« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1241—1246

УДК [745/749:[94:008]](477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1241

ЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ (ФАБРИКА ЛЕВИНСЬКОГО З КЕРАМІКИ, ЗНАКОВІ ВИРОБНИЦТВА, СКЛЯНА, ДЕРЕВООБРОБНА ПРОДУКЦІЯ)

ДЯЧЕНКО Алла

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4496-5931
  • кандидатка педагогічних наук,
  • доцентка кафедри промислового дизайну та комп’ютерних технологій,
  • в. о. декана факультету декоративно-прикладного мистецтва,
  • Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва
  • і дизайну імені Михайла Бойчука,
  • вул. М. Бойчука, 32, 01014, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: alla.diachenko0107@gmail.com

Анотація. Метою дослідження євисвітлення значення виробництв у формуванні національної культурної спадщини. Актуальність теми визначається тим, що виробництва значно впливають на культуру з огляду на їхню національну та традиційну складову, а також розвивають традиційні ремесла у промислових масштабах. У роботі вирішено такі завдання: розглянуто сучасний стан виробництв України; схарактеризовано основні напрями виробництв; визначено вплив виробництв на національну культурну спадщину. Об’єктом вивчення є виробництво як відображення діяльності народу в певній сфері, у яку нація вкладає свої традиції та вірування. Методологія дослідження базується на історичному огляді, систематизації, узагальненні та теоретичному аналізі. Приділено увагу виробництвам, визначено проблеми їх становлення та особливості взаємодії із владою, зазначено вплив виробництв на культуру. Доведено, що розвиток певних виробництв залежить від географічних, антропогенних, історичних та інших фактів. На основі дослідження авторка доходить висновку, згідно з яким виробництва, впливаючи на розвиток національної культурної спадщини, формують національну ідентичність та усвідомлення своєї нації як самобутньої та неповторної.

Ключові слова: виробництво, гутнарство, деревообробне виробництво, кераміка, культура, Левинський, ремесло, скло, ткацтво, фабрика.

Надійшла 10.08.2023

Список використаних джерел

  • 1. Руденко Л. Збереження і використання культурної спадщини в Україні: проблеми та конструктивні пропозиції. Український географічний журнал. 2018. Вип. 2. С. 51—61.
  • 2. Дорофєєва Х. Аналіз впливу наявності об’єктів культурно-історичної спадщини на туристичну привабливість регіону. Економіка та управління національним господарством. 2017. Вип. 13. С. 184—190.
  • 3. Трощинський В. Формування української ідентичності в умовах сучасних викликів: теоретичні і політичні аспекти. Київ: НАПА, 2018. 256 с.
  • 4. Федорович О. Економіка спадщини: посібник для малих громад. Івано-Франківськ: Знати про Карпати, 2019. 120 с.
  • 5. Рубановський К. Аналіз проблем у законодавчому регулюванні збереження та управління культурною та природною спадщиною в Україні. Івано-Франківськ: Туристична Асоціація Івано-Франківщини, 2018. 158 с.
  • 6. Бабка В. Історична пам’ять як фактор політичного впливу в незалежній Україні. Ніжин: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2016. 249 с.
  • 7. Фабрика кахлевих печей. Іван Левинський. URL: https://photo-lviv.in.ua/fabryka-kahlevyh-pechej-ivan-levynskyj-nevidomyj-lviv/ (дата звернення: 04.08.2023).
  • 8. Арт-Пуф. URL: https://art-puf.com/shop/kupiti-bezkarkasnij-divan-za-nizkoju-cinoju-v-ukrajini (дата звернення: 04.08.2023).
  • 9. Львівське художнє скло: від традиційного промислу до революційного мистецтва. URL: https://photo-lviv.in.ua/lvivske-hudozhnje-sklo-vid-tradytsijnoho-promyslu-do-revolyutsijnoho-mystetstva/ (дата звернення: 04.08.2023).
  • 10. Фабрика Авторського Скла. URL: http://factoryglass.com.ua/manufacturing (дата звернення: 04.08.2023).
  • 11. Ткацтво на Україні. URL: https://etnoxata.com.ua/statti/vishivanki-istorija-i-suchasnist/tkatstvo-na-ukrajini/ (дата звернення: 04.08.2023).
  • 12. Богуславська суконна фабрика. URL: https://discover.ua/locations/boguslavskaa-sukonnaa-fabrika (дата звернення: 04.08.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »