« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 6 (174).  С. 1374—1385

УДК 7.025.4:27-312.47-526.62″1696″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1374

«БОГОРОДИЦЯ ОДИГІТРІЯ» 1696 РОКУ ІЗ СВЯТОУСПЕНСЬКОЇ УНІВСЬКОЇ ЛАВРИ (ПРОЦЕС РОЗШАРУВАННЯ ТА ПЕРЕНЕСЕННЯ СТАНКОВОГО МАЛЯРСТВА ПРИ РЕСТАВРАЦІЇ ТА ДОСЛІДЖЕННІ ІКОНИ)

ПОЧЕКВА Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-4213-4873
  • художник-реставратор вищої категорії, викладач,
  • Львівський фаховий коледж декоративного
  • та ужиткового мистецтва ім. І. Труша,
  • відділ реставрації творів мистецтва,
  • вул. Снопківська, 47, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pochekva@gmail.com

МЕЛЬНИК Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-4213-4873
  • художник-реставратор вищої категорії,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: i-mel@ukr.net

Анотація. У дослідженні автори ставлять на меті: висвітлити комплекс реставраційних заходів, що зберігають і одночасно відкривають для вивчення усі

малярські шари пам’ятки; проаналізувати проблеми, що можуть виникати під час застосування методики розшарування як одного з найнебезпечніших,

найскладніших та найменш передбачуваних реставраційних заходів. Об’єктом дослідження є процес розшарування як комплекс наукових,

лабораторно-технічних, фізико-хімічних досліджень пам’ятки та ряд особливих реставраційних заходів, спрямованих на збереження усіх

хронологічних малярських нашарувань. Предметом є аналіз, обґрунтування та практичне застосування процесу розшарування на прикладі ікони

«Богородиця Одигітрія» 1696 року із Святоуспенської Унівської лаври зі збірки Національного музею у Львові.

У роботі застосовано поєднання загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження із спеціальними фізико-хімічними і

реставраційними методами дослідження.

Ключові слова: розшарування станкового живопису, малярство, ікона, мистецтво, твір, дослідження, консервація, реставрація, збереження, фарбовий шар.

Надійшла 6.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Lempart-Geratowska M. Przeniesienie dwóch warstw malarskich z feretronu z Wielgich z próbą osadzenia jednej z nich na nowym podłożu. BmiOZ. Seria B. Tom LXXXVIII. Warszawa, 1992. S. 239—246.
  • 2. Lempart-Geratowska M. Rozwarstwjanie malovideł sztalugowych na podłożu drewnianym. Metody i środki działnia. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2002. Т. XI. 158 с.
  • 3. Lempart-Geratowska M. Zabieg rozwarstwjania malovideł sztalugowych — możliwości i ograniczenia. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dziełsztuki akademiisztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 63—68.
  • 4. Rydzewska A., Lempart-Geratowska M. Rozwarstwianie metodą «suchą» dwóchwspółczesnych malowideł na płótnie. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 151—155.
  • 5. Sękowska A. Rozwarstwianie malowideł sztalugowych z wykorzystaniem skurczu kleju licowania (tzw. Metoda «sucha»). Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 133—138.
  • 6. Bilecki T., Kamykowski J. Zdejmowanie przemalowań olej-nych z obrazów temperowych iosadzanie na nowym podłożu. Ochrona zabytków. № 3 (122), XXXI. Warszawa, 1978. C. 182—190.
  • 7. Kamykowski J. Rozwarstwianie malowideł sztalugowych metodą chemiczną, opracowaną w 1976 roku, w świetle trzydziestoletnich osiągnięć i doświadczeń w tej dziedzinie. Stydia I materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 79—93.
  • 8. Puzon Magdalena Rozwarstwienie dwóch malowideł z przedstawieniem św. Sebastiana na obrazie pochodząncym z kościoła św. Wojciecha w Krośnie, obecnie w zbiorach Muzeum Archidiecezjalnego w Przemyślu. Stydia i materialy Konferencji naukowej studentów konserwacji i restauracji dzieł sztuki Krakow, 12—13 kwietnia 2013. Т. II. Kraków: Wydawnictwo Akademii Sztuk Pięknych im. Jana Matejki w Krakowie, 2014. С. 263—275.
  • 9. Margaritoff T. Removing Successive Layers of Painting. Further Work w: Bromelle N., Smith P. Conservation and Restoration of Pictoral Art. Butterworths. London, 1987. S. 140—145.
  • 10. Мокрій В.П. Врятовані скарби: Каталог виставки. Львів; Винники: Друксервіс, 1997. 24 с.: іл.
  • 11. Радомська В.Р. Розшарування малярства як метод збе-реження пам’яток. Проблеми збереження, консервації, реставрації та експертизи музейних пам’яток: тези доп. V міжнар. наук.-практ. конф. 24—27 травня 2005 р., Київ: ННДРЦУ, 2005. С. 247 — 250.
  • 12. Radomska W. Problematyka rozwarstwjania obiektóv malarstwa sztalugowego, należących do sztuki sakralnej Ga-liciji, na przykładzie ikony «Złożenie do grobu», koniec XVII w., ze zbiorów Muzeum — Zamek w Łańcucie. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Т. XVI. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. C. 109—116.
  • 13. Іванів Б., Почеква А. Актуальність методики розша-ровування запису в темперному, олійному малярстві (ікона «Архістратиг Михаїл» з церкви села Семенівка). Проблеми збереження, консервації, реставрації та експертизи музейних пам’яток: тези доп. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 22—24 травня 2001 р. Київ, 2001. С. 50—52.
  • 14. Почеква А. Реставраційні терміни, що застосовуються у сфері розшарування станкового малярства та перенесення його на нову основу. Вісник ЛНАМ. Вип. № 48. 2022. С. 88—98.
  • 15. Мельник І., Почеква А. Дослідження та специфіка процесу розшарування й перенесення на нову основу ікони «Богородиця з дитям» 1696 року зі Свято-успенської Унівської Лаври. Збереження й дослід-ження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності:доповіді та повідомлення Міжнар. наук. конф., 25-27 вер. 2013 р. Львів: Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, 2013. С. 704—709.
  • 16. Почеква А.І., Ющук Т.А. Розшарування та перенесення на нову основу олійного запису ікони «Введення в храм Пресвятої Богородиці» другої половини ХІХ століття з поверхні авторського темперного малярства «Св. Онуфрій Пустельник» кінця XVII століття. Дослідження, консервація, реставрація рухомих пам’я-ток історії та культури: традиції, інновації: наук. доп. Х міжнар. нук.-практ. конф., 24—27 травня 2016 р.Київ: АДЕФ-Україна, 2016. С. 282—286.
  • 17. Долуда А.О., Терехов М.О. Дослідження розшарування різночасового живопису. Наукова реставрація. Історія, сучасність, шляхи модернізації. Наукові доповіді ХІ міжнар. нук.-практ. конф., 11—14 вересня 2018 р.Київ: Національний науково-дослідний реставраційний центр України, 2018. С. 165—170.
  • 18. Терехов М.О. Дослідження процесу розшарування різночасового живопису на досвіді реставрації ікони «Св. Миколай» кінця XVIIІ століття. Дослідження, консервація, реставрація рухомих пам’яток історії та культури: традиції, інновації. Наукові доповіді Х міжнар. нук.-практ. конф., 24—27 травня 2016 р. Київ: АДЕФ-Україна, 2016. С. 329—332.
  • 19. Doluda A., Terekhov M. Experience of separasion of multi-temporal painting. Всеукраїнська наукова конфе-ренція професорсько-викладацького складу і студентів ХДАДМ за підсумками роботи 2017/2018 навчального року. Збірник статей. Харків: ХДАДМ, 2018. 25 травня. С. 17—20.
  • 20. Антоненкова Н.О. Розшарування різночасового живопису з розділяючим шаром лаку. Актуальні питання мистецтвознавства: виклики XXI століття: зб. статей Міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої 95-річчю заснування вищої художньої школи Харкова. Харків: ХДАДМ, 2016. 13 жовт. С. 9—12.
  • 21. У збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон». Авт.-упоряд. о. д-р С. Дмитрух. Ч. ІІ. Львів: Срібне слово, 2008. 160 с.
  • 22. Паспорт реставрації пам’ятки історії та культури (рухомої). Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Художник-реставратор Мельник І.Ф.
  • 23. Гелитович М. Українські ікони кінця XV — початку XХ ст. зі збірки «Студіон» у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. URL: https://doi.org/10.37222/2524-0315-2020-12(28)-11; https://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/faho-vi-vydan-nya/zapysky-lnnbu-im-v-stefanyka/zp2020/zb2020gelytovych_m/ (дата звернення 6.10.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »