« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1397—1407

УДК 76.071.1.(=161.2)(575.3)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1397

ВАЛЕРІЙ БЕЗУШКО: ПЕРІОД ХУДОЖНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИДАВНИЦТВАХ СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ

КОРНІЙЧУК Софія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-5589-161X
  • молодша наукова співробітниця Інституту досліджень
  • бібліотечних мистецьких ресурсів;
  • Львівська національна наукова
  • бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. В. Стефаника, 2, Львів, 79000, Україна,
  • Контакти: e-mail: rudasofia1504@gmail.com

Анотація. Історія українського мистецтварясніє численними прогалинами, які стосуються у тому числі творчої біографії багатьох митців ХХ ст. До їхнього числа входить Валерій Григорович Безушко — український живописець, графік і педагог. Вимушено працюючи у 1974—1990 рр. поза межами батьківщини, він упродовж багатьох років залишався невідомим для українського суспільства. Актуальність обраної теми публікації засвідчує відсутність досліджень про В. Безушка, а також невелике число його творів в Україні. Крім того, вивчення ілюстративного спадку митця сприятиме збагаченню наявних на сьогодні знань про українську графічну школу, зокрема тих її постатей, які в силу обставин працювали за кордоном. Метою публікації є розкриття здобутків В. Безушко, яких він досяг, працюючи у видавництвахДушанбе «Ірфон», «Маоріф» і «Адіб». Опрацювання публікацій про художника, збір, систематизація і мистецтвознавчий аналіз графічних творів, які прикрасили численні видання, лягли в основу статті. Залучення в першу чергу приватних архівів, а також численних інтерв’ю забезпечили об’єктивну характеристику творчого доробку митця. У статті подано коротку біографію В. Безушка. Основну увагу приділено книжковим ілюстраціям, над якими митець працював у Душанбе. Доведено, що В. Безушко, будучи талановитим графіком, своєю працею збагатив мистецтво Таджикистану і приніс славу Україні поза її межами.

Ключові слова: Валерій Григорович Безушко, графіка, книжкова ілюстрація, видавництво, Душанбе.

Надійшла 22.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Стасенко В. Спадкоємці першодрукаря: Словник мит­ців випускників та викладачів кафедри графіки Української академії друкарства. Львів, 2010. 180 с.
  • 2. Столярчук Б. Митці Рівненщини: Енциклопедичний довідник. Рівне: Ліста, 1997. 365 с.
  • 3. Столярчук Б.Й. Митці Рівненщини: Енциклопе­дич­ний довідник. Вид. 2-ге, доповн. й переробл. Рівне: О. Зень, 2011. 386 с.
  • 4. Столярчук Б. Художники Рівненщини: Альманах Рівненської обласної організації Національної спіл­ки художників України. Авт. тексту, ред. і уп. Б. Столярчук. Рівне: Видавець Олег Зень; Рівнен­ська друкарня, 2008. 100 с.
  • 5. Столярчук Б.Й. Безушко Валерій Григорович. Енциклопедія Сучасної України. Київ: Координаційне бю­ро Енциклопедії Сучасної України Національної академії наук України, 2003. Т. 2. С. 423.
  • 6. Довідник членів спілки художників України: 60-річчя заснування спілки художників України. Гол. ред. О.М. Міщенко. Київ: Спілка художників України, 1998. 184 с.
  • 7. Національна спілка художників України: 70-річчя Національної спілки художників України. Редкол.: Чепелик В.А. та ін.; упоряд.: Волощук І.М., Боков­ня О.В. Київ: Нац. спілка худож. України, 2009. 504 с.
  • 8. Ужгородский художник Безушко Валерий Григорьевич. Internet archive: way back mashine. URL: https://web.archive.org/web/20211221114604/https://socrealizm.com.ua/gallery/artist/bezushko-vg-1947 (Дата звернення (21.11.2023).
  • 9. Молодые художники Таджикистан. Авт. текста и сост. О.Р. Румянцева. Москва: Советский художник, 1987. 143 с.
  • 10. Васюк Л. У творчому горінні. Нове життя: гро­мадсько-політична газета. 2014. № 93/94. 7 лис­топ. С. 3.
  • 11. Інтерв’ю з Валерієм Безушком від 20.06.2022. Приватний архів автора.
  • 12. Справа В.Г. Безушка. Українська Академія Друкарства. Особовий архів студентів академії.
  • 13. Сино А.И. Пирўзинома. Душанбе: Маориф, 1980. 104 с.
  • 14. Миршакар М. Живая вода: Стихи и поэмы. Пер. с тадж. (Для детей младш. школ. возраста). Душанбе: Маориф, 1987. 144 с.
  • 15. Сатым У-З. Фирдоуси. Душанбе: Адиб, 1988. 269 с.
  • 16. Яців Р.М. Львівська графіка 1945—1990. Традиції та новаторство. Київ: Наукова думка, 1992. 118 с.
  • 17. Фірдоусі А. Шах-Наме або Іранська книга царів. Львів: друк. Ін-т Ставропиг., 1896. 109 с.
  • 18. Овчінніков В. Книжкова графіка: Альбом. Упоряд. О М. Борисенко. Львів: Українські технології, 2007. 216 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »