« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 30—41

УДК 930.2:[398.332.416/.42:398.47:133.4](=1:477.86/.87+83)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.030

«ПОЛАЗНИК» НА БОЙКІВЩИНІ: АКЦІОНАЛЬНО-МАГІЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛАХ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

СЕРЕБРЯКОВА Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1039-2920
  • кандидатка історичних наук,
  •  старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: o-sereb@ukr.net

Анотація. Метою розвідки є висвітлення пласту звичаєво-обря­дових і світоглядних явищ, пов’язаних із «полазником» на теренах Бойківщини, введення в науковий обіг, систематизація та аналіз нових відомостей. Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова культура жителів Бойківщини, а предметом— архаїчний звичай «полазник», який побутував у бойків. Звернуто увагу на його ґенезу, різні уявлення, вірування про постать «полазника», виявлено річні календарні свята його відвідин. Охарактеризовано різновиди, локальні відмінності, повір’я, звичаєві настанови, ритуальні табу, своєрідні вмотивування звичаю. Відображено також дані про особисті якості «полазника», його магічні здібності, функціональну подібність до колядника та ін. Наведено приклади, що підтверджують тісний зв’язок такого ритуального гостя з культом предків. Це виявляється у щедрому обдаровуванні візитерів, яких у народі сприймали як посередників між світами, уособленням душ померлих. Розкрито акціональний та вербальний рівні досліджуваного звичаю. Аналіз засвідчує різні види оригінальних магічних обрядодій оберегового, продукуючого та шлюбного спрямування з боку першого відвідувача та господарів хати. Джерельною основою статті є матеріали польових досліджень, праці другої половини ХІХ — початку ХХI ст. Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування. Зокрема, застосовано метод польового спостереження, типологічного аналізу, порівняльно-історичний, компаративний, структурно-семантичний.

Ключові слова: полазник, Бойківщина, уявлення, вірування, настанови, табу, магія.

Надійшла 4.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Архів Інституту народознавства НАН України (далі — Архів ІН НАНУ). Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 588. Арк. 1—123.
  • 2. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 590. Арк. 1—49.
  • 3. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 609. Арк. 1—65.
  • 4. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 787. Арк. 1—200.
  • 5. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського Національної академії наук України. Ф. 14–3. Од. зб. 6. Арк. 1—128.
  • 6. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 216. Арк. 1—51.
  • 7. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 217. Арк. 1—32.
  • 8. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 227. Арк. 1—67.
  • 9. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 228. Арк. 1—53.
  • 10. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 240. Арк. 1—65.
  • 11. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 513. Арк. 1—73.
  • 12. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 521. Арк. 1—46.
  • 13. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 533. Арк. 1—183.
  • 14. Науковий архів кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Ф. 3. П. 3. Од. зб. 48. Арк. 1—95.
  • 15. Науковий архів кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Ф. 3. П. 5. Од. зб. 82. Арк. 1—36.
  • 16. Франко І. Людові віруваня на Підгірю. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Т. V. С. 160—218.
  • 17. Зубрицький М. Народнїй календар, народнї звичаї і повірки, привязані до днїв в тиждни і до рокових сьвят. Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1900. Т. III. С. 33—60.
  • 18. Schnaider J. Z życia górali nadłomnickich. Lud. Lwów, 1912. T. XVIII. S. 141—217.
  • 19. Дучимінська О. Різдвяні й святойорданські звичаї в селі Тяпча (Східня Бойківщина). Літопис Бойківщини. Самбір, 1938. № 10. С. 55—59.
  • 20. Дучимінська О. Різдвяні звичаї в селі Тяпчі. Жіноча Доля. Коломия, 1937. Ч. 1—2. С. 3–4.
  • 21. Богатырев П.Г. Магические действия, обряды и верования Закарпатья. Вопросы теории народного искусства. Москва: Искусство, 1971. С. 167—296.
  • 22. Богатырев П. «Полазник» у южных славян, мадьяров, словаков, поляков и украинцев. Опыт сравнительного изучения славянских обрядов. Народная культура славян. Москва: ОГИ, 2007. С. 131—214.
  • 23. Кутельмах К. Календарна обрядовість як етногенетичне джерело.В кн.: Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4 т. Львів: Інститут народознавства НАН України. Т. 2. Етнологія та мистецтвознавство. 2006. С. 473—557.
  • 24. Кутельмах К.М. Мандрівка вглиб віків (Прадавні елементи в зимовій обрядовості). Старосамбірщина. Альманах. Вип. 1. Львів: Місіонер. 2001. С. 87—95.
  • 25. Зборовський П. Різдвяний цикл свят за традицією села Верхнє Висоцьке на Турківщині. Народознавчі зошити. 2008. № 1—2. С. 49—53.
  • 26. Глушко М. Походження «полазника» як звичаю зимової календарної обрядовості українців (нова концепція). Народна творчість та етнографія. 2003. № 3. С. 83—89
  • 27. Галайчук В. Традиційні календарні звичаї та обряди Старосамбірщини. Записки НТШ. Львів, 2010. Т. CCLIX: Праці секції етнографії та фольклористики. С. 138—178.
  • 28. Єдність у різноманітности. Бойки: навч.-метод.посібник. Львів; Житомир, 2020. 160 с.
  • 29. Громова Н. Трансформації обряду зустрічі «полазника» у структурі зимової обрядовості бойків (кінець XIX — початок XXI століття). Народна творчість та етнологія. 2017. № 1. C. 56—67.
  • 30. Громова Н. Різдвяно-новорічна обрядовість україн­ців Бойківщини (кінець XX — початок XXI сто­ліття): дис. канд. іст. наук: 07.00.05 — етнологія. Київ, 2007. 310 с.
  • 31. Коломийчук О. Календарна обрядовість українців Бойківщини: осінньо-зимовий цикл (кінець XIX ст. — 30-ті рр. XX ст.). Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2022. 376 с.: іл.
  • 32. Комарницький І. Різдвяні звичаї в селі Лопушанка Хомина Турчанського повіту. Літопис Бойківщини. Самбір, 1989. Ч. 1/49. С. 67—69.
  • 33. Прокопик В. Весільні звичаї в селі Стрілки коло Старого Самбора. Літопис Бойківщини. Самбір, 1977. Ч. 1/25. С. 30—39.
  • 34. Левкиевская Е.Е. Нищий. Славянские древности: этнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2004. Т. 3. К (Круг)—П (Перепелка). С. 408—411.
  • 35. Валенцова М.М., Виноградова Л.Н. Кожух. Славянские древности: этнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н. И. Толстого. Москва: Междуна­родные отношения, 1999. Т. 2. Д—К (Крошки). С. 520—522.
  • 36. Дубина Р. Різдвяно-новорічна обрядовість населення Східної Бойківщини (за матеріалами експедиційних досліджень). URL: https://www.pyrohiv.com/activities/rizdvyano-novorichna-obryadovist-naselennya-skhidnoi-boykivshchini-za-materialami-ekspeditsiynikh-do.html

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »