« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 5 (173).  С. 1386—1396

УДК 069.51:64]:069:908]](477.53-22Диканька)(045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1386

СВОЛОК 1741 р. З ФОНДІВ ДИКАНСЬКОГО ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

ЩЕРБАНЬ Анатолій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9530-6453
  • доктор культурології, кандидат історичних наук,
  • доцент, завідувач кафедри музейно-туристичної діяльності,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61057, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozaks_1978@ukr.net

БАБКОВА Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0347-0633
  • кандидатка історичних наук,
  • завідувачка навчальної лабораторії
  • з музеєзнавства та пам’яткознавства,
  • Харківська державна академія культури,
  • Бурсацький узвіз, 4, 61057, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: akademikxdak@gmail.com

Анотація. Диканський історико-краєзнавчий музей імені Д.М. Гармаша зберігає, експонує та популяризує значну колекцію артефактів ранньомодерної доби історії України. Мета статті — ввести до наукового обігу експонат з Диканського історико-краєзнавчого музею імені Д.М. Гармаша — сволок першої половини 1741 р., проаналізувавши його декор, особу власника та здійснивши порівняльний аналіз. Об’єктом наукової праці є аналіз сволоків XVIII ст. із колекцій вітчизняних музеїв України як невід’ємної частини матеріальної та духовної культури українців ранньомодерної доби, предмет дослідження — художні, стилістичні та лінгвістичні особливості сволоку середини XVIII ст. із фондів Диканського історико-краєзнавчого музею імені Д.М. Гармаша.

Методологічна основа базується на залученні комплексу методів і підходів музеологічних, історичних та мистецтвознавчих дисциплін, зокрема — історизму, компаративного та візуального аналізу, формально-стилістичного методу й герменевтичного підходу.

Ключові слова: ранньомодерна доба, сволок, музейний предмет, музей, символіка, козацька старшина.

Надійшла 7.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Кулиш П.А. Михайло Чарнышенко или Малороссия восемьдесят лет назад: сочинение П. Кулиша: в 3 ч. Ч. 1. Киев: Университетская тип., 1843. 206 с.
  • 2. История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского: составлена из подлинных документов Запорожского Сечевого Архива: в 3 ч. Сост. А. Скальковским. Одесса: [Печ. в Гор. тип.], 1846. Ч. 3: Падение Новой Сечи и последнего Коша Запорожского. Изд. 2-е, испр. и знач. умнож. 1846. 294, [1] c.
  • 3. Вертильяк Д.Ч. Запорожская старина: Надписи, находящиеся на могильных крестах и склепах. Надписи на домовых сволоках. Записки Одесского общества истории и древностей. Одесса, 1850. Т. 2. С. 823—825.
  • 4. Эварницкій Д.И. Запорожье в остатках старины и преданиях народа: в двух томах. Санкт-Петербург: Издание Л.Ф. Пантелеева, 1888. Ч. II. 257 с.
  • 5. Н. Б. Старинный сволок. Археологическая летопись Южной России. 1904. № 3. С. 95—96.
  • 6. Сумцов Н.Ф. Культурные переживания. Київ: Типография Г.Т. Корчак-Новицкого, 1890. 408 с.
  • 7. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: у 3-х т. Т. 1. Передмова В.А. Смолія; Ред. кол.: П.С. Сохань (голова), В.А. Смолій (заст. голови), В.Г. Сарбей, Г.Я. Сергієнко, М.М. Шубравська (відп. секр.). АН Української РСР; Археографічна комісія; Інститут історії. Київ: Наукова думка, 1990. 596 с.
  • 8. Перелік музейних предметів з фондів НДКМ. Микитинська Запорозька Січ і початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття: матеріали Всеукр. наук. конф. Нікополь: РПЦ Січ, 2008. С. 97—103.
  • 9. Василенко А.Ю. Орнамент на сволоках доби козацтва: інтерпретація та аналіз елементів. Заповідна Хортиця. Історія запорозького козацтва: в пам’ятках та музейній практиці: матеріали IV міжнарод. наук.-практ. конф. Запоріжжя: A&V. Art CROUP, 2010. С. 210—214.
  • 10. Яценко С.П. Сволок із колекції Запорізького краєзнавчого музею. Музейний вісник. Запоріжжя: АА Тандем, 2010. № 10. С. 9—15.
  • 11. Жам О., Грудевич Т. Сволок у хаті чимбаря музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історичний, мистецтвознавчий, історіографічний огляд. Сіверянський літопис. 2021. № 6. С. 25—35. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.5804536
  • 12. Пригарін О.А. Надписи на сволоках хат запорозьких козаків. Регіональне і загальне в історії: зб. тез між­народ. наук. конф. Дніпропетровськ: Пороги, 1995. С. 137—140.
  • 13. Катеринославський музей імени А.Н. Поля. Україна. 1914. Кн. І. С. 150—151.
  • 14. Старая хата Разумовскихъ въ Лемешахъ. Москви­тянинъ. 1855. Мартъ. № 6. Кн. 2. С. 187—188.
  • 15. Короткий огляд роботи Харківського музею українського мистецтва за 1925 рік. Червоний шлях. № 5 від 01.05.1926. С. 247.
  • 16. Таранушенко С.Ю. Житло старої Слобожанщини. Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2011. 195 с.: іл.
  • 17. Милорадович В.П. Житье-бытие лубенского крестьянина. Киевская старина. Том. 77. Апрель. С. 110—135.
  • 18. Лотоцька В. Сакральність мотивів рослинного світу в українському пластичному мистецтві. Народознавчі зошити. 2016. № 6. С. 1423— 1427.
  • 19. Mokłowski K. Sztuka Ludowa w Polsce. Lwów; Kraków: nakł. Księgarni H. Altenberga; druk W.L. Anczyca i Spółki, 1903. 562 s.
  • 20. Puset L. Studya nad Polskiem budownictwem drewnia­nem. I. Chata. Kraków: nakladem Akademii umiejętnosci, 1903. 106 s.
  • 21. Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини. НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса; Українська академія наук; Музей гетьманства. Київ: Стилос, 2009. 432 с.
  • 22. Краєзнавчими стежками Бузівського краю. Дзюба Олександр, Захаров Володимир, Магда Василь. Київ: Гуляєва В.М., 2022. 342 с.
  • 23. Описи Київського намісництва 70—80-х років XVIII cт.: Описово-статистичні джерела. АН УРСР; Археогр. комісія та ін. Упоряд. Г.В. Болотовата; редкол.: Н.С. Сохань (відп. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1989. 392 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »