« 2023. № 6 (174)

Народознавчі зошити.  2023. № 6 (174).  С. 1374—1385

УДК 7.025.4:27-312.47-526.62″1696″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06.1374

«БОГОРОДИЦЯ ОДИГІТРІЯ» 1696 РОКУ ІЗ СВЯТОУСПЕНСЬКОЇ УНІВСЬКОЇ ЛАВРИ (ПРОЦЕС РОЗШАРУВАННЯ ТА ПЕРЕНЕСЕННЯ СТАНКОВОГО МАЛЯРСТВА ПРИ РЕСТАВРАЦІЇ ТА ДОСЛІДЖЕННІ ІКОНИ)

ПОЧЕКВА Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-4213-4873
  • художник-реставратор вищої категорії, викладач,
  • Львівський фаховий коледж декоративного
  • та ужиткового мистецтва ім. І. Труша,
  • відділ реставрації творів мистецтва,
  • вул. Снопківська, 47, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pochekva@gmail.com

МЕЛЬНИК Ірина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-4213-4873
  • художник-реставратор вищої категорії,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: i-mel@ukr.net

Анотація. У дослідженні автори ставлять на меті: висвітлити комплекс реставраційних заходів, що зберігають і одночасно відкривають для вивчення усі

малярські шари пам’ятки; проаналізувати проблеми, що можуть виникати під час застосування методики розшарування як одного з найнебезпечніших,

найскладніших та найменш передбачуваних реставраційних заходів. Об’єктом дослідження є процес розшарування як комплекс наукових,

лабораторно-технічних, фізико-хімічних досліджень пам’ятки та ряд особливих реставраційних заходів, спрямованих на збереження усіх

хронологічних малярських нашарувань. Предметом є аналіз, обґрунтування та практичне застосування процесу розшарування на прикладі ікони

«Богородиця Одигітрія» 1696 року із Святоуспенської Унівської лаври зі збірки Національного музею у Львові.

У роботі застосовано поєднання загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження із спеціальними фізико-хімічними і

реставраційними методами дослідження.

Ключові слова: розшарування станкового живопису, малярство, ікона, мистецтво, твір, дослідження, консервація, реставрація, збереження, фарбовий шар.

Надійшла 6.11.2023

Список використаних джерел

  • 1. Lempart-Geratowska M. Przeniesienie dwóch warstw malarskich z feretronu z Wielgich z próbą osadzenia jednej z nich na nowym podłożu. BmiOZ. Seria B. Tom LXXXVIII. Warszawa, 1992. S. 239—246.
  • 2. Lempart-Geratowska M. Rozwarstwjanie malovideł sztalugowych na podłożu drewnianym. Metody i środki działnia. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2002. Т. XI. 158 с.
  • 3. Lempart-Geratowska M. Zabieg rozwarstwjania malovideł sztalugowych — możliwości i ograniczenia. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dziełsztuki akademiisztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 63—68.
  • 4. Rydzewska A., Lempart-Geratowska M. Rozwarstwianie metodą «suchą» dwóchwspółczesnych malowideł na płótnie. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 151—155.
  • 5. Sękowska A. Rozwarstwianie malowideł sztalugowych z wykorzystaniem skurczu kleju licowania (tzw. Metoda «sucha»). Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 133—138.
  • 6. Bilecki T., Kamykowski J. Zdejmowanie przemalowań olej-nych z obrazów temperowych iosadzanie na nowym podłożu. Ochrona zabytków. № 3 (122), XXXI. Warszawa, 1978. C. 182—190.
  • 7. Kamykowski J. Rozwarstwianie malowideł sztalugowych metodą chemiczną, opracowaną w 1976 roku, w świetle trzydziestoletnich osiągnięć i doświadczeń w tej dziedzinie. Stydia I materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. Т. XVI. C. 79—93.
  • 8. Puzon Magdalena Rozwarstwienie dwóch malowideł z przedstawieniem św. Sebastiana na obrazie pochodząncym z kościoła św. Wojciecha w Krośnie, obecnie w zbiorach Muzeum Archidiecezjalnego w Przemyślu. Stydia i materialy Konferencji naukowej studentów konserwacji i restauracji dzieł sztuki Krakow, 12—13 kwietnia 2013. Т. II. Kraków: Wydawnictwo Akademii Sztuk Pięknych im. Jana Matejki w Krakowie, 2014. С. 263—275.
  • 9. Margaritoff T. Removing Successive Layers of Painting. Further Work w: Bromelle N., Smith P. Conservation and Restoration of Pictoral Art. Butterworths. London, 1987. S. 140—145.
  • 10. Мокрій В.П. Врятовані скарби: Каталог виставки. Львів; Винники: Друксервіс, 1997. 24 с.: іл.
  • 11. Радомська В.Р. Розшарування малярства як метод збе-реження пам’яток. Проблеми збереження, консервації, реставрації та експертизи музейних пам’яток: тези доп. V міжнар. наук.-практ. конф. 24—27 травня 2005 р., Київ: ННДРЦУ, 2005. С. 247 — 250.
  • 12. Radomska W. Problematyka rozwarstwjania obiektóv malarstwa sztalugowego, należących do sztuki sakralnej Ga-liciji, na przykładzie ikony «Złożenie do grobu», koniec XVII w., ze zbiorów Muzeum — Zamek w Łańcucie. Stydia i materialy widziału konserwacji i restauracji dzieł sztuki akademii sztuk pięknych w Krakowie. Т. XVI. Kraków: Akademia sztuk pięknych w Krakowie, 2007. C. 109—116.
  • 13. Іванів Б., Почеква А. Актуальність методики розша-ровування запису в темперному, олійному малярстві (ікона «Архістратиг Михаїл» з церкви села Семенівка). Проблеми збереження, консервації, реставрації та експертизи музейних пам’яток: тези доп. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 22—24 травня 2001 р. Київ, 2001. С. 50—52.
  • 14. Почеква А. Реставраційні терміни, що застосовуються у сфері розшарування станкового малярства та перенесення його на нову основу. Вісник ЛНАМ. Вип. № 48. 2022. С. 88—98.
  • 15. Мельник І., Почеква А. Дослідження та специфіка процесу розшарування й перенесення на нову основу ікони «Богородиця з дитям» 1696 року зі Свято-успенської Унівської Лаври. Збереження й дослід-ження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності:доповіді та повідомлення Міжнар. наук. конф., 25-27 вер. 2013 р. Львів: Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, 2013. С. 704—709.
  • 16. Почеква А.І., Ющук Т.А. Розшарування та перенесення на нову основу олійного запису ікони «Введення в храм Пресвятої Богородиці» другої половини ХІХ століття з поверхні авторського темперного малярства «Св. Онуфрій Пустельник» кінця XVII століття. Дослідження, консервація, реставрація рухомих пам’я-ток історії та культури: традиції, інновації: наук. доп. Х міжнар. нук.-практ. конф., 24—27 травня 2016 р.Київ: АДЕФ-Україна, 2016. С. 282—286.
  • 17. Долуда А.О., Терехов М.О. Дослідження розшарування різночасового живопису. Наукова реставрація. Історія, сучасність, шляхи модернізації. Наукові доповіді ХІ міжнар. нук.-практ. конф., 11—14 вересня 2018 р.Київ: Національний науково-дослідний реставраційний центр України, 2018. С. 165—170.
  • 18. Терехов М.О. Дослідження процесу розшарування різночасового живопису на досвіді реставрації ікони «Св. Миколай» кінця XVIIІ століття. Дослідження, консервація, реставрація рухомих пам’яток історії та культури: традиції, інновації. Наукові доповіді Х міжнар. нук.-практ. конф., 24—27 травня 2016 р. Київ: АДЕФ-Україна, 2016. С. 329—332.
  • 19. Doluda A., Terekhov M. Experience of separasion of multi-temporal painting. Всеукраїнська наукова конфе-ренція професорсько-викладацького складу і студентів ХДАДМ за підсумками роботи 2017/2018 навчального року. Збірник статей. Харків: ХДАДМ, 2018. 25 травня. С. 17—20.
  • 20. Антоненкова Н.О. Розшарування різночасового живопису з розділяючим шаром лаку. Актуальні питання мистецтвознавства: виклики XXI століття: зб. статей Міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої 95-річчю заснування вищої художньої школи Харкова. Харків: ХДАДМ, 2016. 13 жовт. С. 9—12.
  • 21. У збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон». Авт.-упоряд. о. д-р С. Дмитрух. Ч. ІІ. Львів: Срібне слово, 2008. 160 с.
  • 22. Паспорт реставрації пам’ятки історії та культури (рухомої). Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Художник-реставратор Мельник І.Ф.
  • 23. Гелитович М. Українські ікони кінця XV — початку XХ ст. зі збірки «Студіон» у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. URL: https://doi.org/10.37222/2524-0315-2020-12(28)-11; https://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/faho-vi-vydan-nya/zapysky-lnnbu-im-v-stefanyka/zp2020/zb2020gelytovych_m/ (дата звернення 6.10.2023).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »