« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 297—315

УДК 930.2:271.4-726.25(477.85-25)”18″І.Величко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.297

СВЯЩЕННИК ЯКІВ ВЕЛИЧКО (1801—1867) ТА ЙОГО ВНЕСОК У НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛИЧИНИ

НЕСТЕРУК Юрій

НЕСТЕРУК Назарій

  • ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-5402-9058
  • магістр філософії, магістр історії та археології,
  • м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nazariynesteruk@gmail.com

Анотація. У публікації вперше у вітчизняній історіографії подається інформація про основні віхи біографії о. Якова Величка (1801—1867), його родину, церковну, громадську та видавничу діяльність пароха в с. Угринів з філією в Нісмичах на Сокальщині, учасника Собору Руських Учених 1848 р., публікації у часописі «Зоря Галицька», ініціатора й автора календарів-місяцесловів «Перемишлянин» і «Львовянин», вклад у просвітницьку діяльність і національне відродження Галичини.

Предметом дослідження є постать о. Якова Величка.

Метою дослідження є висвітлити життєвий шлях, церковну та громадську діяльність о. Якова Величка.

Актуальність статті полягає в необхідності дослідити життєвий шлях, церковну, громадську і видавничу діяльність о. Якова Величка.

Джерельною базою для цього дослідження були фонди Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (далі — ЦДІА України у Львові), Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника (далі — ЛННБ), Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (далі  — НБ ЛНУ), а також Державного Архіву в Перемишлі (Archiwum Paсstwowe w Przemyњlu) (Республіка Польща) (далі — APP).

Ключові слова: священник Яків Величко, Угринів, Нісмичі, Греко-Католицька Церква, Собор Руських Учених, календарі-місяцеслови «Перемишлянин» і «Львовянин».

Надійшла 23.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Нестерук Ю., Нестерук Н. Священник Іван Величко (1836—1889): життєвий шлях, релігійна та громадська діяльність. Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 435—449.
  • 2. Archiwum Państwowe w Przemyślu. Fond 56-142/0/ 7957. Kopie ksiąg metrykalnych parafii Uhrynów z filią Nusmyce (dekanat Wareż) z l. 1784—1841, 1843—1844.
  • 3. Niesielski K. Herbarz Polski. Tom 9. Lipsk: Nakładem i drukiem Breitropfa i Haertela, 1842. 468 s.
  • 4. Іоаннъ Сирокомля Величко (некролог). Душпастиръ. 1889. № 3 (12). 15 (27) червня. С. 332—333.
  • 5. Archiwum Paсstwowe w Przemyњlu. Fond 56-142/0/ 7591. Kopie ksi№g metrykalnych parafii Uhrynуw z fili№ Nusmyce (dekanat Wareї) z l. 1791—1830, 1836—1837, 1839, 1841—1842, 1844.
  • 6. ЦДІА України у Львові. Ф. 451 (Греко-католицька богословська академія, м. Львів). Оп. 2. Од. зб. 598.
  • 7. ЦДІА України у Львові. Ф. 451 (Греко-католицька богословська академія, м. Львів). Оп. 2. Од. зб. 388.
  • 8. Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. Львів, 1998. 863 с.
  • 9. Schematismus universi venerabilis cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro anno domini 1828. Typis Gołębiowskianis. Premisliae, 1828. 102 p.
  • 10. Schematismus universi venerabilis cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro anno domini 1830. Typis Gołębiowskianis. Premisliae, 1830. 205 p.
  • 11. Schematismus universi venerabilis cleri Dioeceseos Gra­eco Catholicae Premisliensis pro anno domini 1831. Typis Gołębiowskianis. Premisliae, 1831. 228 p.
  • 12. Schematismus universi venerabilis cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro anno domini 1835. Typis Gołębiowskianis. Premisliae, 1835. 194 p.
  • 13. Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). Львів: Каменяр, 1995. 1008 с.
  • 14. Ріпецький М. Спогади про село Угринів. Extractume «Bohoslovia». № 32. Romae, 1968. 53 c.
  • 15. Запрошеньє ученихъ русскихъ на зъѣздъ до Львова. Зоря Галицка. № 17. 1848. 5 вересня. С. 1.
  • 16. Головацкий Я. Историческій очеркъ основанія Га­лицко-руской матицѣ и справозданье первого собору ученыхъ рускихъ и любителей народного просвѣщенія. Львовъ: Черенками Института Ставропігіянъского, 1850. LXX + 111 + XXI с.
  • 17. [Б. а.]. Галицке «общерусске єдинство языкове». Діло. 1891. № 167. 26.07 (7.08). С. 1—2.
  • 18. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914: на підставі споминів. Львів: Накладом власним, з друкарні оо. Василіян у Жовкві, 1926. 737 с.
  • 19. Возняк М. Проєкт правописи Івана Жуківського на з’їзді «руських учених». Записки Наукового Товариства імени Шевченка. 1908. № 82. С. 53—86.
  • 20. [Величко Я.]. Слово къ поправѣ выхованья дѣтей сельскихъ. Зоря Галицка. 1850. Рȏк 3. № 1. 21.12.1849/ 02.01.1850. С. 6—8; № 2. 24.12.1850/ 05.01.1950. С. 16—18; № 5. 4/16.01. С. 30—32; № 7. 11/23.01. С. 39—42; № 9. 18/30.01. С. 53—55; № 10. 21.01/02.02. С. 59—60.
  • 21. Величко Я. Народноє Торжество въ Угриновѣ округа Жолкȏвского въ день 3. Мая 1950. Зоря Галицка. 1850. Рȏк 3. № 51. 14/26 червня. С. 306—307.
  • 22. Величко Я. Угриновъ зъ округа Жолкȏвского. Зоря Галицка. 1851. Рȏк 4. № 5. 6/13.01. С. 40—41.
  • 23. Седляр О. Галицькі календарі середини ХІХ століття в оцінці української преси. Видавничий рух в Україні: середовища, артефакти: доп. та повідомл. II Міжнар. наук. конф. (Львів, 29 жовт. 2021 р.). Наук. ред. Л. Головата; ред.-упорядн. В. Пасічник. НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Львів, 2021. С. 68—71.
  • 24. Дѣянія Галицко-Русской Матици. Отъ 26 Жолтня 1848, до 23 Березня 1849. Пчола. № 8. 25 Червня 1849. С. 123—124.
  • 25. Дѣянія Галицко-Русской Матици. 20 Червня 1849. Пчола. № 13. 29 Липця. С. 203—205.
  • 26. Протокулъ. Засѣданія Матици на дни 27 Червня 1849. Пчола. № 14. 5 Серпня 1849. С. 219—220.
  • 27. Барчук М. Роль Перемишля у формуванні української літературної мови Галичини середини XIX століття. Українознавчі студії. Науково-теоретичний жур­нал Інституту українознавства при ПрНУ ім. В. Сте­фаника. Т. 1314. Івано-Франківськ, 20122013. С. 56—59.
  • 28. Siciak A. Początki i rozwój tradycji typograficznych, księgarskich i wydawniczych w Przemyślu (1754—1866). Rocznik Przemyski. 2015. No 51 (3). S. 3—28.
  • 29. Krochmal A. Archiwum historyczne eparchii przemyskiej. Archiwum Paсstwowe w Przemyњlu. Przemyњl, 2016. 640 s.
  • 30. Стеблій Ф. Перемиський культурно-освітній осередок та його діячі епохи українського національно відродження. Перемишль і Перемиська Земля протягом віків. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної наукової конференції, організованої Науковим товариством імені Т. Шевченка в Польщі, 24—25 червня 1994 року в Перемишлі. Під ред. С. Заброварного. Перемишль; Львів, 1996. С. 103—130.
  • 31. Перемышлянинъ, мѣсѧцословъ достопримечатель­ностей народныхъ на рȏкъ 1850. Черенками руск. собор. Крылоса, въ Перемышли. 1850. [32] + 47 с. & Додатки до «Перемышлянина» на рȏкъ 1850. Черен­ками руск. соборного Крылоса, Перемышль, 1850. [31] + 47 с.
  • 32. Мѣсѧцословъ на рȏкъ обыкновенный ȏтъ Рождества Господа и Спаса Оũса Хта 1850. Тƴпомъ Інстітута Ставропігіаньского, Львȏвъ, [1850]. [64] с.
  • 33. Перемышлянинъ. Мѣсяцословъ на годъ 1857. Въ подлиннику сочиненый Яковомъ Величкомъ, приходникомъ въ Угриновѣ. Типомъ Собора Крилошанъ. Накладомъ М. Дзковского, въ Перемышли, 1857. 138 с.
  • 34. Перемышлянинъ. Мѣсяцесловъ на годъ 1858. Годъ издаванія девятый. Типомъ Собора Крилошанъ. На­кладомъ заведенія вдȏвъ и сирȏтъ священническихъ, 1858. В. подлиннику сочиненний Яковомъ Величкомъ, парохом в. Угринове, въ Перемышли, [1858]. [23] + 45 с.
  • 35. Перемышлянинъ. Мѣсяцесловъ на годъ 1859. Въ подлиннику сочиненный Яковомъ Величкомъ, приходникомъ въ Угриновѣ. Типомъ Собора Крилошанъ. Накладомъ заведенія вдȏвъ и сирȏтъ священническихъ, въ Перемышли, 1859. 72 с.
  • 36. Перемышлянинъ. Мѣсяцесловъ на высокосный изъ 366 дней состоящїй годъ 1860, изчисленъ на небосклонъ львовскїй, содержащїй въ собѣ: Мѣсяцословъ хронологическїй восточно-русского и римського обрв­да, изчисленїє астрономическоє солнца и мѣсвца, календаръ жидовскїй окромѣйшого богосло­женїв на сей годъ. Сочиненъ въ ползу фонда вдовъ и сиротъ священничихъ Оаковомъ Величкомъ, рускимъ приходникомъ въ Фуриновѣ жолковского округа. Типомъ Собора Крилошанъ. Накладомъ заведенїа вдовъ и сиротъ священническихъ, въ Перемышли, 1860. 74 с.
  • 37. Перемышлянинъ. Мѣсяцесловъ на годъ 1861, из­численъ на небосклонъ львовскій. Въ подлиннику сочиненний Яковомъ Величкомъ. Сочиненъ в пользу фонда вдовъ и сиротъ священническихь, Типом Михаила Диковского, держителя печатни русск. Собора Крилошанъ. Накладомъ заведенія вдȏвъ и сирȏтъ священническихъ, въ Перемышли, 1860. 116 с.
  • 38. Франко І. Руський театр в Галичині. Зоря. 1885. № 24. 15 (27) грудня. С. 279—283.
  • 39. Франко І. З поля нашої науки. Народ. 1893. № 19; 20, с. 224—228; 21, с. 251—255.
  • 40. Франко І. [Рец.:]. М. Комаров. «Т. Шевченко въ литературѣ и искуствѣ». Библіографическій указатель матеріаловъ для изученія жизни и произведеній Т. Шевченка. Одесса, 1903, 140 + [4]. Записки Наукового Товариства імени Шевченка. № 13. ІВ. Львів, 1904. С. 31—42.
  • 41. Франко І. Студії над українськими народнїми піснями. ХХХІ. Піснї про комаря. Записки Наукового Товариства імени Шевченка. № 19. ІІІВ. Львів, 1910. С. 30—53.
  • 42. Франко І. Азбучна війна в Галичинї 1859 р. Записки Наукового Товариства імени Шевченка. № 115. ІІІВ. Львів, 1913. С. 131—153.
  • 43. Львовѧнинъ, приручный и господарскїй Мѣсѧцословъ на рȏкъ звычайный 1861. Накладомъ М.Н. Коссака, зъ типографїи Інститута Ставропигїанского, Львȏвъ, 1861. [32] + 104 с. + [13 с.].
  • 44. Львовѧнинъ, приручный и господарскїй Мѣсѧцословъ на рȏкъ звычайный 1862. Накладомъ М.Н. Коссака, зъ типографїи Інститута Ставропигїанского, Львȏвъ, [1862]. [48] + 109 с.
  • 45. Львовѧнинъ, приручный и господарскїй Мѣсѧцесловъ на рȏкъ звычайный 1863. Накладомъ М.Н. Коссака, въ типографїи Інститута Ставропигїанского, Львȏвъ, 1863 [1—36] + 144 с. + [6].
  • 46. Франко І. До бібліографіи творȏвъ Ст. Руданьского. Зоря. 1886. № 1. С. 120.
  • 47. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури. Львів: Накладом Українсько-Руської видавничої спілки,1910. 444 с.
  • 48. Яковъ Величко (некролог). Слово. 1867. Рочникъ 7. № 93. Середа 25 ноября (7 декабря). С. 4.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »