« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 145—153

УДК 75/76.071.1.072.2.016.4(477)”18/19″В.Кричевський

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.145

ВАСИЛЬ КРИЧЕВСЬКИЙ ЯК ДОСЛІДНИК МИСТЕЦТВА

СЕЛІВАЧОВ Михайло

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-9199-0270
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • кафедра теорії й історії мистецтва НАОМА,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: mik_sel@ukr.net

ПУЧКОВ Андрій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0635-6361
  • доктор мистецтвознавства, професор,
  • Президія Національної академії мистецтв України,
  • Вул. Бульварно-Кудрявська, 20, 01054, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: dr.a.puchkov@ukr.net

Анотація. Актуальність: Мистецтвознавча спадщина Василя Кричевського (1873—1952) досліджена менше, порівняно з архітектурною, графічною, живописною, декоративною творчістю видатної, універсально обдарованої особистості.

Цим і зумовлена мета статті — попередня систематизація та характеристика дослідницького доробку художника й архітектора.

Об’єктом дослідження є два десятки його збережених текстів у науковій і публіцистичній галузі з проблематики скульптури, орнаменту, архітектури, кіно, а предметом — їх тематико-змістовні та стилістичні особливості.

Методика праці — встановлення хронології та простеження змін у концептуальних підходах, аналіз текстів і виявлення взаємозалежності творчої та наукової діяльності Василя Кричевського.

Автори доходить висновку про вражаючу ерудицію, словесну майстерність і практичну цінність опублікованих праць, їхню наукову новизну, завдяки чому в 1939 р. В. Кричевський був удостоєний наукового ступеня доктора мистецтвознавства без захисту дисертації та за відсутності диплома про здобуття вищої освіти.

Ключові слова: історія українського мистецтва й архітектури, мистецтвознавство, художня критика.

Надійшла 22.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Павловський В. Василь Григорович Кричевський: Життя й творчість. Нью-Йорк: УВАН, 1974. 316 c.
  • 2. Рубан-Кравченко В. Кричевські і українська художня культура ХХ століття: Василь Кричевський. Київ: Криниця, 2004. 704 c.
  • 3. Василь Григорович Кричевський (2016—2020): Хрес­томатія (вибр. розвідки про нього, автобіогр. спадщина): в 2 т. Харків: Савчук О.О., 2016. Т. 1: 1891—1943 рр. Передм. І.О. Ходак; упоряд. О.О. Сав­чук. 2016. 532 c.; Т. 2: 1943—1976 рр. Упоряд. тому О.О. Савчук. 2020. 464 c.
  • 4. Василь Кричевський: орнаментні композиції: альбом. Передм. М.Р. Селівачов, А.О. Пучков; упоряд. О.О. Савчук. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2023. 312 с.: 220 іл.
  • 5. Ясієвич В.Є. Василь Кричевський — співець українського народного стилю. Українське мистецтвознавство: міжвідомчий збірник наукових праць. Київ, 1993. Вип. 1. С. 119.
  • 6. Holme, Charles, ed. Peasant Art in Sweden, Lapland and Iceland. London; Paris; New York: The Studio, 1910. VII, 48 p.: il.
  • 7. Holme, Charles, ed. Peasant Art in Austria and Hungary. London; Paris; New York: The Studio, 1911. X, 46 р.: 816 il.
  • 8. Holme, Charles, ed. Peasant Art in Russia. London; Paris; New York: The Studio, 1912. XII, 52 p.: 550 il.
  • 9. Молокін О. Український модерн в архітектурі ХХ ст. Василь Григорович Кричевський (2016—2020): Хрес­томатія (вибр. розвідки про нього, автобіогр. спадщина. Т. 1: 1891—1943 рр. Передм. І.О. Ходак; упоряд. О.О. Савчук). 2016. С. 149.
  • 10. Кричевський В. Перший конкурс на пам’ятник Шевченка. Літературно-науковий вісник. 1910. Кн. VІ. С. 548—550.
  • 11. Кричевський В. Другий конкурс на пам’ятник Шевченка. Літературно-науковий вісник. 1911. Кн. ІІІ. С. 574—576.
  • 12. Кричевський В. Лист до редакції (щодо шортинівського проєкту пам’ятника Т. Шевченкові). Сяйво. 1914. № 5—6. С. 168—171.
  • 13. Кричевський В. Лист до редакції газети «Рада» (про підсумки конкурсу на пам’ятник Т. Шевченку). Рада. 1914. № 130. 11 червня. С. 3.
  • 14. Кричевський В. Ілюстрований Кобзар: відгук на видання. Літературно-науковий вісник. 1911. Кн. IV. С. 114—121.
  • 15. Кричевський В. Розуміння українського стилю. Сяйво. 1914. № 3. С. 88—91.
  • 16. Кричевський В. Програма Індустріальної майстерні проф. Василя Григ. Кричевського в Інституті пластичного мистецтва у Києві. 1922. Автограф: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 166. Оп. 2. Од. зб. 1553. Арк. 50.
  • 17. Кричевський В. В[адим] Щербаківський. Архітектура у ріжних народів і на Україні. Літературно-науковий вісник. 1911. Кн. II. С. 440—441 (Рецензія на книгу: Архітектура у ріжних народів і на Україні. Львів; Київ, 1910. 256 с.).
  • 18. Кричевський В. Архітектура доби. Червоний Шлях. 1928. № 3. С. 103—114.
  • 19. Кричевський В. Будинок, де жив Т.Г. Шевченко. Україна. 1925. № 1—2. С. 136—138.
  • 20. Кричевський В. До художнього оформлення будинку Т. Шевченка. Глобус. 1926. № 5. С. 67.
  • 21. Кричевський В. Про роботу над фільмом «Тарас Шевченко». Кіно. 1926. № 12. С. 13—15.
  • 22. Кричевський В. Заповідник Т.Г. Шевченка в Каневі. Архітектура Радянської України. 1938. № 3. Спів­автор П.Ф. Костирко.
  • 23. Кричевский В. Архитектура и народное творчество. Архитектурная газета (Москва). 1937. № 17.
  • 24. Кричевський В. Нарбут в Українській академії мистецтва.Образотворче мистецтво. 1997. № 1. С. 55—59 (репринт статті 1928 року).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »