — К. Леві-Строса, А. Редкліффа-Брауна, Е. Ліча, В. Тернера, В. Проппа.

Актуальність і наукова новизна теми полягає в тому, що досі жоден із численних дослідників школи функціонального структуралізму не ставив перед собою подібного завдання. Під терміном «структура» засновники структурно-функціонального методу розуміли упорядковане розташування елементів чи частин, поєднаних одна з іншою в значно ширшу єдність.

Знайомлячись практично з усіма основними працями вказаних учених, дослідник виділяє головну для кожного з них структуру та демонструє її функціональні можливості.

Автор статті доходить висновку, що можливості структурно-функціонального методу далеко не вичерпані й указана методика може успішно використовуватися для новітніх досліджень в окремих галузях етнологічної науки.

Ключові слова: етнологія, структуралізм, структурно-функціональний метод,К. Леві-Строс, А. Редкліфф-Браун, Е. Ліч, В. Тернер, В. Пропп.

Надійшла 24.04.2023

Список використаних джерел

  • 1. Никишенков А.А. История британской социальной антропологии. Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Пе­тер­бург. ун-та, 2008. 496 с.
  • 2. Лурье С.В. Психологическая антропология: история, современное состояние, перспективы: Учебн. пособ. 2-е изд. Москва: Академический Проект; Альма Матер, 2005. 624 с.
  • 3. Hsu F.L.K. Passage to Understanding. The Making of Psychological anthropology. Los Angeles, 1978. P. 140—156.
  • 4. Radcliffe-Brown A.R. Functionalism: A Protest. American Anthropologist. 1949. V. 51. № 2. P. 320—323.
  • 5. Рэдклифф-Браун А.Р. Метод в социальной антропологии. Москва: КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле, 2001. 416 с.
  • 6. Леви-Строс К. Структурная антропология. Москва: Глав. ред. восточной литературы, 1985. 536 с.
  • 7. Лич Э. Культура и коммуникация. Логика взаимосвязи символов. Москва: Восточ. лит-ра, 2001. 142 с.
  • 8. Геннеп А. ван. Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов. Москва: Восточ. лит-ра, 1999. 198 с.
  • 9. Тэрнер В. Символ и ритуал. Москва: Наука, 1983. 277 с.
  • 10. Афанасьев А.Н. Народные русские сказки. Вып. 6. Москва, 1861. 372 с.
  • 11. Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка. Ленинград: Наука, 1979. 440 с.
  • 12. Uther H.J. The Types of International Folktales. A Classification and Bibliography. V. 2. Helsinki: Academia Scientiarum Fennica, 2004. 536 p.
  • 13. Пропп В.Я. Морфология сказки. Москва: Наука, 1969. 168 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »