« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 145—153

УДК 75/76.071.1.072.2.016.4(477)”18/19″В.Кричевський

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.145

ВАСИЛЬ КРИЧЕВСЬКИЙ ЯК ДОСЛІДНИК МИСТЕЦТВА

СЕЛІВАЧОВ Михайло

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-9199-0270
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • кафедра теорії й історії мистецтва НАОМА,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: mik_sel@ukr.net

ПУЧКОВ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0635-6361
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • Президія Національної академії мистецтв України,
  • Вул. Бульварно-Кудрявська, 20, 01054, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: dr.a.puchkov@ukr.net

Анотація. Актуальність: Мистецтвознавча спадщина Василя Кричевського (1873—1952) досліджена менше, порівняно з архітектурною, графічною, живописною, декоративною творчістю видатної, універсально обдарованої особистості.

Цим і зумовлена мета статті — попередня систематизація та характеристика дослідницького доробку художника й архітектора.

Об’єктом дослідження є два десятки його збережених текстів у науковій і публіцистичній галузі з проблематики скульптури, орнаменту, архітектури, кіно, а предметом — їх тематико-змістовні та стилістичні особливості.

Методика праці — встановлення хронології та простеження змін у концептуальних підходах, аналіз текстів і виявлення взаємозалежності творчої та наукової діяльності Василя Кричевського.

Автори доходить висновку про вражаючу ерудицію, словесну майстерність і практичну цінність опублікованих праць, їхню наукову новизну, завдяки чому в 1939 р. В. Кричевський був удостоєний наукового ступеня доктора мистецтвознавства без захисту дисертації та за відсутності диплома про здобуття вищої освіти.

Ключові слова: історія українського мистецтва й архітектури, мистецтвознавство, художня критика.

Надійшла 22.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Павловський В. Василь Григорович Кричевський: Життя й творчість. Нью-Йорк: УВАН, 1974. 316 c.
  • 2. Рубан-Кравченко В. Кричевські і українська художня культура ХХ століття: Василь Кричевський. Київ: Криниця, 2004. 704 c.
  • 3. Василь Григорович Кричевський (2016—2020): Хрес­томатія (вибр. розвідки про нього, автобіогр. спадщина): в 2 т. Харків: Савчук О.О., 2016. Т. 1: 1891—1943 рр. Передм. І.О. Ходак; упоряд. О.О. Сав­чук. 2016. 532 c.; Т. 2: 1943—1976 рр. Упоряд. тому О.О. Савчук. 2020. 464 c.
  • 4. Василь Кричевський: орнаментні композиції: альбом. Передм. М.Р. Селівачов, А.О. Пучков; упоряд. О.О. Савчук. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2023. 312 с.: 220 іл.
  • 5. Ясієвич В.Є. Василь Кричевський — співець українського народного стилю. Українське мистецтвознавство: міжвідомчий збірник наукових праць. Київ, 1993. Вип. 1. С. 119.
  • 6. Holme, Charles, ed. Peasant Art in Sweden, Lapland and Iceland. London; Paris; New York: The Studio, 1910. VII, 48 p.: il.
  • 7. Holme, Charles, ed. Peasant Art in Austria and Hungary. London; Paris; New York: The Studio, 1911. X, 46 р.: 816 il.
  • 8. Holme, Charles, ed. Peasant Art in Russia. London; Paris; New York: The Studio, 1912. XII, 52 p.: 550 il.
  • 9. Молокін О. Український модерн в архітектурі ХХ ст. Василь Григорович Кричевський (2016—2020): Хрес­томатія (вибр. розвідки про нього, автобіогр. спадщина. Т. 1: 1891—1943 рр. Передм. І.О. Ходак; упоряд. О.О. Савчук). 2016. С. 149.
  • 10. Кричевський В. Перший конкурс на пам’ятник Шевченка. Літературно-науковий вісник. 1910. Кн. VІ. С. 548—550.
  • 11. Кричевський В. Другий конкурс на пам’ятник Шевченка. Літературно-науковий вісник. 1911. Кн. ІІІ. С. 574—576.
  • 12. Кричевський В. Лист до редакції (щодо шортинівського проєкту пам’ятника Т. Шевченкові). Сяйво. 1914. № 5—6. С. 168—171.
  • 13. Кричевський В. Лист до редакції газети «Рада» (про підсумки конкурсу на пам’ятник Т. Шевченку). Рада. 1914. № 130. 11 червня. С. 3.
  • 14. Кричевський В. Ілюстрований Кобзар: відгук на видання. Літературно-науковий вісник. 1911. Кн. IV. С. 114—121.
  • 15. Кричевський В. Розуміння українського стилю. Сяйво. 1914. № 3. С. 88—91.
  • 16. Кричевський В. Програма Індустріальної майстерні проф. Василя Григ. Кричевського в Інституті пластичного мистецтва у Києві. 1922. Автограф: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 166. Оп. 2. Од. зб. 1553. Арк. 50.
  • 17. Кричевський В. В[адим] Щербаківський. Архітектура у ріжних народів і на Україні. Літературно-науковий вісник. 1911. Кн. II. С. 440—441 (Рецензія на книгу: Архітектура у ріжних народів і на Україні. Львів; Київ, 1910. 256 с.).
  • 18. Кричевський В. Архітектура доби. Червоний Шлях. 1928. № 3. С. 103—114.
  • 19. Кричевський В. Будинок, де жив Т.Г. Шевченко. Україна. 1925. № 1—2. С. 136—138.
  • 20. Кричевський В. До художнього оформлення будинку Т. Шевченка. Глобус. 1926. № 5. С. 67.
  • 21. Кричевський В. Про роботу над фільмом «Тарас Шевченко». Кіно. 1926. № 12. С. 13—15.
  • 22. Кричевський В. Заповідник Т.Г. Шевченка в Каневі. Архітектура Радянської України. 1938. № 3. Спів­автор П.Ф. Костирко.
  • 23. Кричевский В. Архитектура и народное творчество. Архитектурная газета (Москва). 1937. № 17.
  • 24. Кричевський В. Нарбут в Українській академії мистецтва.Образотворче мистецтво. 1997. № 1. С. 55—59 (репринт статті 1928 року).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »