« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1202—1215

УДК [930.2:327.8](470+571:477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1202

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ДОКТРИНИ «РУССКІЙ МІР» В УКРАЇНСЬКОМУ ПИТАННІ: ЄВРАЗІЙСТВО

ПОЛЕЩУК Тамара

  • ORСID ID: https://orcid.org/0000-0002-8802-0633
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра історії Центральної та Східної Європи,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: tpol@ukr.net

Анотація. На основі документів і дослідницької літератури розглянуто місце українського питання в ідеології російських євразійців 1920-х—1930-х рр. та їхніх сучасних послідовників, показано важливість цих поглядів для творців і адептів доктрини «русского міра». Відзначено, що одним із джерел «русского міра» є спадщина євразійців, в основі якої  — ідея самобутньої цивілізації росії-Євразії, відмінної від романо-германського світу. З’ясовано, що у своєму баченні українського питання євразійці виходили з концепту «єдина російська нація» і «спільноросійська» («общерусская») культура, прагнули переконати українців у згубності їхніх намірів розвивати власну національну культуру, боротися за самостійну державу. Творці відродженого євразійства, відштовхуючись від фундаментальних засад своїх попередників, витворили такі ідеологічні конструкти, які заперечують існування українського народу, його мови, культури, права на суверенну державу. Підкреслено, що неоєвразійські ідеї органічно вплетені в доктрину «русскій мір», що стала осердям політики й неоімперської практики путінської росії, обґрунтуванням повномасштабної війни проти України. Мета наукової статті — показати роль і значення українського питання в ідеології євразійства та неоєвразійства, вплив цих поглядів на концепт «русскій мір». Методологічною основою роботи є принципи історизму, детермінованості та системності, які при застосуванні історико-типологічного й порівняльно-історичного методів дають змогу проаналізувати вплив ідеології євразійців, зокрема бачення ними українського питання, на доктрину «русскій мір».

Ключові слова: євразійство, неоєвразійство, російсько-українська війна, росія, «русскій мір», Україна, українське питання.

Надійшла 15.09.2023

Список використаних джерел

  • 1. Плохій С. Загублене царство. Історія «Русского мира» з 1470 року до сьогодні. Пер. з англ. Харків: Фоліо, 2019. 308 с.
  • 2. Якубова Л. «Русский мир» в Україні: на краю прірви. Київ: Кліо, 2018. 384 с.
  • 3. Якубова Л. Євразійський розлом. Україна в добу гібридних викликів. Видання друге, переробл. Київ: Кліо, 2020. 392 с.
  • 4. Snyder T. We should say it. Russia is the Fascist. The New York Times. 2022. 19.05. URL: https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukra­i­ne-putin.html (Last accessed: 9.08.2023).
  • 5. Якубова Л. Онтологія рашизму: Україна як alter ego Росії. Український історичний журнал. 2022. № 4. С. 78—92.
  • 6. Денисенко В. Як зруйнувати русскій мір. Київ: Наш Формат, 2023. 208 с.
  • 7. Эпштейн М. Русский антимир. Политика на грани апокалипсиса. Нью-Йорк: Franc-Tireur USA, 2023. 248 c.
  • 8. Трубецкой Н. Европа и Человечество. София: Рос.-Болг. кн-во, 1920. 82 с.
  • 9. Савицкий П. Европа и Евразия: (по поводу брошюры князя Н.С. Трубецкого «Европа и Человечество». Русская мысль. 1921. № 1—2. С. 119—138.
  • 10. Исход к Востоку: Предчувствия и свершения: Утвер­ждения евразийцев. Кн. 1. Статьи П. Савицкого, П. Сувчинского, кн. Н.С. Трубецкого и Георгия Флоровского. София: Рос.-болг. кн-во, 1921. 125 с.
  • 11. Ларюэль М. Идеология русского евразийства, или Мысли о величии империи. Москва: Наталис, 2004. 288 с.
  • 12. Антропов О. Российская эмиграция в поиске политического объединения (1921—1939). Астрахань: Астраханский ун-т, 2008. 326 с.
  • 13. Люкс Л. Евразийская идеология в европейскомконтексте. Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры. Русское издание. 2009. № 1. С. 39—56. URL: https://www1.ku.de/ZIMOS/forum/inhaltruss11.html (дата звернення: 10.08.2023).
  • 14. Байссвенгер М. «Консервативная революция» в Германии и движение евразийцев: точки соприкосновения. Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры. Русское издание. 2009. № 2. С. 23—40. URL: https://www1.ku.de/ZIMOS/forum/inhalt­russ 12.html (дата звернення: 10.08.2023).
  • 15. Bassin M., Glebov S., Laruelle M. Between Europe and Asia: The Origins, Theories and Legacies of Russian Eura­sianism. Pittsburgh, PA: University of Pittsburgh Press, 2015. 288 p.
  • 16. Шнирельман В. Русские, нерусские и евразийский фе­дерализм: евразийцы и их оппоненты в 1920-е годы. Славяноведение. 2002. № 4. С. 3—20.
  • 17. Андрієвський Д. Євразійство. Тризуб. 1926. Ч. 40. С. 7—12.
  • 18. Мицюк О. Євразійство. Прага: Накладом автора, джерело Kramerius, 1930. 28 с.
  • 19. Полещук Т. Українська чи «спільноросійська» («общерусская») культура: з історії українсько-російських інтелектуальних дискусій останніх десятиліть ХІХ — початку ХХ ст. Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск: На пошану професора Романа Шуста. 2019. С. 741—758.
  • 20. Савицкий П.Н. Борьба за империю. Империализм в политике и экономике. Русская мысль. 1915. № 2. С. 68—71.
  • 21. Савицкий П.Н. Великороссия и Украина в русской культуре. Родное слово. 1926. № 8. С. 10—14.
  • 22. Савицкий П.Н. В борьбе за евразийство. Полемика вокруг евразийства в 1920-х годах. Париж: Евраз. книгоиз-во, 1931. 54 с.
  • 23. Хвильовий М. Візія Азіятського ренесансу і Україна. Твори: в п’ятьох томах. Нью-Йорк; Балтімор; Торонто: Об’єднання українських письменників «Слово»; Українське видавництво «Смолоскип» імені В. Симоненка, 1983. Т. 4. С. 419—422.
  • 24. Дзюба І. Микола Хвильовий: «Азіатський ренесанс» і «психологічна Європа». Дзеркало тижня. 2005. 14.10.
  • 25. Трубецкой Н. К «украинской проблеме». Евразийский временник. 1927. Кн. 5. С. 165—184.
  • 26. Дорошенко Д. К «украинской проблеме». По поводу статьи кн. Н.С. Трубецкого. Евразийская хроника. 1928. Кн. 10. С. 41—51.
  • 27. Трубецкой Н. «Ответ Д.И. Дорошенку». Евразийская хроника. 1928. Кн. 10. С. 51—59.
  • 28. Дворниченко А.Ю. Г.В. Вернадский об Украине и украинском вопросе (К публикации статьи Г.В. Вернадского «Князь Трубецкой и украинский вопрос». Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 2. 2015. Вып. 2. С. 71—77.
  • 29. Видеркер Ш. Восприятие трудов Л.Н. Гумилева в позднесоветский и постсоветский периоды: интеллигенция России в поисках ориентиров. Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры. Русское издание. 2012. № 1. С. 7—20. URL: https://www1.ku.de/ZIMOS/forum/inhaltruss17.html (дата звернення: 10.08.2023).
  • 30. Панарин А.С. Цивилизационный процесс в России: опыт поражения и уроки на завтра. Знамя. 1992. № 7. С. 195—210.
  • 31. Панарин А.С. Евразийский проект в миросистемном контексте. Восток. 1995. № 2. С. 66—79.
  • 32. Ларюэль М. Александр Панарин и «цивилизационный национализм» в России. Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры. Русское издание. 2009. № 2. С. 143—158. URL: https://www1.ku.de/ZIMOS/forum/inhaltruss12.html (дата звернення: 10.08.2023).
  • 33. Умланд А. Формирование праворадикального «неоевразийского» интеллектуального движения в России (1989—2001 гг.). Форум восточноевропейской истории и культуры. Русское издание. 2009. № 1. С. 93—104. URL: https://www1.ku.de/ZIMOS/forum/inhaltruss11.html (дата звернення: 10.08.2023).
  • 34. Видеркер Ш. «Континент Евразия»: классическое евразийство и геополитика в изложении Александра Дугина. Форум восточноевропейской истории и культуры. Русское издание. 2010. № 1. С. 5—14. URL: https://www1.ku.de/ZIMOS/forum/inhaltruss13.html (дата звернення: 10.08.2023).
  • 35. Шеховцев А., Умланд А. Philosophia Perennis и «неоевразийство»: роль интегрального традиционализма в утопических построениях Александра Дугина. Форум восточноевропейской истории и культуры. Русское издание. 2010. № 2. С. 169—186. URL: https://www1.ku.de/ZIMOS/forum/inhaltruss14.html (дата звернення: 10.08.2023).
  • 36. Ингрэм А. Геополитика и неофашизм Александра Дугина в контексте постсоветской России. Форум восточноевропейской истории и культуры. Русское издание. 2011. № 2. С. 7—33. URL: https://www1.ku.de/ZIMOS/forum/inhaltruss16.html (дата звернення: 10.08.2023).
  • 37. Дугин А. Основы геополитики: Геополитическое будущее России. Москва: Артогея, 1997. 599 с.
  • 38. Пахлевска О. Неоеразизм, кризис русской идентичности в Украине. Часть вторая. Форум восточноевропейской истории и культуры. Русское издание. 2011. № 2. С. 127—156. URL: https://www1.ku.de/ZIMOS/forum/inhaltruss16.html (дата звернення: 10.08.2023).
  • 39. Щедровицкий П. Русский мир. Независимая газета. 2000. 11.02. URL: http://www.ng.ru/ideas/2000-02-11/8_russian_world.html (дата звернення: 9.08.2023).
  • 40. Україна та проект «русского мира»: аналіт. доп. За ред. В.М. Яблонського та С.І. Здіорука. Київ: НІСД, 2014. 95 с.
  • 41. Выступление В.В. Путина на Мюнхенской конференции по вопросам политики и безопасности. 2007. 10.02. URL: http://www.kremlin.ru/events/president/transcripts/24034 (дата звернення: 10.08.2023).
  • 42. Путін — Бушу: «Україна — це не держава». URL: https://www.pravda.com.ua/news/2008/04/7/ 3410762/ (дата звернення: 10.08.2023).
  • 43. Бабинський А. Війна за «русский мир» чи «Святу Русь»? Ідеологічні корені російської агресії. Наукові записки УКУ: Богослов’я. 2023. Вип. 10. С. 225—251. DOI: 10.47632/2075-4817-2023-10-225-251.
  • 44. 27 липня 2013 року: День, коли Путін оголосив Україні війну. URL: https://www.depo.ua/ukr/life/27-lipnya-2013-roku-den-koli-putin-ogolosiv-ukrayini-viynu-20170727613074 (дата звернення: 10.08.2023).
  • 45. Россия поможет русским в Украине — пресс-секретарь Путина. URL: https://news.liga.net/politics/news/ ros­siya_pomozhet_russkim_v_ukraine_press_sekretar_putina (дата звернення: 10.08.2023).
  • 46. Обращение Президента Российской Федерации. 2014. 18.03. URL: http://www.kremlin.ru/events/pre­sident/news/20603 (дата звернення: 10.08.2023).
  • 47. Атанесян Г. Фашизм та євразійство. Як Олександр Дугін, який ненавидить і боїться Україну, пов’язаний з Кремлем. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-62699184 (дата звернення: 10.08.2023).
  • 48. Доктрина Русского мира (Доклад под редакцией В. Аверьянова). Доктрина Русского мира. Москва: Книжный мир, 2016. Издательский текст. URL: http://www.litres.ru/pades/biblio_book/?art=23318523&lfrom=92259001 (дата звернення: 10.08.2023).
  • 49. «Суміш невігластва та агресії»: російські та українські історики — про статтю Путіна. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-57825840 (дата звернення: 10.08.2023).
  • 50. Barbashin A., Thoburn H. Putin’s brain. Alexander Dugin and the philosophy behind Putin’s invasion of Cri­mea. Foreign Affairs. 2014. 31.03. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/russia-fsu/2014-03-31/putins-brain (Last accessed: 10.08 2023).
  • 51. Drehle Von L. The man known as «Putin’s brain» envisions the splitting of Europe — and the fall of China. The Washington Post. 2023. 22.03. URL: https://www.washingtonpost.com/opinions/2022/03/22/alexander-dugin-author-putin-deady-playbook/ (Last accessed: 10.08 2023).
  • 52. Олександр Дугін — пророк чи російський фашист? Захід про вбивство доньки «мозку Путіна». URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-62639823 (дата звернення: 9.08.2023).
  • 53. Атака на «путінського Распутіна». Що означає для Росії вбивство дочки Олександра Дугіна та які сили можуть за ним стояти. — Світові ЗМІ. URL: https://nv.ua/ukr/world/countries/hto-vbiv-donku-dugina-i-shcho-ce-oznachaye-oglyad-zahidnih-zmi-50264789.html (дата звернення: 9.08.2023).
  • 54. Дугин А. СВО: год первый. Смена парадигмы. URL: https://www.geopolitika.ru/article/svo-god-pervyy-smena-paradigmy 2022.21.02. (дата звернення: 9.08. 2023).
  • 55. «Чорний список» Мінкульту поповнився чотирма російськими письменниками та політологами. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/09/24/ 7192983/ (дата звернення: 10.08.2023).
  • 56. Official Journal of the European Union. L259 I. 2022. Vol. 65. URL: https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:L:2022:259I:FULL&from=EN (Last accessed: 10.08 2023).
  • 57. Указ Президента України № 4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 р. «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». URL: https://www.president.gov.ua/documents/42023-45517 (дата звернення: 10.08.2023).
  • 58. СБУ повідомила про підозру ідеологу рашизму Олександру Дугіну. URL: https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-povidomyla-pro-pidozru-ideolohu-rashyzmu-oleksandru-duhinu (дата звернення: 11.08.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »